Рішення

від 24.07.2020 по справі 320/2965/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року 320/2965/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-УМБР" про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-УМБР", в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-УМБР", а саме експлуатацію приміщень другого та третього поверхів адміністративно-виробничого корпусу за адресою розташування: Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 8, до повного усунення порушень, зазначених в акті від 30.01.2020 №42.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-УМБР" за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 8, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвала суду надсилалась відповідачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 243, кв. 29.

Проте, до суду повернувся конверт з довідкою поштового відділення з відміткою про невручення адресату поштового відправлення з причини "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подав. Доказів на підтвердження усунення порушень, зазначених в акті від 09.01.2020 №3, також відповідачем суду надано не було.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від17.06.2020 №500) дію карантину продовжено до 31.07.2020.

При цьому, пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину .

В такій редакції пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України діяв до 17.07.2020.

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Вказаним Законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Враховуючи те, що матеріали справи не містять будь-яких заяв або клопотань учасників справи щодо неможливості її розгляду через запровадження на усій території України карантину, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бровари-УМБР" (код ЄДРПОУ 42276196, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 243, кв. 29) зареєстровано в якості юридичної особи 04.07.2018, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006405476 від 28.02.2020.

Згідно договору оренди нежитлових приміщень від 11.07.2018 №11.07/2018-1, додатку №1 до вказаного договору та акту приймання-передачі нежитлових приміщень №1 від 11.07.2018, позивач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, які знаходяться у виробничо-адміністративному корпусі за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 8.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2019 Головним управлінням ДСНС України у Київській області видано наказ №1417 про проведення позапланових перевірок, яким вирішено провести позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-УМБР" за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 8.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 28.12.2019 №11095 на проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-УМБР".

Вказане посвідчення вручено директору товариства Головач І.І. , що підтверджується підписом останньої на вказаному посвідченні.

У період з 30.01.2020 по 30.01.2020 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бровари-УМБР" (Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 8) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 30.01.2020 №42.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Бровари-УМБР" законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 22 розділу ІІ, пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівлю виробничо-адміністративного корпусу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до дод. А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

2) пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не виконано захист будівлі виробничо-адміністративного корпусу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

3) пункт 22 розділу II ППБУ - підприємство не забезпечено запасом води для протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 та ДБН Б.2.2-12:2018;

4) підпункт 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - на будівлі не встановлено вказівники місць знаходження найближчого зовнішнього протипожежного водопостачальника згідно ДСТУ;

5) пункт 22 розділу II, главу 2.2 розділу V ППБУ, пункт 8.1 ДБН В.2.5-64:2012 - будівлю виробничо-адміністративного корпусу не обладнано внутрішнім протипожежним водопроводом з розстановкою пожежних кранів, з розрахунку зрошення кожної точки приміщень;

6) пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - сходові клітки будівлі, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням, з вмиканням з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей;

7) пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - з 2-го та 3-го поверхів виробничо-адміністративного корпусу (гуртожитку) не влаштовано 2-й евакуаційний вихід згідно діючих вимог;

8) пункт 22 розділу II, пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - вікна в протипожежній перешкоді (перегородці), які відділяє загальний об`єм сходових клітин, та 3-му поверсі від побутових приміщень не виконано протипожежними;

9) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - відсутні двері, що відокремлюють коридор 2-го поверху від загального об`єму сходової клітини №1;

10) пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ - ширину дверей виходів з поверхів в сходову клітину №1 та №2 виконано менше ніж ширина сходового маршу;

11) пункт 4 розділу 1, пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - двері сходових клітин не обладнано пристроями для самозачинення та ущільненнями впритулах. (п. 7.2.11 ДБН В.1.1-7:2016);

12) пункт 22 розділу II, пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - складські приміщення на поверхах виробничо-адміністративного корпусу не відокремлено від суміжних приміщень (загальних коридорів гуртожитку) протипожежними дверима;

13) пункт 22 розділу II ППБУ - у вікнах сходових кліток виробничо-адміністративного корпусу адміністративно-побутової будівлі не виконано відкривні фрамуги загальною площею на поверх 1,2 кв.м.;

14) пункт 22 розділу II ППБУ - з коридор 2-го та 3-го поверху виробничо-адміністративного корпусу (гуртожитку) не влаштовано систему димовидалення або забезпечити його природним освітленням;

15) пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції електромережі і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

16) пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в розподільчих коробках не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

17) пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається використання побутових електронагрівальних приладів (електроплит, електрочайників, мікрохвильових печей) з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено, а саме безпосередньо в кімнатах гуртожитку;

18) пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - в приміщеннях виробничо-адміністративного корпусу (гуртожитку) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

19) пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - територію об`єкту не забезпечено необхідною кількістю спеціальних пожежних щитів (стендів), з комплектом засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті. До комплекту входять: вогнегасники - 3 шт., ящик 3 піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2шт.;

20) статтю 57 КЦЗУ - початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання (орендарем) об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

21) пункт 16 розділу ІІ ППБУ - на об`єкті не організовано проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки з посадовими особами та працівниками з отриманням відповідних посвідчень;

22) пункт 5.1 глави 5 розділу VI ППБУ - не заведено журнал та не проводиться ознайомлення адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під підпис) усіх громадян, котрі прибувають для тимчасового проживання;

23) пункт 10 Порядку проходження навчання керівного складу та фахівців (Постанова Кабінету Міністрів України від 25.06.2013 №819) - особами керівного складу не пройдено функціональне навчання у сфері цивільного захисту;

24) п. 2, п. 9 Наказу МНС №98 від 23.02.2006 "Про затвердження методики ідентифікації ПНО" - не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкту.

Судом встановлено, що акт перевірки від 30.01.2020 №42 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 30.01.2020, про що свідчить підпис директора товариства на вказаному акті.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Частиною 1 статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних, транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як вбачається з матеріалів справи, об`єктом перевірки було Товариство з обмеженою відповідальністю "Бровари-УМБР" за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 8.

У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 24 (двадцять чотири) порушення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що слугували підставою для прийняття Акту від 30.01.2020 №42.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що встановлені в акті перевірки від 30.01.2020 №42 порушення не усунуті відповідачем.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п. 1 Розділу ІІ Правил №1417).

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів комплексу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не усунув порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-УМБР", а саме експлуатацію приміщень другого та третього поверхів адміністративно-виробничого корпусу за адресою розташування: Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 8, до усунення порушень, зазначених в акті від 30.01.2020 №42.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари-УМБР", а саме експлуатацію приміщень другого та третього поверхів адміністративно-виробничого корпусу за адресою розташування: Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 8, до повного усунення порушень, зазначених в акті від 30.01.2020 №42.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.