Постанова

від 24.07.2020 по справі 910/18737/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2020 р. Справа№ 910/18737/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

розглянувши у письмовому провадженні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 10.03.2020 (повний текст рішення складено 10.03.2020)

у справі №910/18737/19 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" Деснянського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання"

про стягнення 75187 грн 86 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" Деснянського району м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання" про стягнення 75187,86 грн заборгованості за договором про відшкодування витрат на надання комунальних послуг та утримання орендованого нежитлового приміщення від 26.12.2018 №1168/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про відшкодування витрат на надання комунальних послуг та утримання орендованого нежитлового приміщення від 26.12.2018 №1168/1, у зв`язку з чим у останнього за період з лютого по жовтень 2019 року виникла заборгованість по відшкодуванню вартості комунально-побутових послуг та земельного податку у розмірі 75187 грн 86 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі №910/18737/19 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання" (вул. Анни Ахматової, 6, кв. 82, м. Київ, 02068, ідентифікаційний код 39989365) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" Деснянського району м. Києва (бульвар Вигурівський, 4, м. Київ, 02232, ідентифікаційний код 38960345) заборгованість у розмірі 75187 (сімдесят п`ять тисяч сто вісімдесят сім) грн 86 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту прострочення відповідачем зобов`язань за договором про відшкодування витрат на надання комунальних послуг та утримання орендованого нежитлового приміщення від 26.12.2018 №1168/1 щодо відшкодування вартості комунально-побутових послуг та земельного податку за період з лютого по жовтень 2019 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі №910/18737/19 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує про відсутність належних доказів на підтвердження факту надання відповідачу послуг належної якості та в зазначеному обсязі; на думку апелянта, наявні в матеріалах справи рахунки-фактури не є належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження виконання позивачем своїх обов`язків за договором №1168/1; зазначені в них цифри є абстрактними та нічим не підтвердженими. Також апелянт вказує, що позивачем не вірно визначено суму земельного податку, який підлягає відшкодуванню відповідачем, посилаючись на те, що при його розрахунку позивачем було застосовано ставку податку на рівні 3%, тоді як земельні ділянки для обслуговування будівель закладів охорони здоровця та соціальної допомоги оподатковуються за ставкою 0,010 %.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі №910/18737/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі №910/18737/19. Постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. Позивач стверджує, що виставлені ним рахунки-фактур відповідають вимогам законодавства до їх змісту; за умовами договору рахунок-фактура підтверджує факт надання послуги; відповідач жодного разу не звертався до позивача із претензіями щодо форми та змісту рахунків-фактур, підстав виникнення зобов`язань; відповідачем не спростовано факту надання йому комунальних та інших послуг, необхідних для здійснення господарської діяльності, вартість яких підлягає відшкодуванню позивачу відповідно до договірних зобов`язань. Отже, відповідач користувався комунальними та іншими послугами, проте не здійснив відшкодування їх вартості позивачу, що призвело до виникнення заборгованості. Також позивач зазначив про те, що розмір ставки визначено виходячи з вимог п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України, у відповідності до якого ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки та у відповідності до п.5.3 Положення про плату за землю в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974) "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку", за яким ставка земельного податку за земельні ділянки, які використовуються юридичними та фізичними особами (крім підприємств державної та комунальної власності), в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюються у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Правомірність застосування до спірних правовідносин ставки податку в розмірі саме 3 відсотки підтверджується листом Головного управління ДФС у місті Києві від 11.04.2019 №67870/10/26-15-12-04-18.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідач стверджував, що за весь час дії договору №1168/1 позивач не виставлено жодного рахунку-фактури, всі рахунки-фактури виставлені на підставі договору №1168, який не є предметом даного судового спору.

Відповідно до частини десятої статті 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

26.12.2018 між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, як орендодавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання", як орендарем, та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" Деснянського району м. Києва, як підприємством-балансоутримувачем, укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1168 (далі - договір №1168), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 11.10.2018 №1766/5830 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт), який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 18-А, для розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді.

Відповідно до пункту 2.1. договору об`єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 337,15 кв. м, у т. ч. на першому поверсі - 337,15 кв. м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Згідно з пунктом 4.2.13. договору №1168 орендар зобов`язаний самостійно сплачувати на підставі договору з підприємством-балансоутримувачем пропорційно орендований площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо будинкових мереж та компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

Цей договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє з 26.12.2018 до 24.12.2021 (пункт 9.1. договору№1168).

На виконання умов укладеного між сторонами договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 26.12.2018 № 1168, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" Деснянського району м. Києва загальною площею 337,15 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 18-А.

