Рішення

від 13.07.2020 по справі 433/796/20

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/796/20

Провадження № 2/433/483/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2020 року Троїцький районний суд Луганської області

в складі: головуючого - судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Кіян А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

До Троїцького районного суду Луганської області надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого зазначено, що відповідачу ОСОБА_2 на підставі права власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4277 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області. При цьому, ОСОБА_2 на даний час є громадянкою РФ. ОСОБА_1 було викуплено у відповідача вищезазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що було вчинено відповідні розписку та договір купівлі-продажу з актом прийому-передачі земельної ділянки від 20 лютого 2020 року. Підстави для нотаріального оформлення зазначеного правочину відсутні, оскільки дане питання на даний час не врегульовано нормами чинного національного законодавства, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом свого майнового права. Таким чином, позивач просить суд визнати правочин купівлі-продажу земельної ділянки дійсним та визнати за ним право власності на вищезазначену земельну ділянку, що раніше належала відповідачу.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову не заперечує.

Суд, вивчивши та проаналізувавши доводи, матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом встановлено, що дійсно відповідачу ОСОБА_2 на підставі права власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4277 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області (кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:002:0265) (а.с. 10-18).

ОСОБА_2 на даний час є громадянкою РФ (а.с. 7-8).

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Частиною 3 цієї ж статті Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Таким чином, положеннями Земельного кодексу України передбачено набуття іноземними громадянами та особами без громадянства права власності лише на землі несільськогосподарського призначення.

Частиною 4 вищенаведеної статті Земельного кодекс України, передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

Таким чином, за змістом норм Земельного кодексу України, допускається успадкування земель сільськогосподарського призначення іноземними громадянами та особами без громадянства. При цьому, успадковані земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть перебувати у приватній власності осіб без громадянства або іноземних громадян та повинні бути ними відчужені. Зокрема, частиною 1 статті 145 Земельного кодексу України передбачено, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що у випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Отже, за відсутності факту добровільного відчуження іноземним громадянином чи особою без громадянства успадкованої земельної ділянки вона підлягає примусовому відчуженню.

ОСОБА_1 було викуплено у відповідача вищезазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що було вчинено відповідні розписку та договір купівлі-продажу з актом прийому-передачі земельної ділянки від 20 лютого 2020 року (а.с. 19-22).

Згідно пункту 15 розділу X Перехідні положення ЗК, яким встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення частини четвертої статті 81 ЗК є імперативним. Примусове відчуження здійснюється виключно на підставі відповідного судового рішення.

Таким чином, відчуження у відповідача зазначеної земельної ділянки та набуття її у власність позивачем, не суперечить нормам чинного законодавства, так як на виниклі між сторонами у даному випадку правовідносини не поширюється пункт 15 розділу X Перехідні положення ЗК. Лише за таких обставин буде дотримано гарантій права власності на земельну ділянку, передбачені статтею 41 Конституції України та статтею 153 ЗК, відповідача, громадянки РФ, оскільки ніхто не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених законодавством України.

З огляду на вищезазначені обставини, позивач є законним власником вищезазначеної земельної ділянки, оскільки набув її у власність з підстав, що не суперечать закону, у зв`язку з чим, на підставі вищевикладеного, ст.ст.81, 131, 145, 153 ЗК України, керуючись 5-13, 76-81, 89, 142, 206,211, 258-259, 265, 272, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 2 від 20 лютого 2020 року, за яким ОСОБА_1 купив, а ОСОБА_2 продала земельну ділянку площею 2,4277 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:002:0265.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4277 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області (кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:002:0265).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.І.Суський

13.07.20