ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2020 року Справа № 160/5060/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКоренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Донстройконсалтинг до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю Донстройконсалтинг звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України , в якій позивач просить:
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управлянні ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.04.2020 року № 1513871/35951542 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 18 березня 2020 року;
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управлянні ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.04.2020 року № 1513872/35951542 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20 березня 2020 року.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні
в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ТОВ Донстройконсалтинг , датою їх фактичного надходження до ДПС України, а саме: Податкову накладну № 1 від 18 березня 2020 року; податкову накладну № 1 від 20 березня 2020 року.
В обґрунтування позову зазначено, що на виконання вимог Податкового кодексу України позивачем було складено податкові накладні податкові накладні: № 1 від 18 березня 2020 року та № 1 від 20 березня 2020 року,які направлено 01.04.2020 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За допомогою програми електронного документообігу "М.Е.Оос" позивачем отримано квитанції №1 від 01 квітня 2020 року де зазначено, що: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16.3 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмов) в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, позивачу стало відомо про Рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19471 від 05.03.2020 року, в якому підставою зазначено: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач направив до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів, однак рішеннями комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.04.2020 року № 1513871/35951542 та № 1513872/35951542 було відмовлено в реєстрації вищевказаних податкових накладних, в яких зазначено ненадання платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження. розвантаження продукції. складських документів (Інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з рахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). На думку позивача, дані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони носять суперечливу інформацію, з якої неможливо встановити підстави для відмови у реєстрації податкових накладних.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
18 червня 2020 року до суду надійшов відзив від представника Відповідача 2 - Державної податкової служби України, в якому він зазначає, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративний відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Представником Відповідача 1 - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 18 червня 2020 року подано відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняті Рішення про відмову в реєстрації: зазначених накладних, у зв`язку з наданням ТОВ Донстройконсалтинг товарно-транспортної накладної від постачальника ТОВ ЦИФРОН заповненої з порушення законодавства (не заповнені графи назва автоперевізника , ФІО водія .). ТОВ Донстройконсалтинг тільки 08.05.2020 року за рішенням Комісії виключено з переліку ризикових, як такого, що не відповідає Критеріям ризиковості платника податку. На думку відповідача-1, оскаржувані рішення є правомірними та такими, що відповідають нормам діючого законодавства, а вимоги позивача - безпідставними та необґрунтованими.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Донстройконсалтинг є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.05.2008 року.
Позивач, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ Донстройконсалтинг , зокрема, є організація будівництва будівель (основний Код КВЕД 41.10); Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний Код КВЕД 46.49), надає послуги у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель (Код КВЕД 41.20), будівництва доріг і автострад (Код КВЕД 42.11). проводить покрівельні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, (Код КВЕД 43.99).
Судом встановлено, що між ТОВ Донстройконсалтинг (Постачальник) та ТОВ МЕГАБУДГРУП (Покупець) укладено договір поставки № 0212/19 від 02.12.2019 року.
Згідно Договору поставки № 0212/19 реалізовано позивачем товар Невулканізована гумова суміш в первинних формах у вигляді термопластичних гранул THERMOPLASTIC RUBBER Покупцю ТОВ МЕГАБУДГРУП 20 березня 2020 року.
На підставі Договору виписано рахунок №5 від 20.03.2020 року на оплату Товару у кількості 1242.00 кг. на загальну суму 312984,00 грн., який було частково оплачено Платіжним Дорученням № 117 від 02.04.2020 року у сумі 30000.00 (а.с. 20, 21 зворот). Складено Видаткова накладна № 5 від 20.03.2020 року, яка супроводжувалась Товарно-Транснортною Накладною №Р5 від 20.03.2020 року, самовивіз транспортом Покупця зі складу Постачальника котрий орендований у Орендодавця ТОВ АНЛІ-ІНВЕСТ (Код 35341219) на підставі Договору оренди №20/09 від 20.09.2019 року у строкове користування. Складське приміщення знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 23. На підставі наданої Довіреності № 11 від 20.03.2020 року Товар було передано Покупцю ТОВ МЕГАБУДГРУП 20 березня 2020 року.