26.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання", як орендарем, та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4" Деснянського району м. Києва, як підприємством-балансоутримувачем, укладено договір про відшкодування витрат на надання комунальних послуг та утримання орендованого нежитлового приміщення №1168/1 (далі - договір №1168/1 ), відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує обслуговування (а саме: постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання, постачання електричної енергії та розподіл електричної енергії, постачання холодної води і водовідведення), експлуатацію та ремонт стосовно утримання будівлі та прибудинкової території (прибирання території, вивезення твердих побутових відходів, дератизація, дезінсекція, ремонт та технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонт будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, заміна вікон тощо), а орендар бере участь у витратах балансоутримувача (відшкодовує витрати) на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі (у разі відсутності засобів обліку спожитих послуг), якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором (пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання тощо) (додаток № 1 до договору). Також орендар відшкодовує земельний податок, що сплачується балансоутримувачем у відповідності до вимог чинного законодавства України (додаток № 2 до договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору №1168/1 орендар орендує приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 18-А, загальною площею 337,15 кв. м, яке розташоване на першому поверсі закладу (надалі - приміщення). Приміщення використовується для розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді.

Згідно з пунктом 2.2.3. договору №1168/1 орендар зобов`язується не пізніше 15 числа звітного місяця вносити на рахунок балансоутримувача:

- плату за комунальні послуги згідно виставлених сум в рахунках-фактурах;

- відшкодовувати вартість послуг з утримання будівлі та прибудинкової території (прибирання території, вивезення твердих побутових відходів, дератизація, дезінфекція тощо), ремонт та технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонт будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, заміна вікон тощо;

- відшкодовувати податок на землю, що сплачується у відповідності до вимог чинного законодавства України;

- інші податки та збори у розмірах та порядку, визначених чинним законодавством України.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 26.12.2018 до 24.12.2021 (пункт 5.1. договору №1168/1).

Пунктами 1.1., 2.1., 3.1., 4.1. та 5.1. додатку № 1 до договору №1168/1 встановлено, що нарахування плати за теплову енергію та гаряче водопостачання проводиться пропорційно займаній площі, на підставі облікової картки виставленої КП "Київтеплоенерго", по тарифам, затвердженим в установленому порядку. Нарахування плати за постачання холодної води та водовідведення здійснюється відповідно до розшифровок, виставлених ПАТ "АК "Київводоканал" та кількості користувачів на орендованій площі, по тарифам, затверджених в установленому порядку. Розмір плати за спожиту електроенергію, при відсутності лічильника, нараховується пропорційно займаній площі, на підставі актів, наданих ТОВ "Київські електромережі" - на постачання електричної енергії, ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі" - розподіл електричної енергії, по тарифам, затвердженим в установленому порядку. Сума податку за землю розраховується балансоутримувачем один раз на рік та виставляється до сплати щомісячно. Розмір плати за утримання будинку та прибудинкової території розраховується балансоутримувачем щомісячно відповідно до понесених витрат з урахування пропорційно займаної площі.

Додаток, разом з договором, набуває чинності з дати його підписання (пункт 6.1. додатку).

Колегія суддів вважає, що зміст викладених в додатку № 1 до договору №1168/1 умов, незважаючи на допущену в тексті даного додатку описки в номері договору (замість №1168/1 зазначено №1168), відображає згоду сторін щодо порядку нарахування плати за теплову енергію та гаряче водопостачання, за постачання холодної води та водовідведення, спожиту електричну енергію, за утримання будинку та прибудинкової території, розрахунку відшкодування податку на землю.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату, а саме: від 15.02.2019 № 106 на суму 51075 грн 69 коп., в тому числі: 33705 грн 24 коп. орендної плати, 3132 грн 81 коп. відшкодування комунально-побутових послуг та 14237 грн 64 коп. відшкодування податку на землю за лютий 2019 року; від 13.03.2019 № 205 на суму 40827 грн 36 коп., в тому числі: 33708 грн 54 коп. орендної плати та 7118 грн 82 коп. відшкодування податку на землю за березень 2019 року; від 10.04.2019 № 273 на суму 41264 грн 23 коп., в тому числі: 34145 грн 41 коп. орендної плати та 7118 грн 82 коп. відшкодування податку на землю за квітень 2019 року; від 15.04.2019 №322 на суму 2734 грн 76 коп. відшкодування комунально-побутових послуг за березень 2019 року; від 13.05.2019 № 370 на суму 41639 грн 23 коп., в тому числі: 34520 грн 41 коп. орендної плати та 7118 грн 82 коп. відшкодування податку на землю за травень 2019 року; від 15.05.2019 № 406 на суму 1632 грн 18 коп. відшкодування комунально-побутових послуг за квітень та травень 2019 року; від 11.06.2019 № 437 на суму 41779 грн 33 коп., в тому числі: 34660 грн 51 коп. орендної плати та 7118 грн 82 коп. відшкодування податку на землю за червень 2019 року; від 14.06.2019 № 499 на суму 3325 грн 47 коп. відшкодування комунально-побутових послуг за травень та червень 2019 року; від 11.07.2019 № 519 на суму 40 958 грн 99 коп., в тому числі: 33840 грн 17 коп. орендної плати та 7118 грн 82 коп. відшкодування податку на землю за липень 2019 року; від 17.07.2019 № 568 на суму 1 119 грн 56 коп. відшкодування комунально-побутових послуг за червень та липень 2019 року; від 12.08.2019 № 588 на суму 13224 грн 98 коп., в тому числі: 6106 грн 16 коп. орендної плати та 7118 грн 82 коп. відшкодування податку на землю за серпень 2019 року; від 14.08.2019 №637 на суму 585 грн 65 коп. відшкодування комунально-побутових послуг за липень та серпень 2019 року; від 11.09.2019 № 659 на суму 13225 грн 20 коп., в тому числі: 6106 грн 38 коп. орендної плати та 7118 грн 82 коп. відшкодування податку на землю за вересень 2019 року; від 25.09.2019 № 709 на суму 880 грн 66 коп. відшкодування комунально-побутових послуг за серпень та вересень 2019 року; від 10.10.2019 № 730 на суму 13329 грн 38 коп., в тому числі: 6210 грн 56 коп. орендної плати та 7118 грн 82 коп. відшкодування податку на землю за жовтень 2019 року; від 17.10.2019 №778 на суму 840 грн 20 коп. відшкодування комунально-побутових послуг за вересень та жовтень 2019 року.

Доводи відповідача про те, що позивачем не виконано вимог щодо надання рахунків-фактур за договором №1168/1, посилаючись на те, що всі рахунки-фактури виставлені на підставі договору №1168, який не є предметом даного судового спору, є безпідставними, оскільки з доданих до матеріалів справи рахунків-фактур вбачається, що останні виставлені як на оплату орендних платежів за договором №1168, так і на відшкодування вартості комунально-побутових послуг та земельного податку - зобов`язаннями відповідача за договором №1168/1.

Твердження відповідача про те, що зазначені в рахунках цифри є абстрактними та нічим не підтвердженими також визнаються судом безпідставними, з огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження звернення до позивача з претензіями про надання послуг неналежної якості та/або звернення із претензіями щодо форми та змісту рахунків-фактур, підстав виникнення зобов`язань; відповідачем не спростовано факту надання йому комунальних та інших послуг, необхідних для здійснення господарської діяльності, вартість яких у зазначеному в рахунках-фактурах розмірі підлягає відшкодуванню позивачу відповідно до договірних зобов`язань.

Також, позивачем подано податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік, та доказ на підтвердження здійснення позивачем оплати земельного податку - квитанцією від 31.01.2019 №2.

Водночас відповідач частково відшкодував позивачу комунально-побутові послуги та податок на землю за заявлений позивачем період, що підтверджується випискою по рахунку позивача на загальну суму 10251 грн 63 коп., з яких: 7118 грн 82 коп. відшкодування податку за землю згідно рахунків від 15.02.2019 №106 та від 13.03.2019 №205, та 3132 грн 81 коп. відшкодування комунально-побутових послуг згідно рахунку від 15.02.2019 № 106.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору про відшкодування витрат на надання комунальних послуг та утримання орендованого нежитлового приміщення від 26.12.2018 №1168/1 та норм чинного законодавства не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов`язання щодо відшкодування вартості комунально-побутових послуг та земельного податку за період з лютого по жовтень 2019 року, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла загальна заборгованість за договором №1168/1 у розмірі 75187 грн 86 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати відшкодування вартості комунально-побутових послуг та земельного податку на суму 75187 грн 86 коп.

Позивач звертався до відповідача з листами щодо погашення заборгованості від 05.03.2019 №219, від 02.05.2019 №425, від 30.09.2019 №997. Проте, вказані листи залишилися без відповіді та задоволення.

Твердження відповідача про те, що позивачем не вірно визначено суму земельного податку, який підлягає відшкодуванню відповідачем, посилаючись на те, що при його розрахунку позивачем було застосовано ставку податку на рівні 3%, тоді як земельні ділянки для обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги оподатковуються за ставкою 0,010 %, колегією суддів визнано неспроможними з огляду на те, що розмір ставки у спірних правовідносинах визначається виходячи з вимог п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України, у відповідності до якого ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки та у відповідності до п.5.3 Положення про плату за землю в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974) "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку", за яким ставка земельного податку за земельні ділянки, які використовуються юридичними та фізичними особами (крім підприємств державної та комунальної власності), в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюються у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Правомірність застосування до спірних правовідносин ставки податку в розмірі саме 3 відсотки підтверджується також листом Головного управління ДФС у місті Києві від 11.04.2019 №67870/10/26-15-12-04-18 (копія якого міститься в матеріалах справи).

З огляду на викладене, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором про відшкодування витрат на надання комунальних послуг та утримання орендованого нежитлового приміщення від 26.12.2018 №1168/1, яка становить 75187 грн 86 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, колегія суддів вважає, що вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на скаржника у відповідності до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр дитячого реабілітаційно-оздоровчого плавання" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі №910/18737/19 залишити без змін.

Матеріали справи №910/18737/19 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир