ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/2883/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Тронка О.В.,
від позивач ОСОБА_1 ,
від відповідачів Щирба Р.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Галєвро до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Галєвро (далі - позивач, ТОВ Галєвро ) з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (далі - відповідач, Управління Укртрансбезпеки), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.04.2020 №193124.
Позов мотивовано тим, що оскаржувану постанову винесено без проведення фактичного зважування автомобіля, без складення та вручення акта перевірки за формою згідно з додатком №3 до Порядку №1567. Крім того відповідач виніс цю постанову відносно власника транспортних засобів, а не відносно автомобільного перевізника. При цьому представників підприємства позбавлено можливості брати участь у розгляді справи.
Ця постанова порушує права позивача, а тому він звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 16.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
04.05.2020 за вх. №3661ел. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач повідомив, що 06.02.2020 посадовими особами відповідача на підставі графіку проведення рейдових перевірок з 03.02.2020 по 07.02.2020, а також відповідно до направлення на перевірку від 03.02.2020, на автомобільній дорозі Західний обхід м. Львова 7 км+ 150м. проводилась рейдова перевірка у зоні габаритно-вагового контролю транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до п.п.3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013 був зупинений транспортний засіб марки Вольво, номерний знак НОМЕР_1 .
За результатами документального габаритно-вагового контролю вказано транспортного засобу встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 57,68т при нормативно допустимій - 40т. Окрім цього від проходження точного габаритно-вагового контролю водій відмовився, що підтверджується актом від 06.02.2020.
Відповідач звернув увагу на те, що водій під час перевірки не надав інспекторам договору тимчасового користування транспортного засобу та не надав жодного зауваження з того приводу, що власник транспортного засобу, вказаний у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, не є перевізником. Водій, здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб (договір або тимчасовий реєстраційний талон).
З позиції відповідача постанова про застосування адміністративного господарського штрафу винесена за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , та застосовано штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Форма даної постанови є додатком до Порядку №1567, тому вносити будь-які інші відомості окрім тих, які передбачені формою постанови є неможливим, однак позивач стверджує про те, що в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу відсутнє посилання на акт проведення перевірки.
Відповідно до п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Порушення законодавства про автомобільний транспорт виявлено 06.02.2020, а постанову винесено 06.04.2020, тобто в останній термін можливості розгляду справи. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Відповідач вважає оскаржувану постанову правомірною, винесеною у порядку і спосіб, передбачені чинним законодавством, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 10.06.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03.07.2020 за вх. №33055 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вказав, що у відзиві відповідач вказує неправдиву інформацію, нібито водій відмовився від проходження точного габаритно-вагового контролю. Підписаний зацікавленими особами Укртрансбезпеки акт нібито відмови водія від проходження точного габаритно-вагового контролю не може бути доказом за відсутності інших доказів відмови від його проходження.
Під час руху основним і єдиним юридичним документом, який надає відомості про автомобільного перевізника і про перевезення вантажу є товарно-транспортна накладна. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 06.02.2020 автомобільним перевізником вантажу є ТОВ Солар Трейд Плюс . Вказана накладна надавалася посадовим особам відповідача, однак не врахована.
Покликання відповідача на приписи Порядку №1388 не є актуальними.
Законом дійсно надано відповідачу 2-х місячний термін на винесення постанови, однак протягом цих двох місяців розгляд справи не проводився, а розгляд справи призначено на останні дні цього терміну. Перевірка проведена 06.02.2020, а розгляд справи призначено аж на 31.03.2020.
Відповідач не маючи підтвердження про повідомлення позивача про дату розгляду справи, не мав права проводити розгляд справи без участі працівників підприємства.
Також зазначено, що у відзиві відповідач не заперечує наявність договору оренди транспортного засобу, акту передачі транспортного засобу та товарно-транспортної накладної, відповідно до яких ТОВ Галєвро не є автомобільним перевізником, а лише власником транспортних засобів.
Посадовим особам відповідача надані водієм відповідні документи. ТОВ Солар Трейд Плюс сплачує орендну плату за користування автомобілем. Позивач не є ні відправником, ні одержувачем, ні перевізником вантажу, а тому відсутні підстави для застосування до нього штрафу.
Позивач просив скасувати оскаржувану постанову від 06.02.2020 як протиправну.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив просив позов задовольнити.
Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.
Суд заслухав пояснення представника позивача, з`ясував підстави позову відзиву, фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи, допитав свідка, та, -
в с т а н о в и в :
Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ Гаєвро є юридичною особою, ідентифікаційний код: 39506150 /а.с.30/.
Свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та НОМЕР_3 підтверджується те, що ТОВ Галєвро володіє транспортним засобом: спеціалізованим вантажним - спеціалізований сідловий тягач -Е VOLVO FH 13.480 повною масою 19000кг., маса без навантаження - 7491кг., реєстраційний номер НОМЕР_1 та спеціалізованим напівпричіпом - спеціалізований Н/ПР - Самоскид-Е JANMIL NW-1S повною масою 34500кг, маса без навантаження 6500кг, реєстраційний номер НОМЕР_4 /а.с.25, 26/.