Вказаний товар було придбано ТОВ ДОНСТРОЙКОНСАЛТИНГ у Постачальника ТОВ ЦИФРОН на підставі укладеного Договору Купівлі-Продажу № ЦН-0000007 від 03.02.2020 року. Складена Видаткова накладна № ЦН-ООООО18 від 10.02.2020 року та доставлено транспортом постачальника на склад ТОВ ДОНСТРОЙКОНСАЛТИНГ про що свідчить Товарно-Транспортна Накладна № 18 від 10.02.2020 року. Складено Акт приймання -передачі Товару до Договору Купівлі-Продажу № FU 1-0000007 від 03.02.2020 року на вагу у 3650,00 кг. Постачальник надав документи щодо імпорту товару, для підтвердження реальності та відповідності якості - Митну Товарну Декларацію по формі МД-2 з відміткою митного органу ПМК 137,204 (а.с. 44).
ТОВ ДОНСТРОЙКОНСАЛТИНГ частково сплатив за постачання Невулканізованої гумової суміші ТОВ ЦИФРОН у сумі 200000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №903 від 20.02.2020 року (а.с. 46).
За результатами вказаної операції ТОВ ДОНСТРОЙКОНСАЛТИНГ була складена податкова накладна № 1 від 20 березня 2020 року на суму 312984,00 грн та направлена 01.04.2020 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с. 48).
Крім того, на підставі укладеного Договору Купівлі-Продажу № ПН-0000007 від 03.02.2020 року було придбано у ТОВ ЦИФРОН Невулканізована гумова суміш в первинних формах у вигляді термопластичних гранул THERMOPLASTIC RUBBER. Виписана Видаткова накладна № ЦН-0000018 від 10.02.2020 року (а.с. 24) та доставлено транспортом постачальника на склад ТОВ ДОНСТРОЙКОНСЛЛТИНГ про, що свідчить Товарно-Транспортна Накладна № 18 від 10.02.2020 року (а.с. 25)
Судом встановлено, що на підставі Договору поставки № 0212/19 від 02.12.2019 року реалізовано товар Невулканізована гумова суміш в первинних формах у вигляді термопластичних гранул на ТОВ МЕГАБУДГРУП 18 березня 2020 року.
На підставі Договору виписано рахунок № 4 від 18.03.2020 року на оплату Товару у кількості 1269,00 кг. на загальну суму 319788,00 грн, який було частково оплачено Платіжним Дорученням № 116 від 02.04.2020 року у сумі 40000.00 грн. Складено Видаткова накладна № 4 від 18.03.2020 року, яка супроводжувалась Товарно-Транспортною Накладною №Р4 від 18.03.2020 року (а.с. 29). На підставі наданої Довіреності № 12 від 18.03.2020 року Товар було передано Покупцю ТОВ МЕГАБУДГРУП 18 березня 2020 року.
За результатами вказаної операції ТОВ ДОНСТРОЙКОНСАЛТІНГ була складена податкова накладна № 1 від 18 березня 2020 року на суму 319788,00 грн (а.с. 32) та направлена 01.04.2020 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем були отримані квитанції, згідно з якими реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено з формулюванням, що реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.34, 50).
Позивач згідно повідомлень від 02.04.2020 року № 7,8 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, направив до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів на підтвердження реальності правочинів (а.с. 36,52).
Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були прийняті рішення:№ 1513871/35951542 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 18 березня 2020 року та № 1513872/35951542 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20 березня 2020 року (а.с. 31,47).
Не погодившись із вказаними рішенням Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
З наведеного вбачається, що обов`язком продавця є складання та надіслання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН за правилом першої події .
У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/ розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117. (далі-Порядок №117).
Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті З цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Як слідує з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Таким чином, вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.
Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Як встановлюється з п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис". Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Згідно з положеннями підпункту 201.16.2. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно п.п. 201.16.3. п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року по справі №140/2160/18.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій були виписані вищевказані податкові накладні, по яким позивачем направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, рестрацію яких зупинено, копії яких містяться в матеріалах справи, та надані відповідні документи.
Разом із тим, контролюючим органом порушено вимоги підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ним не зазначено у квитанціях про зупинення реєстрації конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
01 січня 2018 року набув чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким з Податкового кодексу України виключено пункт 74.2 статті 74, а пункт 201.16 статті 201 викладено у такій редакції: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно вимог пункту 22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
Як вбачається з матеріалів справи, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем надано документи для проведення розблокування податкових накладних.
Поряд із цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117/додаток 2 до вказаного Порядку/.
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Так, рішеннями податкового органу про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН № 1513871/35951542 від 18 березня 2020 року, № 1513872/35951542 від 20 березня 2020 року, відповідно до яких у реєстрації податкових накладних, відмовлено через ненадання платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції. складських документів (Інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з рахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних(документи, які не надано, підкреслити).
Крім того, контролюючим органу вимоги підкреслення документів, які не надано, у рішенні не виконанні, оскільки зазначено лише щодо ненадання документів платником податків.
Суд зазначає, що, як було встановлено під час судового розгляду, позивачем було направлено податковому органу пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до норм ПК України та Порядку № 117, предмет стадії реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування передбачає перевірку виключно електронної форми документа на дотримання формальних ознак, і не передбачає дії відповідача по перевірці змісту і правомірності господарських операцій за участю платника податку.
Відповідно, податкові органи під час прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, в обхід процедури проведення належних перевірок з наданням платнику податку права подати пояснення щодо змісту господарських операцій, та в обхід складання відповідних актів щодо фіктивності (безтоварності) господарських операцій, - не мають права відмовляти у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на підставі власних висновків про фіктивність (безтоварність) господарських операцій.
Відповідач не може підміняти формальні вимоги щодо реквізитів податкових накладних/розрахунків коригування, своїми контролюючими дискреційними повноваженнями при здійсненні перевірки правомірності адміністрування оподаткування ПДВ платником податку, які можуть бути реалізовані виключно у спосіб, визначений ПК України - через проведення податкових перевірок.
Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які, на думку суду, свідчать про проведення господарських операцій, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем 1 не було визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкових накладних.
В порушення наведених вимог законодавства, в рішеннях Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних, не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства, та не вказується, які норми законодавства порушені платником податку.
Окрім цього, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень не надавав.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними, оскільки платником податків надано відповідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.
Доводи відповідача про те, що рішення про відмову в реєстрації зазначених накладних було прийнято у зв`язку з наданням ТОВ Донстройконсалтинг товарно-транспортної накладної від постачальника ТОВ ЦИФРОН заповненої з порушення законодавства не заповнені графи назва автоперевізника ФІО водія , є безпідставні та спростовуються текстом оскаржуваних рішень.
Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України здійснити дії по реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Також, суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідачасуб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.
За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що, в даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України здійснити дії по реєстрації поданих позивачем податкових накладних, є необхідним забезпеченням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені обставини, а також приймаючи до уваги те, що відповідачами не було надано до суду доказів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Під час звернення з адміністративним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 4204,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 947 від 20.05.2020.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідачів у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 250 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Донстройконсалтинг до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.04.2020 року № 1513871/35951542 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 18 березня 2020 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.04.2020 року № 1513872/35951542 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 20 березня 2020 року;
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №1 від 18 березня 2020 року та податкову накладну №1 від 20 березня 2020 року, складені ТОВ Донстройконсалтинг , датою їх фактичного надходження до ДПС України.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донстройконсалтинг (код ЄДРПОУ 35951542) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ- 43145015) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донстройконсалтинг (код ЄДРПОУ-35951542) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ-43005393) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2020 |
Оприлюднено | 29.07.2020 |
Номер документу | 90618686 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Коренев Андрій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні