Рішення

від 16.07.2020 по справі 922/3875/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3875/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків, до Садівничого товариства "Гермес", смт.Пісочин Харківського району Харківської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м.Харків, про визнання недійсним рішення за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, особисто;

Гринишина Є.В. (ордер серія ПТ № 129383 від 05.03.2020);

відповідача - Зінченка Ю.В. (ордер серія ВІ № 1006130 від 03.01.2020);

третьої особи - ОСОБА_2 , особисто;

свідка - ОСОБА_4 , особисто;

свідка - ОСОБА_5 , особисто;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 , м.Харків, 25.11.2019 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Садівничого товариства "Гермес", смт.Пісочин Харківського району Харківської області, про визнання недійсним протокольного рішення загальних зборів Садівничого товариства "Гермес" № 21 від 02.06.2013 в частині прийняття в члени Садівничого товариства "Гермес" ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказане рішення було прийнято з порушенням норм чинного законодавства та положень Статуту Товариства, а саме: 1) порушення вимог закону та/або установчі документи під час скликання та проведення загальних зборів; 2) прийняття рішення у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 3) проведення загальних зборів без повідомлення учасника Товариства; 4) порушення цим рішенням прав і законних інтересів учасника Товариства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2019 вищевказану позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

У заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачкою було зазначено про зміну нею прізвища з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 у зв`язку з одруженням. Таким чином, прізвищем, ім`ям та по батькові позивачки у даній справі є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ).

Ухвалою господарського суду від 10.12.2019 після усунення недоліків позовної заяви позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/3875/19 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання. Даною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено ОСОБА_2 , рішення щодо членства якого у Садівничому товаристві "Гермес" оскаржується позивачкою.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 03.01.2020, відповідач проти позову заперечував повністю, наполягав на тому, що Садівничим товариством "Гермес" не було порушено вимог законодавства України та положень статуту товариства, в редакції станом на 02.06.2013 щодо прийому Іващенка Д.В. в члени даного товариства. З аналізу протоколу загальних зборів № 21 від 02.06.2013 вбачається, що на зборах були присутніми 75 членів товариства, у тому числі ОСОБА_2 , що свідчить про належне повідомлення членів товариства про майбутнє проведення загальних зборів. Відповідач просив застосувати до позовних вимог спеціальну позовну давність, встановлену п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України, посилаючись на те, що на момент проведення загальних зборів 02.06.2013 позивачка та ОСОБА_2 фактично перебували у шлюбних відносинах, не зареєстрованих офіційно, спільно будували будинок в садівничому товаристві, виховували спільну дитину, та її чоловік займався й ревізійною діяльністю товариства. З дати прийняття ОСОБА_2 до складу членів товариства минуло понад 6 років.

10.01.2020 до суду надійшов відзив третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в якому останній проти позову заперечує, вважає, що його прийняття до членів садівничого товариства "Гермес" відбулось в межах чинного законодавства України, рішення загальних зборів товариства від 02.06.2013 прийнято на підставі статутних документів товариства.

У відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, що було подано до суду 29.01.2020, позивачка зазначила, що факти, викладені у відзиві, не відповідають дійсності з наступних підстав: 1) в законодавстві та в статуті відсутня процедура прийняття в члени садівничого товариства на вже зайняту ділянку; 2) ОСОБА_2 не є членом родини позивачки; 3) Позивачка сплачувала та сплачує членські внески; 4) було порушено корпоративне право позивачки, як учасника цього товариства та користувача зазначеної земельної ділянки; 5) зміст протоколу не відповідає законодавству.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи ОСОБА_1 про призначення судової технічної експертизи документів та частково задоволено її клопотання про допит свідків, а саме вирішено викликати в судове засідання по справі № 922/3875/19 для допиту в якості свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - секретаря загальних зборів Садівничого товариства "Гермес".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2020, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/3875/19 було закрито; розгляд справи по суті призначено на 11.03.2020.

Ухвалою від 11.03.2020 у судове засідання, призначене на 26.03.2020, були викликані у якості свідків для дачі пояснень члени Садівничого товариства "Гермес" ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З метою дотримання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", приймаючи до уваги введені карантинні обмеження та рекомендації Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20, суд, зважаючи на чисельну кількість учасників судового засідання, місце фактичного проживання свідків поза межами міста; а також обмежений рух громадського транспорту, розгляд справи по суті було відкладено з подальшим визначенням дати наступного судового засідання, про що постановлено відповідну ухвалу від 19.03.2020.

У зв`язку із запровадженням урядом з 22.05.2020 на території України адаптивної моделі карантину та послабленням карантинних заходів, у тому числі, відновленням роботи міського та приміського громадського транспорту, а також повідомленням учасників справи про можливість з`явитися до суду та прийняти участь у судовому засіданні, ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2020 судове засідання з розгляду справи по суті було призначено на 16.07.2020.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.07.2020, судом були заслухані пояснення свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Представник позивачки підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача та третя особа на стороні відповідача проти позову заперечували повністю на підставах, викладених у відзивах на позовну заяву, просили застосувати до позовних вимог позовну давність.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення учасників справи та свідків, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (позивачка у справі) є членом Садівничого товариства "Гермес", розташованого у с. Пісочин Харківського району Харківської області, та займає садову ділянку № НОМЕР_3, площею 0,06 га.

У лютому 2011 року позивачка звернулася до Харківської районної державної адміністрації Харківської області з метою оформлення у встановленому законом порядку права власності на вищевказану земельну ділянку.

За розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від 02.03.2011 № 561 позивачці був наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку № НОМЕР_3 орієнтовною площею 0,06 га, із земель Садівничого товариства "Гермес", яка розташована за межами садівництва. На підставі цього рішення було погоджено та затверджено технічне завдання № 945т від 25.07.2011 з ТОВ "Скіф" на виконання робіт по розробленню технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення садівництва.

На виконання технічного завдання були проведені наступні землевпорядні роботи:

- встановлено загальні відомості про земельну ділянку;

- виконано кадастрову зйомку;

- здійснено реєстрацію в земельно-інформаційній системі області;

- нанесено на чергові плани в Міськрайонному Управлінні Держкомзему у м.Люботині і Харківському районі Харківської області;

- виконано встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості.

Відповідно до акту про погодження меж земельної ділянки, претензій з боку суміжників, а саме: Садівничого товариства "Гермес", земельної ділянки № НОМЕР_4, земельної ділянки № НОМЕР_5, земельної ділянки № НОМЕР_6, при погодженні меж земельної ділянки не заявлено.

30.04.2015 позивачка звернулася до Головного управління Держземагенства у Харківській області, щодо реалізації свого права на отримання у приватну власність безоплатно земельну ділянку.

Згідно наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області №1571-СГ від 29.05.2015, їй було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в Садівничому товаристві "Гермес" за межами населених пунктів Пісочинської селищної ради на території Харківського району Харківської області.

Проте, як вказує позивачка, їй не вдалося завершити процедуру приватизації спірної земельної ділянки, оскільки було виявлено, що вона не є єдиною її користувачкою.

Так, з телефонної розмови з ОСОБА_8 вона випадково дізналась, що рішенням загальних зборів Садівничого товариства "Гермес" № 21 від 02.06.2013, її колишнього співмешканця було прийнято в члени Товариства.

16.10.2019 позивачці було видано довідку Садівничого товариства "Гермес" про те, що ОСОБА_2 є членом даного товариства та разом з ОСОБА_1 займає садибну ділянку № НОМЕР_3.

При цьому в обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що з 1988 по 1997 членом Садівничого товариства "Гермес" був ОСОБА_9 , її дідусь; з 1997 по 2000 членом Садівничого товариства "Гермес" була її бабуся - ОСОБА_10 ; з 2000 по 2007 членом Садівничого товариства "Гермес" була ОСОБА_11 , її мати. У 2007 році мати позивачки написала заяву про вихід з товариства, а позивачка написала заяву про вступ до товариства і по теперішній час вона є членом Товариства.

Отже, позивачка вважає, що прийом ОСОБА_2 в члени Товариства відбувся з порушенням вимог статуту Садівничого товариства "Гермес" та чинного законодавства. Зокрема, було порушено порядок прийому заяви про вступ до Садівничого товариства (позивачку як землекористувача спірної земельної ділянки не було повідомлено про подання заяви на вступ до Товариства та надання у користування її земельної ділянки, що є порушенням п. 2.2 Статуту Товариства). Було порушено процедуру проведення загальних зборів (рішення було прийнято органом, відносно якого відсутні обов`язково передбачені законодавством вимоги у Статуті; позивачку не було повідомлено ані про порядок денний загальних зборів, ані про їх проведення). Рішенням загальних зборів було порушено інтерес позивачки як учасника цього товариства (а саме: корпоративне право на участь у діяльності Товариства та законодавчо-закріплене право на приватизацію земельної ділянки).

Всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позовних вимог є визнання недійсним протокольного рішення загальних зборів Садівничого товариства "Гермес" № 21 від 02.06.2013 в частині прийняття в члени Садівничого товариства "Гермес" ОСОБА_2 . Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем були порушенні: порядок прийому заяви про вступ до садівничого товариства; процедура проведення загальних зборів.

Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, дослідженню та оцінці підлягають докази та обставини саме прийняття оскаржувального рішення.

Відповідно до листів Держкомпідприємництва № 6978 від 11.10.2004 та № 1339 від 21.02.2006, садівниче товариство за своєю суттю є ні чим іншим, як обслуговуючим кооперативом. Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначено Законом України "Про кооперацію".

Так, згідно зі ст. 10 Закону України "Про кооперацію", членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

За приписами ст. 11 Закону України "Про кооперацію", вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначених приписів закону 10.04.2013 ОСОБА_2 було подано заяву на адресу голови Садівничого товариства "Гермес" про прийняття його у члени даного товариства.

За результатами прийнятого 02.06.2019 на загальних зборах товариства рішення про прийняття ОСОБА_2 у члени товариства останнім 07.06.2013 було сплачено вступний внесок у розмірі 500,00 грн, та регулярно сплачувались членські внески, починаючи з червня 2013 року по теперішній час, що підтверджується членською книжкою ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про кооперацію", рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Згідно з п. 12 Статуту Садівничого товариства "Гермес", затвердженого 17.11.2004 та зареєстрованого 11.12.2004, що був чинний до 16.11.2016, членом садівничого товариства може бути будь-який громадянин, який досягнув 18-річного віку, якщо інше не передбачено законодавством України, який виявив бажання і є здатним брати участь у здійсненні цілей і завдань товариства. До членів діючого товариства громадяни приймаються загальними зборами (зборами уповноважених).

У підпункті "е" пункту 15 Статуту Садівничого товариства "Гермес" (в редакції 2004 р.) зазначено, що член товариства, незалежно від правових підстав використання землі зобов`язаний своєчасно сплачувати вступні, членські та цільові внески.

В свою чергу, в частині 2 пункту 12 Статуту Садівничого товариства "Гермес" визначено, що за наявності причин, що заважають виконанню вимог статуту товариства, один із членів його сім`ї може вступити до товариства, якщо він користувався садовою ділянкою і брав участь у її освоєнні.

Проте, обґрунтовуючи свою позицію позивачка посилається на Положення статуту, затвердженого протоколом загальних зборів членів товариства № 5 від 16.11.2016.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Приймаючи до уваги, що статут юридичної особи за своєю суттю є локальним правовим актом нормативного та індивідуального характеру, положення статуту товариства в редакції 2016 року не можуть поширюватись та правовідносини, що виникли в Садівничому товаристві "Гермес" 02.06.2013 (день, коли ОСОБА_2 було прийнято до складу членів Садівничого товариства "Гермес", що оформлено протокольним рішенням № 21.

Отже, на дані правовідносини поширюються положення Статуту Садівничого товариства "Гермес" у попередній редакції від 2004 року, яку було затверджено 17.11.2004 та зареєстровано 11.12.2004, що була чинною до 16.11.2016.

Крім того, позивачка наполягає на тому, що вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ; відсутнє рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу між нею та ОСОБА_2 ; немає кровного споріднення між ними.

Проте, з пояснень третьої особи на стороні відповідача вбачається, що він перебував у сімейних відносинах з позивачкою з 1996 по 2019 рік.

З нотаріально посвідчених заяв та пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що починаючи з 2012 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх син ОСОБА_12 до травня 2019 року постійно мешкали в будинку, що розташований на земельній ділянці в„– НОМЕР_3 Садівничого товариства "Гермес" та жили однією родиною. З 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до травня 2019 року мав місце факт спільного проживання та ведення побуту, спільне облаштування та покращення будинку на земельній ділянці № НОМЕР_3.

Під час слухання справи у судовому засіданні свідки підтвердили свої пояснення, що позивачка та третя особа проживали разом, мали спільну дитину. Зазначили, що гр. ОСОБА_2 є порядною людиною, допомогав по-сусідськи членам кооперативу, та про оголошення пропозиції про обрання його членом ревізійної комісії було всім відомо та сприйнято всім кооперативом позитивно. Вважають, що дане питання обговорювалось неодноразово на їх сімейних нарадах.

Крім того, свідок ОСОБА_5 зазначила, що гр. ОСОБА_1 дуже рідко відвідувала загальні збори садівничого кооперативу, мало уваги приділяла справам кооперативу, всі ці питання вирішував її чоловік - гр. ОСОБА_2 .

Суд наголошує, що встановлення факту шлюбних відносин не відноситься до компетенції господарського суду, також предметом даного позову не є встановлення факту перебування у сімейних відносинах позивачки та третьої особи, встановлення права власності на будівлю чи права використання земельної ділянки.

Дослідженню підлягають докази обізнаності позивачки про дату та час проведення загальних зборів, а також обрання гр. Іващенка у члени кооперативу та ревізійної комісії.

Судом встановлено, що починаючи з моменту вступу в садівниче товариство Іващенко Д.В. є членом ревізійної комісії даного товариства, що підтверджується п. 4 Протоколу загальних зборів товариства № 21 від 02.06.2013.

Закон України "Про кооперацію" визначає, що ревізійна комісія обирається загальними зборами з числа членів кооперативу (ст. 18 Закону). Пункт 30 статуту товариства, в редакції 2004 року, також зауважує, що ревізійна комісія садівничого товариства обирається з членів товариства строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про кооперацію", вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) і кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Порядок скликання загальних зборів та процедуру регламентації обрання зборів уповноважених та порядок прийняття ними рішень закріплено у пунктах 22, 24 Статуту Садівничого товариства "Гермес" (в редакції 2004 року).

Так, згідно з п. 22 Статуту товариства, загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні не менше 2/3 усіх членів товариства. У товариствах, де скликання загальних зборів є утрудненим, для вирішення питань, що належать до відання загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених. Загальні збори можуть обмежити перелік питань, що підлягають огляду зборами уповноважених. Норми представництва і порядок обрання уповноважених встановлюється правлінням товариства по узгодженні з виконкомами, на території яких знаходиться земельна ділянка чи обласною Спілкою садоводів. Збори уповноважених членів садівничого товариства правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні не менш 2/3 усіх уповноважених.

Відповідно до ч. 1 п. 24 Статуту товариства, загальні збори (збори уповноважених) членів товариства скликаються правлінням не рідше 2 разів на рік, а позачергові збори - за вимогою не менше 1/3 членів товариства (уповноважених), правлінням обласної Спілки садівничих товариств; ревізійної комісії товариства, виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться товариство.

З пояснень відповідача вбачається, що станом на 02.06.2013 загальна чисельність членів Садівничого товариства "Гермес" складала 106 осіб. Згідно з протоколом № 21 від 02.06.2013, на загальних зборах товариства були присутні 75 осіб при загальній кількості 106 осіб, що складає 70,75% що свідчить про наявність кворуму, відповідно до законодавства та статуту, та для прийняття рішень за порядком денним було достатньо голосів.

Як вказують свідки, рішення щодо прийняття ОСОБА_2 до складу членів товариства приймалося присутніми членами товариства одноголосно, заперечень з даного питання у жодного члена товариства не було.

При цьому, чинним законодавством у галузі корпоративного права не передбачено обов`язку складання листа реєстрації присутніх на загальних зборах кооперативу.

Наявність кворуму під час загальних зборів ставиться позивачкою під сумнів, проте не спростовується будь-якими доказами у відповідності до приписів ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про кооперацію" (в редакції станом на 02.06.2013), про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. При цьому, профільний закон, як і жодний інший нормативний акт, не деталізує форму повідомлення членів кооперативу про майбутні збори, проте не забороняє визначати її безпосередньо в установчих та локальних документах кооперативів.

Зокрема, частина друга пункту 24 Статуту Садівничого товариства "Гермес" (в редакції 2004 року) визначала, що повідомлення (інформування) членів садівничого товариства про проведення загальних зборів здійснюється шляхом розміщення відповідного інформаційного повідомлення (оголошення) на трьох дошках з об`явами, розташованих на території садівничого товариства, не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів.

Як свідчать матеріали справи, про дату, місце, час та порядок денний загальних зборів, що проводились 02.06.2013, було повідомлено членів товариства у відповідному оголошенні, розміщеному на стендах з об`явами Садівничого товариства "Гермес".

Отже, вищезазначене оголошення повністю відповідає вимогам частини п`ятої статті 15 Закону України "Про кооперацію", згідно з якою члени кооперативу повинні бути повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів.

При цьому, у постанові від 16.09.2015 по справі № 3-486гс15 Верховний Суд України виклав правову позицію, яка чітко вказує, що нормами чинного законодавства не передбачено направлення повідомлень про проведення загальних зборів (чергових/позачергових) учасникам товариства рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

У постанові від 21.10.2015 року по справі № 3-928гс15 Верховний Суд України зауважив, що відсутність переліку учасників загальних зборів товариства як окремого документа відповідно до частини другої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" не вливає на результати прийняття рішень загальними зборами учасників товариства та не може бути підставою для визнання таких зборів недійсними.

За приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до положень ч.ч. 4 та 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з протоколу загальних зборів № 21 від 02.06.2013 на зборах були присутніми 75 членів товариства, що, в свою чергу, свідчить про належне повідомлення членів Садівничого товариства "Гермес" про майбутнє проведення загальних зборів.

З огляду на викладене, твердження позивача про її необізнаність у питанні прийняття її чоловіка в члени товариства та призначення його до складу наглядового органу Садівничого товариства "Гермес" є безпідставними.

Таким чином, судом встановлено, що Садівничим товариством "Гермес" не було порушено вимог законодавства України та положень статуту товариства, в редакції станом на 02.06.2013, щодо прийому Іващенка Д.В. в члени даного товариства.

Протокол № 21 від 02.06.2013, яким третю особу по справі прийнято в члени товариства є протокольним рішенням саме загальних зборів товариства, про що зазначено безпосередньо в його преамбулі, а не рішенням уповноважених зборів, як вказує позивачка.

При цьому, необізнаність позивачки справами товариства чи рідкі його відвідування не можуть бути підставою для скасування рішення загальних зборів.

Крім того, з пояснень свідків вбачається, що ОСОБА_2 приділялось багато часу садовій ділянці № НОМЕР_3 у Садівничому товаристві "Гермес". З 2010 року за його власні кошти здійснювались будівельні та ремонтні роботи в аварійному будинку, що був розташований на зазначеній земельній ділянці, а починаючи з 2012 року він мешкав у цьому будинку. Заяву про прийняття у члени даного товариства ОСОБА_2 . було подано 10.04.2013 саме з усної згоди його дружини ОСОБА_1 .

Також матеріали справи містять докази (членська книжка, квитанції) здійснення ОСОБА_2 усіх відповідних платежів та грошових внесків до товариства, а також своєчасної оплати спожитої електроенергії.

Як вказує та підтверджує відповідними доказами відповідач, 01.09.2017 між Садівничим товариством "Гермес" та Аудиторською фірмою "Стройаудит" ТОВ було укладено договір про бухгалтерське обслуговування № 09/01-01, за умовами якого відповідачу по справі надаються бухгалтерські послуги. В рамках даного договору аудиторською фірмою надано виписку по членським внескам за 2011-2019 роки, якою підтверджується той факт, що внески нараховувались двом особам: і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 .

Також аудиторською фірмою надано інформаційну довідку, згідно з якою відшкодування витрат електричної енергії по земельній ділянці № НОМЕР_3 СТ "Гермес" здійснювалось саме ОСОБА_2, а не ОСОБА_1 .

Отже, все вищевказане у сукупності свідчить про відсутність в діях відповідача порушень норм чинного законодавства та положень статуту під час прийняття оспорюваного рішення загальними зборами.

За змістом ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 2 ст. 11 ГПК України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, такими, що не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Розглянувши заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Відповідності до ч. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог позивача, а тим самим встановивши відсутність порушеного права, на захист якого позивачем спрямовано даний позов, заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв`язку з відмовою у позову, суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Садівничого товариства "Гермес" (62416, Харківська область, Харківський район, смт Пісочин; код ЄДРПОУ: 24269416), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) про визнання недійсним рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "28" липня 2020 р. після виходу судді з відпустки.

Суддя Н.М. Кухар