Рішення

від 16.07.2020 по справі 925/421/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року м. Черкаси справа № 925/421/20

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сталь монтаж строй , м. Дніпро, вул. П.Нірінберга, 1А

до Приватного акціонерного товариства Уманьферммаш , Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, буд. 21

про стягнення 154141,18 грн заборгованості та санкцій,

без виклику представників сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю Сталь монтаж строй звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Уманьферммаш про стягнення 154141,18 грн заборгованості та штрафних санкцій за Договором поставки №05111 від 22.11.2019, з яких:

132110,94 грн - основного боргу,

1236,50 грн - 3% річних,

11028,85 грн - 10% штрафу,

9764,89 грн - пені

та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи :

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.04.2020 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Судове засідання у справі призначено на 14.05.2020.

В судове засідання 14.05.2020 надійшла заява позивача від 12.05.2020 про зменшення позовних вимог. У зв`язку з частковим розрахунком позивач просить стягнути 52110,94 грн. основного боргу,

11028,85 грн. - 10% штрафу,

9764,89 грн. пені,

1236,50 грн. - 3% річних,

10000 грн. адвокатських витрат та судовий збір.

В обгрунтування заяви подано витяг з банківського реєстру про часткову оплату боргу відповідачем, акт прийняття від адвоката виконаних робіт та докази направлення документів відповідачеві.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2020 розгляд справи відкладено на 12:00 год. 25 червня 2020 року.

03.06.2020 до суду надійшла заява позивача від 01.06.2020 про зменшення позовних вимог. У зв`язку з частковим розрахунком позивач просить стягнути 42110,94 грн. основного боргу,

11028,85 грн. - 10% штрафу,

9764,89 грн. пені,

1236,50 грн. - 3% річних,

10000 грн. адвокатських витрат та судовий збір.

03.06.2020 в справу надійшли письмові пояснення позивача з підтвердженням часткового розрахунку відповідача та з пропозиціями позивача по позасудовому врегулюванню спору - з доказами направлення відповідачеві.

24.06.2020 в справу надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити позивачеві у стягненні 42110,94 грн боргу та зменшити на власний розсуд штрафні санкції та судові витрати на оплату послуг адвоката. Надає двосторонній акт звірки розрахунків станом на 31.05.2020, де сума боргу підтверджена позивачем 20288,46 грн, та платіжне доручення від 19.06.2020 №23510 про перерахування позивачеві зазначеної суми.

В судове засідання 25.06.2020 надійшла заява позивача від 23.06.2020 про зменшення позовних вимог. У зв`язку з частковим розрахунком позивач просить стягнути 21822,48 грн. основного боргу,

11028,85 грн. - 10% штрафу,

9764,89 грн. пені,

1236,50 грн. - 3% річних,

10000,00 грн адвокатських витрат та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.06.2020 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 14:30 год. 16 липня 2020 року. Суд ухвалив засідання суду провести без виклику сторін за наявними доказами та документами.

В судове засідання 16.07.2020 надійшла відповідь позивача на відзив від 06.07.2020, в якій він заперечує добровільну сплату боргу відповідачем, оскільки відповідач почав погашати заборгованість тільки після звернення позивача до суду.

В судове засідання також надійшли письмові пояснення позивача та розрахунок суми боргу станом на 25.06.2020:

сума основної заборгованості - 21822,48 грн,

3% річних - 1236,50 грн,

пеня - 9764,89 грн,

10 % штрафу - 11028,85 грн,

витрати на правову допомогу - 10000,00 грн.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, що вказані в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ.

Інших доказів сторонами не надано. Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами. Відповідач не скористався своїм правом на участь представника в судовому засіданні та заперечення проти вимог. Доказів повного погашення боргу не представив.

Позивач не змінив підставу чи предмет спору. Позивач не збільшував і не зменшував розмір позовних вимог.

Сторони не пропонували вирішити спір в позасудовому порядку.

В судовому засіданні 16.07.2020 були підписані вступна та резолютивна частини рішення суду без його проголошення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

05.11.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю Сталь монтаж строй (Постачальником - Позивач по справі в особі директора Северина Г.Г., що діє на підставі Статуту, та ПрАТ Уманьферммаш (Покупцем - Відповідач по справі), в особі директора Ліпкана А.В., що діє на підставі Статуту, було укладено договір поставки №05111 (надалі - Договір, а.с. 7-10), за умовами якого Постачальник зобов`язався поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався приймати і оплачувати на умовах цього Договору продукцію згідно Специфікації №1 на умовах само вивозу за попередніми заявками Замовника:

Ст. лист 12*2000*6000 Ст. 45 - 6,822 тонни;

Ст. лист 14*2000*600 Ст. 45 - 6,635 тонни, на суму 285288,46 грн. (з ПДВ) (а.с. 10).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна Договору визначається в рахунку на оплату як невід`ємна частина договору.

Відповідно до п. 5.6 Договору право власності на продукцію переходить до покупця у момент підписання видаткової накладної та передачі продукції зі складу постачальника.

Відповідачу (замовнику) видано рахунок-фактуру на оплату товару №3651 від 05.11.2019 (а.с. 13). Умови оплати товару - згідно Специфікації: в розмірі 50% передоплати;

- 50% після отримання товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

Передача товару постачальником та приймання товару замовником на складі постачальника підтверджені:

- видатковою накладною №1883 від 25.11.2019 на суму 285288,46 грн. (а.с. 12);

- товарно-транспортною накладною №1883 від 25.11.2019 (а.с. 14);

- довіреністю замовника №838 від 22.11.2019 (а.с. 11).

