Ухвала

від 22.07.2020 по справі 643/8654/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/8654/20 Головуючий І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/1239/20 Доповідач ОСОБА_2

Категорія: в порядку КПК

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

представника власника майна - ОСОБА_6 ,

потерпілого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2020 про залишення без задоволення клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019220470001627 від 29.03.2019 за частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 186, статтею 356 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2020 клопотання слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному проваджені № 12019220470001627 від 29.03.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 186, статтею 356 КК України залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаною ухвалою, представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді; скасувати ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2020, а погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019220470001627 від 29.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 186, частиною 4 статті 190, статтею 356 КК України, або призначити новий розгляд клопотання у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Клопотання про поновлення строку мотивоване тим, що участі при розгляді даного клопотання ОСОБА_8 не приймала, копію оскаржуваної ухвали вона отримала 09.06.2020.

Доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 02.06.2020 колегія суддів вважає поважними, а тому вважає за можливе поновити представнику власника майна ОСОБА_8 адвокату ОСОБА_6 зазначений строк.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що слідим суддею не враховано, що слідство вважає, що маючі намір шахрайським шляхом заволодіти правом ОСОБА_8 на користування прилеглою територією до будівель літерою: Б-1, В-1, Г-1, Д-1 розміром півтора гектара, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 13, та на побудовані нею 210 гаражів за цією адресою, та на гаражі інших громадян, група осіб, в тайні від них проводять державну реєстрацію цих об`єктів, та вносять протизаконні рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою шахрайського збагачення.

З метою зупинення протиправної діяльності групи осіб, направленої на незаконне заволодіння коштами громадян та їх майном, з урахуванням клопотання представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 про арешт майна, яке належить ОСОБА_8 , а саме на гаражі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на прилеглій території до будівель розміром півтора гектара, з назвою літер Б-1, літер В-1, літер Г-1, літер Д-2, які належить ОСОБА_8 , згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.04.2006 по справі № 8-21/06, та побудовані нею, на цій території гаражі під номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , а також гараж НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_10 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя зазначав, що надані слідчим в обґрунтування клопотання документи не вказують на вибуття права власності на гаражі внаслідок вчинення незаконних дій. З них вбачається наявність цивільно-правових та адміністративних спорів з приводу землі та гаражів, що не дає можливості слідчому судді встановити сукупність обставин, які вказують на вчинення кримінального правопорушення і відповідність майна критеріям, визначеним у статті 98 КПК України. Крім цього, слідчий судді зазначав, що вимоги прохальної частини, викладені у пункті 2 не відповідають частині 1 статті 170 КПК України, тобто не містять вимоги позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, а пункт 3 прохальної частини клопотання є вимогою про надання тимчасового доступу до речей і документів. З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність правових підстав для арешту майна.

З таким висновком слідчого судді суд апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до положень частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2019 до ЄРДР за № 12019220470001627 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 186, статтею 356 КК України.

Зокрема, 29.03.2019 внесено відомості про те, що 28.03.2019 до Московського ВП ГУНП в Харківській області надійшла ухвала Московського районного суду м. Харкова про внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_11 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України.

04.04.2019 внесено відомості про те, що 03.04.2019 до Московського ВП ГУНП в Харківській області надійшла ухвала Московського районного суду м. Харкова щодо зобов`язання внесення відомостей до ЄРДР за скаргою ОСОБА_12 щодо протиправних дій невстановлених осіб, які заволоділи його гаражем за адресою: АДРЕСА_1 (попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за частиною 4 статті 190 КК України).

22.05.2019 внесено відомості про те, що 21.05.2020 до Московського ВП ГУНП в Харківській області надійшла ухвала Московського районного суду м. Харкова від 15.05.2019, за заявою ОСОБА_13 про кримінальне правопорушення, а саме про вчинення ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України.

22.05.2019 внесено відомості про те, що 21.05.2020 до Московського ВП ГУНП в Харківській області надійшла ухвала Московського районного суду м. Харкова від 15.05.2019, за заявою ОСОБА_13 про кримінальне правопорушення, а саме про вчинення кримінального правопорушення (попередня правова кваліфікація за статтею 356 КК України.

У клопотанні про арешт майна слідчий Московського ВП ГУНП в Харківській області посилався на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що згідно рішення Московського районного суду м. Харкова у справі № 8-21/06 від 17.04.2006 ОСОБА_8 визнано власником на майно та визнано право користування прилеглою територією (тимчасовою стоянкою) до будівель літер Б-1, літер В-1, літер Г-1, літер Д-1 розміром півтора гектара, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Бучми (Уборевича), 13. Зазначене рішення набрало законної сили та виконане з 17.04.2006, шляхом проведення ОСОБА_8 державної реєстрації нерухомих об`єктів. Крім цього, ОСОБА_8 сплачувала податок за користування прилеглою земельною ділянкою до цих об`єктів.