Згідно з договором оренди транспортних засобів з екіпажем (водієм) 31/01 від 31.01.2020 позивач у порядку та на умовах, визначених цим договором передав ТОВ Солар Трейд Плюс в тимчасове платне володіння та користування транспортні засоби, а також зобов`язувався власними силами забезпечити їх керування та технічну експлуатацію, а ТОВ Солар Трейд Плюс прийняти в тимчасове володіння та користування транспортні засоби під керуванням екіпажу (водія) позивача і зобов`язувався сплачувати орендну плату.
Саме за цим договором передано вказані вище транспортні засоби, що вказано у п. 1.2 договору та актом приймання-передачі оренди транспортних засобів з екіпажем (водієм) від 31.01.2020.
Строк оренди - 6 місяців з дати акту передачі автомобіля /а.с.27, 28/.
Відповідно до товарно-транспортної накладної б/н від 06.02.2020 за допомогою вказаних транспортних засобів, водій ОСОБА_2 , вантажовідправник ТОВ Солар Трейд Плюс , вантажоодержувач ТОВ Солар Трейд Плюс , пункт навантаження: смт. Тростянець, Миколаївський район, Львівська область, пункт розвантаження: м. Львів, вул. Шевченка, 186 здійснив перевезення власного вантажу - пісок насипом масою, брутто 39,4т /а.с.29/.
06.02.2020 на автомобільній дорозі Західний обхід м. Львова 7 км+ 150м., згідно з Графіком проведення рейдових перевірок від 03.03.2020 /а.с.49/, направленням на рейдову перевірку №009387 від 03.02.2020 /а.с.50/, посадовими особами відповідача проводилась рейдова перевірка у зоні габаритно-вагового контролю транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів був зупинений транспортний засіб марки Вольво, номерний знак НОМЕР_1 причіп/напівпричіп НОМЕР_4 , суб`єкт перевірки ТОВ Галєвро , про що складено акт №0018844, у якому зафіксовано перевищення нормативно-вагових параметрів при нормативно допустимій масі 40,8т фактично - 57,680т /а.с.23/ та складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0007844 /а.с.22/.
Згідно з розрахунком №407/040 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування ТОВ Галєвро слід сплатити 62,10 євро плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за пройдену відстань 46км /а.с.24/.
25.02.2020 відповідач запросив уповноважену підприємством особу прибути 31.03.2020 на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться з 10:00 до 13:00 год. за адресою: м. Львів, п-кт. Чорновола, 57, 4-й поверх, кабінет 407. Також повідомлено, що у разі відсутності на розгляді уповноваженої особи суб`єкта господарювання, справа про порушення буде розглянута без її участі /а.с.15/.
30.03.2020 представник позивача подав відповідачу клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату /а.с.17/.
Цього ж дня відповідач листом повідомив про необхідність прибути уповноважену особу підприємства для розгляду відповідної справи на 06.04.2020 /а.с.19/. Вказаний лист надійшов позивачу лише 08.04.2020, що підтверджується роздруківкою відстеження поштового відправлення з сайту Укрпошти, за кодом ШКІ на конверті відправлення./а.с.20, 21/.
06.04.2020 Управління Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №193124, відповідно до якої за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за що передбачена ч. 1 абз. 16 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт з ТОВ Галєвро вирішено стягнути адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн. /а.с.13/.
15.04.2020 у відповідь на лист позивача від 07.04.2020 про необхідність повідомити про розгляд справи, надання документів та інформації, відповідач повідомив, зокрема, що оскільки водій ОСОБА_2 відмовився від проходження точного габаритно-вагового контролю (копія акту №000812) державними інспекторами управління здійснено виключно документальний контроль, а тому чек зваження не видруковувася. Наголосив, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходження суб`єкта господарювання, не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Управлінням перенесено розгляд справи на останній робочий день передбаченого Порядком №1567 періоду на 06.04.2020, про що позивачу скеровано відповідне повідомлення. За результатами розгляду, який відбувся 06.04.2020 до ТОВ Галєвро застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з ч. 1 абз. 16 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , а також видано припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт №ВС0138093 /а.с.18, 61/.
Позивач не погоджуючись із вказаною постановою, вважаючи її протиправною та такою, що порушує його права, для їх захисту звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з підп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підп. 15, 27 п. 5 Положення).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, здійснення габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно з п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 визначено перелік територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті, які утворюються - Управління Укртрансбезпеки у Львівській області.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України Про автомобільний транспорт , зі змінами та доповненнями, (далі - Закон №2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України Про транспорт , Про дорожній рух , чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Частиною 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 48 Закону №2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 33 Закону України Про автомобільні дороги ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони.
Відповідно до п. 16 цієї Постанови перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30.
Згідно з п. 3 цих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. (далі - Порядок №879).
Відповідно до пп. 4 п. 2 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з абз. 1 п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Таким чином, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.
Згідно зі ст. 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію (ст. 33 Закону №2344-III).
Відповідно до абзацу 16 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..
Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.
Письмовими доказами, долученими до матеріалів справи підтверджується, що транспортні засоби, щодо яких було проведено перевірку були орендовані підприємством ТОВ Солар Трейд Плюс у позивача відповідно до договору оренди транспортних засобів з екіпажем (водієм) №31/01 від 31.01.2020 та передані відповідно до акта приймання-передачі №31/01 від 31.01.2020, що безпосередньо підтверджує факт передачі транспортного засобу та причепу.
Також згідно з товарно-транспортною накладною №б/н від 06.02.2020, якою оформлено перевезення вантажів, в графі: автомобільний перевізник зазначено - ТОВ Солар Трейд Плюс .
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997№363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568) затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363). Згідно з розділом 1 Правил №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Додатком 7 до Правил №363 затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов`язковою до заповнення графою визначено автомобільного перевізника, у даному випадку у товарно-транспортній накладні визначено перевізника - ТОВ „Солар Трейд Плюс", проте, даний факт було проігноровано посадовими особами Укртрансбезпеки у Львівській області під час перевірки.
Судом в якості свідка допитано водія, який здійснював перевезення ОСОБА_2 , який повідомив, що 06.02.2020 здійснював перевезення піску з смт. Тростянець у м. Львів. Його зупинили представники Укртрансбезпеки і він надав їм документи: товарно-транспортну накладну, техпаспорт, посвідчення водія. Зазначив, що віз приблизно 20т піску, а тому перевищення ваги не могло бути. Посадові особи почали стверджувати про перевищення допустимої ваги, акт для ознайомлення йому не надавали. Зауважив, що засобів для здійснення габаритно-вагового контролю не було, він відмовився від зважування. Також вказав, хто є перевізником, однак його слова проігноровано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що під час здійснення перевезення вантажу транспортний засіб позивача використовувався іншим суб`єктом господарювання, в зв`язку із чим, позивач не може нести відповідальність за результати господарської діяльності Солар Трейд Плюс .
Суд критично оцінює покликання відповідача на те, що власник транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зобов`язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб (договір або тимчасовий реєстраційний талон), з огляду на таке.
Відповідно до п.7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затвердженого Постановою КМУ від 7 вересня 1998 р. № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Даним пунктом не передбачено обов`язку власника здійснювати перереєстрацію транспортного засобу при наданні його в оренду іншій особі, такий обов`язок лежить саме на особі, що експлуатує такий транспортний засіб на законній підставі (договорі оренди).
Вказане додатково свідчить про те, що позивач в межах розгляду даних спірних правовідносин не є перевізником у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт , а тому не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно з положенням ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567(далі - Порядок №1567).
Відповідно до п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами державного контролю під час планових, позапланових та рейдових перевірок на підставі направлення на перевірку.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п. 14 Порядку №1567).
Відповідно до п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених ст.ст. 39 і 48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу посадова особа робить запис у дорожньому листі із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.
У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 22 Порядку №1567).
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п. 25 Порядку №1567).
Відповідно до п.п. 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до п. 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абз. 2 п. 29 Порядку №1567).
Водночас Порядком №1567 не передбачена можливість розгляду справи про порушення без участі суб`єкта господарювання у разі відсутності інформації щодо вручення суб`єкту господарювання повідомлення про розгляд справи.
Відтак якщо на розгляд справи про правопорушення не прибула особа, за відсутності доказів належного її повідомлення, це перешкоджає розгляду справи.
Суд встановив, що повідомлення про розгляд справи про порушення, яка призначена на 06.04.2020, позивач отримав 08.04.2020.
Доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи про правопорушення відповідач суду не надав.
Встановивши, що суб`єкт господарювання не з`явився на розгляд справи про порушення, а докази повідомлення його про час та місце розгляду відсутні, відповідач не мав законних підстав розглядати цю справу по суті.
Позивач не брав участь у розгляді справи про порушення та не надавав пояснення.
Розглянувши справу без участі позивача, відповідач позбавив його права на участь у розгляді справи та права щодо надання пояснень.
Позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді справи, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду такої справи.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 17.01.2019 по справі №826/1632/17.
Отже відповідач під час розгляду справ про порушення та прийняття спірних постанов порушив вимоги Порядку №1567.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За ч.ч. 1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. Відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних рішень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, з огляду на неподання суб`єктом владних повноважень доказів на підтвердження правомірності своїх рішень, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити в повному обсязі.
Щодо судових витрат, то згідно ч. 1 ст. 139 КАС України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України, суд -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №193124 від 06.04.2020.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (місцезнаходження: проспект В. Чорновола, 57, м. Львів, 79020; код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Галєвро (79014, м. Львів, вул. Прогулкова, 31; ЄДРПОУ 39506150) судові витрати у виді судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2020.
Суддя Кравців О.Р.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2020 |
Оприлюднено | 28.07.2020 |
Номер документу | 90619833 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кравців Олег Романович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні