Рішення

від 24.07.2020 по справі 160/5037/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року Справа № 160/5037/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства науково-виробниче об`єднання "Нептун" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

07 травня 2020 року приватне акціонерне товариство науково-виробниче об`єднання "Нептун" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008640520 від 04.12.2019 року на суму 26908,75 грн., в тому числі штрафні санкції 5452,50 грн., за платежем ПДВ;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008620520 від 04.12.2019 року на суму 16357,50 грн., в тому числі штрафні санкції 5339,75 грн., за платежем податок на прибуток.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 2016 рік у сумі 21359,00 грн.; та заниження податку на додану вартість у сумі 12827,00 грн.

Згодом на підставі висновків акту перевірки відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками, які викладені в акті перевірки та прийнятими на його підставі рішеннями, з тих підстав, що актом перевірки не доведений факт відсутності первинних документів, на підставі яких формувалися валові витрати.

Факт реальності господарських операцій з ТОВ Ліагро Сервіс Груп підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які відображають зміст та обсяг господарських операцій.

Ухвалою суду від 12 травня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

28 травня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 по справі №209/3986/18 ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223) визнано фіктивним.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб`єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій.

09 червня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 18 квітня 2008 року.

Відповідно до п. п. 2.10.3 п. 2.10 Порядку - співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол.2 розділу II Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол.3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Згідно до п. 2.14 Порядку - інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов`язань або завищено суму податкового кредиту.

Крім того, у відповіді на відзив представник позивача зазначив, що ухвала Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська не є беззаперечним доказом відсутності господарської операції між ПрАТ НВО Нептун та ТОВ Ліагро Сервіс Груп .

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ПрАТ НВО Нептун - позивач зареєстроване Виконавчим комітетом Покровської міської ради Дніпропетровської області від 24.11.1994 №201.

Код позивача за ЄДРПОУ: 21894734.

Податкова адреса відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: Україна, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, буд. 62.

У період з 30.09.2019 р. по 04.10.2019 р. на підставі повідомлення від 12.09.2019 р. № 90 та відповідно до наказу від 11.09.2019 р. № 202-п ГУ ДПС у Дніпропетровській області у зв`язку з наданням ПрАТ НВО "Нептун" первинних документів (по взаємовідносинам з ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223) листом вх. від 22.04.2019 № 63222/10 на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.03.2019 р. №34127/10, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРІ 40331223) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 11.10.2019 року №3751/04-36-05-20/21894734.

Згідно висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення позивачем:

п.п. 134.1.1, п. 134.1 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 21 359,00 грн.;

п. 198.3, ст. 198, п.201.1, п.201.4, 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 12 827,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач надав заперечення до акту перевірки від 18.11.2019 р. №181119.

Своїм листом від 29.11.2019 р. № 3711/10/04-36-05-09 ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. повідомило позивача, що надані заперечення не скасовують факт здійснених порушень, та прийняло і направило на адресу підприємства податкові повідомлення-рішення:

№0008640520 від 04.12.2019 р., згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 26 908,75 грн., в т.ч. штрафні санкції 5452,50 грн.;

№0008620520 від 04.12.2019 р., згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 16357,50 грн., в т.ч. штрафні санкції 5339,75 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд враховує наступне.

Так, на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.03.2019 року позивачем були надані первинні документи, а саме договір поставки від 17.10.2016 року №161017 з ТОВ Ліагро Сервіс Груп (продавець) (код ЄДРПОУ 40331223).

Згідно умов вказаного договору продавець зобов`язується поставити магніти, пружини та інші комплектуючі згідно із заявкою, а покупець зобов`язаний прийняти і сплатити товар.

Ціни на товар, що поставляється, є достовірними, узгоджуються при кожному постачанні і фіксуються у відпускних документах, в ціну товару входять транспортні витрати.

Загальна вартість договору складає: 500 000,00 грн.

Доставка товару здійснюється на умовах EXW згідно ІНКОТЕРМС 2010 покупцем, із складу, вказаного продавцем. Можливе відстрочення платежу.

Транспортні витрати продавця включаються у вартість товару.

Форма розрахунків-безготівковий розрахунок.

Термін дії договору з 17.10.2016 р. по 31.12.2016 р.

Упаковка повинна відповідати ТУ. Гарантійні зобов`язання завода - виробника переходять до покупця.

До перевірки позивачем було надано накладну №ЛГ-102412 від 24.10.2016 р., згідно якої позивачем придбано магніт Ба7.770.019.

Накладну №ЛГ-121929 від 19.10.2016 р. на товар:

пружина спиральна А4 х 56 ОСТ 25 1195-85;

пружина спиральна А4 х 45 ОСТ 25 1195-85;

пружина спиральна А4 х 80 ОСТ 25 1195-85;

лепесток 2-1.0-3-14-01.

В ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що підприємством ТОВ Ліагро Сервіс Груп за весь період діяльності не придбавався магніт Ба7.770.01-9, що був відображений в реалізованій на ПрАТ НВО Нептун продукції у жовтні 2016 року.

Так, аналізом ЄРПН встановлено, що пружина спиральна А4х56 ОСТ 25 1195-85, пружина спиральна А4х45 ОСТ 25 1195-85, лепесток 2-1.0-3-14-01, пружина спиральна А4х80 ОСТ 25 7/95-85 були відображені ТОВ Ліагро Сервіс Груп як придбані у ТОВ Прайм Ресурс ЛТД (стара назва ТОВ Тредін Буд ) (код ЄДРПОУ 40364683) відповідно до податкової накладної виписаної у грудні 2016 р.

ТОВ Прайм Ресурс ЛТД (стара назва ТОВ Тредін Буд ) (код ЄДРПОУ 40364683) сформовано податковий кредит за рахунок придбання цигарок, безалкогольних напоїв, соку, маргарину, жиру, олії соняшникової рафінованої тощо.

Отже, у ТОВ Ліагро Сервіс Груп , ТОВ "Прайм Ресурс ЛТД" (стара назва ТОВ Тредін Буд ) по ланцюгу господарських операцій з руху вищезазначених ТМЦ встановлено відсутність джерела їх законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва та виконання.

Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності встановлено - відсутність по ланцюгу постачання необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості (відсутня оренда основних засобів, офісних та складських приміщень, обладнання, комунальні послуги, послуги навантаження та розвантаження тощо), вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначених підприємств за період жовтень, грудень 2016 року.

До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 по справі № 209/3986/18, яким ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч.1 ст.205 КК України, а саме - ОСОБА_1 , діючи умисно, маючи умисел на сприяння невстановленій у ході досудового розслідування особі у здійсненні фіктивного підприємництва, за попередньою змовою з зазначеною невстановленою особою, вчинив пособництво у фіктивному підприємництві, а саме придбанні юридичної особи - ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код за ЄДРПОУ 40331223), де виступив номінальним засновником та директором з метою прикриття незаконної діяльності. У подальшому, у період з 29.04.2016 по 13.04.2017, невстановлена досудовим розслідуванням особа, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, ведення в установленому порядку обліку об`єктів оподаткування та доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, здійснювала незаконну підприємницьку діяльність, шляхом проведення оформлення безтоварних операцій, щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання ТОВ Ліагро Сервіс Груп та виписала податкові накладні на реалізацію товарів (робіт, послуг), чим забезпечено формування податкового кредиту з ПДВ покупцям.

Крім того, у даній ухвалі зазначено, що у подальшому, у період з 29.04.2016 року по 13.04.2017 року, невстановлена досудовим розслідуванням особа, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, ведення в установленому порядку обліку об`єктів оподаткування та доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, здійснювала незаконну підприємницьку діяльність, шляхом проведення оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання ТОВ Ліагро Сервіс Груп та виписала податкові накладні на реалізацію товарів (робіт, послуг) на загальну суму 112 695 420 грн., в т.ч. ПДВ 18 782 570 грн., чим забезпечено формування податкового кредиту з ПДВ покупців на загальну суму 18 782 570 грн. суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі і ПрАТ НВО Нептун .

Обвинувачений ОСОБА_1 також підтримав у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника, при цьому, підтвердив встановлені органом досудового розслідування обставини, за яких він вчинив дане кримінальне правопорушення. Провину свою визнав.

Таким чином, директором ТОВ Ліагро Сервіс Груп визнано, що ТОВ Ліагро Сервіс Груп є фіктивним підприємством та фактично не здійснювало реальні господарські операції, а було створено для надання податкової вигоди підприємствам реального сектору економіки.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, аналізуючи вищезазначене, суд має підкреслити, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Аналогічна позиція також висловлена колегією суддів Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 по справі №816/870/17, від 21.02.2019 по справі № 826/15530/17, від 11.12.2018 по справі № 826/13126/17.

Тобто, навіть наявність у позивача належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат та до складу податкового кредиту, зокрема виданих продавцем видаткових та податкових накладних, не є безумовною підставою для формування витрат по податку на прибуток підприємств та податкового кредиту по податку на додану вартість у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту придбання товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник