Постанова

від 22.07.2020 по справі 520/7080/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 р.Справа № 520/7080/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 04.10.19 року по справі № 520/7080/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс-Україна"

до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт-Сервіс-Україна" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 25.04.2019 № 1149828/35701202 щодо ПН №2 від 10.04.2019 на загальну суму 79800 грн. та від 25.04.2019 №1149827/35701202 щодо ПН №3 від 12.04.2019 на загальну суму 85560 грн.;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складені ТОВ «Контакт-Сервіс-Україна» податкову накладну №2 від 10.04.2019 року та № 3 від 12.04.2019року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що підприємством подано на реєстрацію податкові накладні №2 від 10.04.2019 року та № 3 від 12.04.2019 року по взаємовідносинам з ТОВ "НПП Римк". Проте, рішеннями Головного управління ДФС у Харківській області від 25.04.2019 № 1149828/35701202 та від 25.04.2019 №1149827/35701202 щодо ПН №3 відмовлено в реєстрації податкових накладних №2 від 10.04.2019 року та № 3 від 12.04.2019 року з причин ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, та первинних документів постачання/придбання товару (без надання конкретних документів) та розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно прийнято вказані рішення, оскільки ним надано до податкового органу всі документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, необхідні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, у зв`язку з чим просить суд скасувати вказані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №2 від 10.04.2019 року та № 3 від 12.04.2019року та зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 25.04.2019 № 1149828/35701202 щодо податкової накладної №2 від 10.04.2019 на загальну суму 79800 грн. та від 25.04.2019 №1149827/35701202 щодо податкової накладної №3 від 12.04.2019 на загальну суму 85560 грн. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати складені ТОВ «Контакт-Сервіс-Україна» податкові накладні №2 від 10.04.2019 року та № 3 від 12.04.2019 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію. Стягнуто на користь позивача сплачену суму судового збору в розмірі 3842 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області.

Головне управління ДФС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, вважає рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим за умов неправильного застосування норм матеріального права, таким, що прийняте без повного і всебічного з`ясування всіх обставин в справі, на підставі висновків, що суперечать дійсним обставинам справи. Вказує, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є обґрунтованими, оскільки платником податків не надано на розгляд комісії документи на підтвердження реєстрації податкових накладних №2 від 10.04.2019 року та № 3 від 12.04.2019року, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, та первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. З наданих документів неможливо підтвердити придбання відповідних ТМЦ. Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав.

Сторони по справі в розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Представник позивача надав заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "КОНТАКТ-СЕРВІС-УКРАЇНА" (Постачальник) та ТОВ «НПП Римк» (Покупець) укладений договір купівлі - продажу № 19/1201 від 21.01.2019 року, предметом якого є продаж виробів НВК, асортимент, кількість, ціна і термін виробів вказуються в рахунках.

На підтвердження виконання вищезазначених норм права, позивачем залучено рахунки - фактури, видаткові накладні, платіжні доручення, банківську виписку.

Наявність орендованих приміщень у позивача підтверджується договором № 291217/9 від 29.12.2017 року , відповідно до умов якого ТОВ "КОНТАКТ-СЕРВІС-УКРАЇНА" орендував нежитлову будівлю за адресою: 61004, м. Харків, вул. Примакова, 46.

Позивачем виписано податкові накладні № 2 від 10.04.2019 року, № 3 від 12.04.2019 року та направлено на реєстрацію в ЄРПН.

16.04.2019 року позивач отримав квитанцію, згідно якої документ прийнято, реєстрація податкової накладної № 2 від 10.04.2019 року зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК податкової накладної № 2 від 10.04.2019 року зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» рішення п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст.201 ПКУ .

Позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 2 від 10.04.2019 року направлено повідомлення від 20.04.2019 року № 1 та надані відповідні документи .

Однак, рішенням відповідача від 25.04.2019 року № 1149828/35701202 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 10.04.2019 року. В зазначеному рішенні контролюючий орган посилається на причину відмови - ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, первинних документів щодо постачання/придбання товару (без виказання конкретних документів) .

25.04.2019 року позивачем було подано скаргу на вищезазначене рішення з поясненням, що документи на підтвердження законності операції подані в повному обсязі і оформлені у відповідності до чинного законодавства .

Квитанцією № 2 від 23.05.2019 року зафіксовано, що вказаний документ позивача не прийнято .

Також, 18.04.2019 року позивач отримав квитанцію, згідно якої документ прийнято, реєстрація податкової накладної № 3 від 12.04.2019 року зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК податкової накладної № 2 від 10.04.2019 року зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» рішення п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст.201 ПКУ .

Позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 3 від 12.04.2019 року, було направлено повідомлення від 21.04.2019 року № 1 та надані відповідні документи .

Однак, рішенням відповідача від 25.04.2019 року № 1149827/35701202 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 12.04.2019 року. В зазначеному рішенні контролюючий орган посилається на причину відмови - ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, первинних документів щодо постачання/придбання товару (без виказання конкретних документів) .

25.04.2019 року позивачем було подано скаргу на вищезазначене рішення з поясненням, що документи на підтвердження законності операції подані в повному обсязі і оформлені у відповідності до чинного законодавства .

Квитанцією № 2 від 23.05.2019 року зафіксовано, що вказаний документ позивача не прийнято.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що покупець товару (ТОВ «НПП Римк» ) розрахувався з позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1420 від 10.04.2019 року та № 1426 від 15.04.2019 року , а також банківськими виписками .

Не погоджуючись із вищезазначеним рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, оскільки позивачем відповідні документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних. Таким чином, оскаржувані рішення є необґрунтованими, не відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. З метою відновлення прав та інтересів позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.

За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: … б) … для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час спірних правовідносин механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №117 (надалі - Порядок №117).

Згідно з пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

У спірний період Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів України згідно листа від 31.10.2018 №26010-06-05/28170).

Зі змісту залучених до матеріалів справи квитанцій встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних, складених ТОВ "Контакт-Сервіс-Україна", критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

При цьому, фіскальним органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначеним пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час, як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС від 21.03.18 №959/99-99-07-18, містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином, пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку визначено перелік обставин, за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податку.

За приписами Критеріїв ризиковості платника податку якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Матеріали справи не містять доказів відповідності ТОВ "Контакт-Сервіс-Україна" зазначеним вище Критеріям ризиковості платника податку та включення позивача до переліку ризикових платників.

В порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Надіслані позивачу контролюючим органом квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН не містить посилань на визначення чіткого критерію чи переліку критеріїв, що свідчили б про наявність достатніх підстав для зупинення її реєстрації.

Тобто, суд першої інстанції вірно вважає, що контролюючим органом не доведено наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, складених ТОВ "Контакт-Сервіс-Україна", у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Акти, які затверджують критерії ризиковості платників податку та здійснення операцій мають на меті закріплення норм права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси платників податків, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки щодо правозастосування у даній категорії спорів викладено в постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, постанові від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, постанові від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18.

Згідно з пунктом 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

А відповідно до пункту 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Судом встановлено, що позивач, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН, подав до податкової інспекції за основним місцем обліку письмові пояснення разом з копіями первинних документів щодо здійснення господарської операції.

Пунктами 18 - 21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №117, Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно матеріалів справи, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем подані контролюючому органу письмові пояснення разом з документами, передбаченими пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду цих документів Комісією Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної.

При цьому, у якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних лише процитовано положення пункту 14 Порядку №117, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 2.04.2019 у справі №822/1878/18, від 30.07.2019 у справі №320/6312/18.

Відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних, складених позивачем, у ЄРПН.

За таких обставин, враховуючи суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, та, як наслідок, протиправність рішення контролюючого органу про відмову в її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене , колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції , що Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при прийнятті рішень від 25.04.2019 № 1149828/35701202 та №1149827/35701202 діяла необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст. 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання протиправними та скасування даних рішень.

Крім того, суд враховує, що відповідно до абзацу третього пункту 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так само, пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність цієї накладної критеріям ризиковості платника податку, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати складені ТОВ «Контакт-Сервіс-Україна» податкові накладні №2 від 10.04.2019 року та № 3 від 12.04.2019 року у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено, в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано, в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено, які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року по справі № 520/7080/19 залишити без змін.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя З.Г. Подобайло Судді Н.С. Бартош А.М. Григоров Повний текст постанови складено 27.07.2020 року