Ухвала

від 21.07.2020 по справі 910/3127/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" липня 2020 р.Справа № 910/3127/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревізо-М", м.Харків, до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", м.Київ , 2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, м.Київ, про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації, за участю представників:

позивача - не з`явився;

1-го відповідача - Гончар І.Д. (довіреність б/н від 21.02.2020);

2-го відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тревізо-М", м.Харків, 02.03.2020 звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", м.Київ, та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, м.Київ, про визнання протиправними дій приватного нотаріуса Остапенка Євгена Михайловича щодо прийняття Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45489151, відповідно до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" зареєстровано право власності на нежитлове приміщення підвалу № 26, З0, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 39, 40 в літ. "А-25", загальною площею 332,5 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Науки, 45-Б, та скасування запису про право власності: 30257365 про прийняття вищевказаного Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку з прийняттям вказаного рішення, було припинено право власності позивача на спірні нежитлові приміщення. На думку позивача, у приватного нотаріуса Остапенка Є.М. були відсутні підстави для прийняття рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, передбачені ч. 5 ст. 3 Закону про реєстрацію. Згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, іпотекодавцем спірного нерухомого майна є ОСОБА_1 , з якою позивач ніколи не мав та не має ніяких правовідносин, так само як із 1-м відповідачем. Під час реєстрації прав власності на нерухоме майно за Товариством у нотаріуса були відсутні належні докази, які б підтверджували фактичне повідомлення позивача про свої наміри щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушень виконання зобов`язань за кредитними договорами.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12/03/2020 по справі № 910/3127/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревізо-М" передано на розгляд до Господарського суду Харківської області за місцезнаходженням спірного майна.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.04.2020 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/3127/20 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду від 09.06.2020, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено усне клопотання представника позивача про оголошення перерви у підготовчому засіданні для ознайомлення з відзивами відповідачем на позовну заяву та підготування письмових заперечень; строк підготовчого провадження у справі № 910/3127/20 продовжено на 30 днів - до 20.07.2020.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 910/3127/20 закрито; розгляд справи по суті призначено на 21.07.2020 о 14:10.

Позивач у підготовче засідання, яке відбулося 07.07.2020 та у судове засідання з розгляду справи по суті 21.07.2020 не з`явився; про причину неявки суд не повідомив; заперечень на відзиви відповідачів не надав.

Присутня у судовому засіданні представниця 1-го відповідача зазначила, що позивач неодноразово не з`являвся у судові засідання у справах за іншими позовами та заявила клопотання про необхідність застосування ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, та залишити позов без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Позивач у судові засідання 07.07.2020 та 21.07.2020 не з`явився; про поважність причин неявки суд не повідомив; заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача не надав.

Про судове засідання, призначене на 07.07.2020, представник позивача був повідомлений судом у підготовчому засіданні 09.06.2020, у якому він був присутній, про що зазначено у відповідному протоколі. Копія ухвали-повідомлення від 07.07.2020 про час та місце судового засідання з розгляду справи по суті, надіслана на адресу позивача: 61072, м.Харків, пр.Науки, буд. 45-Б, зазначену в позовній заяві, та яка зазначена як місцезнаходження підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду без вручення адресатові, у зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою.

При цьому, суд бере до уваги, що позивач був обізнаний про розгляд справи у суді та не був обмежений у доступі до інформації про дату і час проведення судових засідань, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За таких обставин вбачається, що судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомленняпозивача про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, а тому позивач, у розумінні вимог ст. 120 ГПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. N 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Таке визначення є традиційним для науки процесуального права.

Важливою в аспекті коментованої статті є правова позиція Конституційного Суду України, викладена в Рішенні від 16 листопада 2000 р. № 13-рп/2000 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 КПК України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника): закріпивши право будь-якої особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (частина перша статті 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин, а не тільки з кримінальних. Право на захист, зокрема, може бути реалізоване особою у цивільному, арбітражному, адміністративному і кримінальному судочинстві. Положення частини першої статті 59 Конституції України про те, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, треба розуміти як конституційне право особи з метою отримання правової допомоги вибрати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Отже, позивач як юридична особа не обмежений у виборі свого представника та зобов`язаний реалізовувати надані йому права добросовісно.

При цьому суд має обмежувати сторони у реалізації їх процесуальних прав у разі зловживання ними. Таке обмеження не є порушенням прав учасників спору. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці висловлював правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами також загалом може визнаватися таким, що має легітимну мету (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства".)

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивач не з`явився в останнє підготовче засідання та засідання з розгляду справи по суті, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревізо-М" (61072, м.Харків, пр. Науки, 45-Б; код ЄДРПОУ: 41974054) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (01024, м.Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, офіс 13-В; код ЄДРПОУ: 38994463) та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5; номер свідоцтва: 7921) про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.07.2020 після виходу судді з відпустки.

Суддя Н.М. Кухар