Відповідачем частково проведено розрахунок:

- 22.11.2019 передоплата в сумі 140 000 грн.;

- 06.02.2020 плата фактично отриманого товару в сумі 35 000 грн.

Покупець не виконав належним чином умови Договору в частині оплати вартості товару в обумовлені строки (до 09.12.2019), у зв`язку з чим Продавцем було направлено на адресу Покупця вимогу-претензію по погашенню заборгованості від 15.01.2020р. (а.с. 15-16).

Відповідач визнав заборгованість та гарантував проведення повної оплати до 15.02.2020 (а.с. 17-18).

Відсутність проведення розрахунку за отриманий і спожитий відповідачем метал стали причиною звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з відповідача. На суму заборгованості позивачем нараховані 3% річних, пеня, штраф.

Відповідач вимоги в частині наявності основного боргу в сумі 21822,48 грн не заперечив. До моменту прийняття рішення судом борг не погасив. Після відкриття провадження у справі,

13.04.2020 перераховано 20000 грн. позивачеві;

16.04.2020 перераховано 10000 грн. позивачеві;

21.04.2020 перераховано 20000 грн. позивачеві;

22.04.2020 перераховано 20000 грн. позивачеві;

23.04.2020 перераховано 10000 грн. позивачеві;

18.05.2020 перераховано 5000 грн. позивачеві;

21.05.2020 перераховано 5000 грн. позивачеві;

19.06.2020 перераховано 20288,46 грн. позивачеві.

Позивач станом на 16.07.2020 просить стягнути з відповідача (з урахуванням проведених оплат та заяв про зменшення позовних вимог): 21822,48 грн боргу, 1236,50 грн. - 3% річних за період з 10.12.2019 по 06.02.2020 та з 07.02.2020 по 06.04.2020, 9764,89 грн пені за період з 10.12.2019 по 06.04.2020 , 11028,85 грн. - 10% штрафу за прострочення оплати, та судові витрати (10000,00 грн адвокатських витрат та 2312,12 грн. судового збору).

У відзиві на позов відповідач доводи позивача не спростував. Просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення пені та штрафу на власний розсуд. Жодних підстав та обґрунтувань для такого зменшення відповідачем не наведено.

Інших доказів, пояснень та документів суду сторонами не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи письмові доводи та пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару стального катаного листа марки Ст45 на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правовою природою спірний договір поставки від 05.11.2019р. №05111 є різновидом договору купівлі-продажу і відповідає вимогам ст.ст. 655, 712 Глави 54 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір поставки від 05.11.2019р. №05111 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Позивач здійснив поставку, а Відповідач прийняв товар -

лист стальний катаний марки Ст.45 згідно специфікації №1 на загальну суму 285288,46 грн, що підтверджується видатковою накладною, ТТН, рахунком на оплату та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений в Специфікації №1 до Договору - Покупець зобов`язується розрахуватися з Постачальником за отриманий товар не пізніше 09.12.2019, з урахуванням 14 календарних днів з моменту отримання від Постачальника товару.

Суд враховує відсутність претензій Відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов`язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Строк виконання Відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем за Договором є таким, що настав.

Станом на 16.07.2020 заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар становить 21822,48 грн (основний борг). Оскільки строк виконання зобов`язання для відповідача вже настав, то позивач правомірно звернувся в суд для примусового стягнення боргу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 21822,48 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних положень позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 1236,50 грн - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме за період з 10.12.2019 по 06.04.2020.

Здійснивши перевірку правильності нарахування, інфляційних і річних, за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон", судом встановлено, що позивачем розрахунки та нарахування здійснено вірно.

Сума вимоги 1236,50 грн - 3% річних за час прострочення - підлягає до задоволення та примусового стягнення з відповідача на користь позивача.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 8.3. Договору у випадку порушення строків оплати (п. 6.4) за наявності умови фактичного отримання покупцем продукції, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення. При простроченні оплати продукції більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, покупець на вимогу постачальника додатково сплачує штраф в розмірі 10% вартості від простроченої до оплати суми.

Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки (штраф та пеня) укладено між сторонами у письмовому виді відповідно до приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст. 232 ГК України.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 9764,89 грн пені, 11028,85 грн штрафу, які просить позивач стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон .

Виконаний позивачем розрахунок вимоги виконано вірно в частині стягнення пені та штрафу, та не перевищує сум можливого нарахування.

9764,89 грн пені та 11028,85 грн штрафу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення Трофімчук проти України nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994р., серія А, N 303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Позивач вказує, що розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які пов`язані з розглядом даної справи, складає 10000,00 грн та підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) від 01.04.2020, платіжним дорученням №494 від 07.04.2020 на суму 10000,00 грн

Відповідно до положень ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 16, 58 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

В свою чергу п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу по справі в сумі 10000,00 грн та підтверджує ці витрати документально.

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Про необхідність вирішення питання розподілу судових витрат заявив представник позивача до прийняття рішення у справі.

Таким чином, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 2312,12 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: приватного акціонерного товариства Уманьферммаш , м. Умань Черкаської області, вул. Енергетична, 21, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05765888, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю Сталь Монтаж Строй , м. Дніпро, вул. П. Нірінберга, 1А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37451854, номер рахунку в банку невідомий

21822,48 грн боргу, 1236,50 грн - 3% річних, 9764,89 грн пені, 11028,85 грн - 10% штрафу за прострочення оплати, 10000,00 грн адвокатських витрат та 2312,12 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 21.07.2020.

Суддя Г.М. Скиба