В подальшому голова Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Московський» (далі по тексту ОК «ГБК «Московський») ОСОБА_14 , з метою заволодіння майном та правами, які йому не належать, організував стійке організоване злочинне угруповання, до якого входять ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та інші, які за допомогою фіктивних документів здійснили ряд державних реєстрацій прав власності на гаражі, які побудували за адресою : АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_8 .

При реєстрації прав власності, або видачі документів від ОК «ГБК «Московський» на гаражі, які їм не належать, ОСОБА_14 та члени ОЗУ надавали громадянам України документи, які підтверджували, що ОК «ГБК «Московський» є користувачем земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Бучми,13, розміром 3,25 га згідно державного акту серії Б № 047459, виданого виконавчим комітетом Харківської районної ради народних депутатів Харківської області у 1988 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право користування землею за № 187, завідомо знаючи, що чинними судовими рішеннями належність вказаного державного акту до ОК «ГБК «Московський» не доведена.

Також в ході досудового слідства було встановлено, що на підставі довідок, сформованих головою ОК «ГБК «Московський» ОСОБА_14 , на протязі 2018-2019 років, через державного реєстратора ОСОБА_16 , Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області були внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно гаражі, які належать ОСОБА_8 .

Слідство вважало, що маючи намір шахрайським шляхом заволодіти правом ОСОБА_8 на користування прилеглої території до будівель літер Б-1, літер В-1, літер Г-1, літер Д-1 розміром півтора гектара, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 13, та на побудовані нею 210 гаражів за цією адресою, та на гаражі інших громадян, група осіб, таємно від них проводять державну реєстрацію цих об`єктів, та вносять протизаконні рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 13, з метою шахрайського збагачення.

З метою зупинення протиправної діяльності групи осіб, направленої на незаконне заволодіння коштами громадян та їх майном, та з врахуванням, що вищевказані предмети будуть використані у кримінальному провадженні в якості речових доказів, з метою позбавлення можливості їх знищення або переховування, а також для проведення судової експертизи, слідчий просив накласти арешт на вищезазначене нерухоме майно, шляхом заборони членам ОК «ГБК «Московський» та іншим юридичним особам всіх форм власності, фізичним особам вчиняти будь-які дії у відношенні прилеглої території до будівель літер Б-1, літер В-1, літер Г-1, літер Д-1 розміром півтора гектара, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 13, а саме заборонити: проведення будь-яких торгів (аукціонів, конкурсів) відносно даної земельної ділянки, передавати земельну ділянку у власність, іншим чином розпоряджатись земельними ділянками, змінювати їх конфігурацію, межі, змінювати цільове призначення, вчиняти дії щодо поділу земельних ділянок, будівництво доріг, інші дії, які можуть стати перешкодою для користування прилеглою територією, до будівель літер Б-1, літер В-1, літер Г-1, літер Д-1 розміром півтора гектара, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 13, ОСОБА_8 та членам ОК «ГБК «Командарм».

Колегія суддів, з врахуванням вищевикладеного приходить до висновку, що стороною обвинувачення, в розумінні вимог статті 173 КПК України, не доведено правової підстави для арешту вказаного у клопотанні майна, можливість використання цього майна як доказу у кримінальному провадженні №12019220470001627, відомості про яке до ЄРДР внесено 29.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 186, статтею 356 КК України, та не зазначено конкретних фактичних обставин, які б вказували на вибуття з права власності ОСОБА_8 гаражів внаслідок вчинення незаконних дій щодо майна, про яке вирішується питання про арешт, тому вважає, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно.

Крім цього, колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді про те, що із сукупності встановлених під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна, вбачається наявність цивільно-правових та адміністративних відносин з приводу використання земельної ділянки та гаражів, що не дає можливості слідчому судді встановити сукупність обставин, які вказують на вчинення кримінального правопорушення і відповідність майна критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.

Доводи апеляційної скарги, які давали б беззаперечні підстави суду прийти до висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно матеріали справи не містять, не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , висновків суду не спростовують, оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою, підстав для її скасування на даний час не встановлено.

Керуючись ст.ст.404,405,407,418,422КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2020 задовольнити.

Поновити представнику власника майна ОСОБА_8 адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2020.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2020 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України, але може бути оскаржена у касаційному порядку в частині поновлення процесуального строку.

Головуючий

Судді: