Рішення

від 28.07.2020 по справі 640/8519/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/953

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2020 року м. Київ № 640/8519/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Фобос Техно-Груп доГоловного управління ДПС у місті Києві провизнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фобос Техно-Груп (надалі - позивач/ТОВ Фобос Техно-Груп /Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою, в якій викладені вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач/ГУ ДПС у м. Києві) №119229 від 31.03.2020 р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (надалі - Рішення №119229 ).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Товариство не відповідає критеріям ризиковості платника податку, визначеним у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 р. (надалі - Порядок №1165 ), оскільки з 01.02.2020 р. не складало та не направляло для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН/Реєстр ) податкових накладних/розрахунків коригування (надалі - ПН/РК ) за господарськими взаємовідносинами із контрагентами ТОВ Ленс Груп , ТОВ Буд-Постач Альянс , ТОВ Татро Груп , ТОВ Дісігруп , ТОВ Ленсед , а прийняте контролюючим органом Рішення №119229 за надуманих підстав та без дотримання законодавчо визначених вимог і порядку при вирішенні питання щодо включення ТОВ Фобос Техно-Груп до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання вимог ухвали суду ГУ ДПС у м. Києві подало до Окружного адміністративного суду м. Києва відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що Рішення №119229 прийняте комісією контролюючого органу правомірно у зв`язку із відповідністю Товариства п.8 критеріїв ризиковості платника податку, про що свідчить отримана в ході аналізу баз даних податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ Фобос Техно-Груп (код ЄДРОПУ 41571124) зареєстроване 07.09.2017 р. та з 07.09.2017 р. перебуває на обліку як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2020 р. комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.6 Порядку №1165 прийняте Рішення №119229 про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. При цьому згідно із зазначеною у Рішенні розшифровкою підставою стала наступна податкова інформація: В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію: товари (код УКТЗЕД 6810119000), (код УКТЗЕД 6810111000), (код УКТЗЕД 3214900090), (код УКТЗЕД 2523), (код УКТЗЕД 6810910000), (код УКТЗЕД 7326903000), (код УКТЗЕД 2523290000), (код УКТЗЕД 6810), (код УКТЗЕД 3824509000), придбані у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ Ленс Груп (код 41570644), ТОВ Буд-Постач Альянс (код 40657488), ТОВ Татро Груп (код 42693329), ТОВ Дісігруп (код 42798564), ТОВ Ленсед (код 41800263) .

Проте, вважаючи, що відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси ТОВ Фобос Техно-Груп під час прийняття Рішення №119229, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Аргументуючи свою позицію щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, позивач вказує, що критерії ризиковості платника податку, визначені у додатку №1 Порядку №1165, який вступив в дію з 01.02.2020 р., не можуть розповсюджуватись на взаємовідносини Товариства із зазначеними у Рішенні №119229 контрагентами-постачальниками ТОВ Ленс Груп , ТОВ Буд-Постач Альянс , ТОВ Татро Груп , ТОВ Дісігруп та ТОВ Ленсед , що мали місце до набрання чинності безпосередньо самим Порядком №1165. Між тим позивач посилається на те, що у період взаємовідносин із такими контрагентами господарські операції не були визнані ризиковими, тимчасом як усі складені цими підприємствами податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать додані до позовної заяви копії квитанцій про їх реєстрацію та копії інших первинних документів.

Більше того, за твердженням позивача, ТОВ Фобос Техно-Груп не може відповідати критеріям ризиковості платника податку відповідно до Порядку №1165, оскільки з 01.02.2020 р. Товариство не подавало на реєстрацію в ЄРПН будь-яких ПН/РК, складених на контрагентів ТОВ Ленс Груп , ТОВ Буд-Постач Альянс , ТОВ Татро Груп , ТОВ Дісігруп , ТОВ Ленсед , а тому Рішення №119229 прийняте відповідачем за надуманих підстав.

Крім того, позивач зазначає, що оскільки інформація про оскаржуване Рішення внесена відповідачем до інформаційної бази Журнал ризикових платників АІС Податковий блок , Товариство штучно позбавлене можливості здійснювати свою фінансово-господарську діяльність, адже статус ризикового підприємства створює для ТОВ Фобос Техно-Груп певні перешкоди у здійсненні законодавчо визначеного обов`язку щодо реєстрації ПН/РК у ЄРПН.

Водночас, обґрунтовуючи правомірність включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається на п.8 критеріїв ризиковості платника податків, визначених у додатку 1 Порядку №1165, як на підставу законності прийняття оскаржуваного Рішення №119229.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого суд приймає рішення про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - ПК України ).

Відповідно до пп.19 1 .1.40 та пп.19 1 .1.46 п.19 1 .1 ст.19 1 ПК України контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст.19 3 цього Кодексу, зокрема (але не виключно):

~ організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

~ використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно із пп.20.1.26, пп.20.1.42 та пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право:

~ користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами відповідно до закону;

~ проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів податкового контролю;

~ здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

У ст.61 ПК України передбачено визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення, у п.61.1 та п.61.2 якої вказано, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст.41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

Ш ведення обліку платників податків;

Ш інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

Ш перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Ш моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до ст.39 цього Кодексу.

Поряд із цим відповідно до ст.71 та ст.72 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

ь від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

~ що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації , визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, інших звітних документах;

~ що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

~ про фінансово - господарські операції платників податків;

~ про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

~ про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати;

~ про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

~ що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

~ про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

~ про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

~ про експортні та імпортні операції платників податків;

ь від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів;

ь від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

ь за наслідками податкового контролю;

ь для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Інформація, визначена у ст.72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу (п.73.1 ст.73 ПК України).

Вимоги щодо обробки та використання податкової інформації визначені у ст.74 ПК України, згідно із якими податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Внесення інформації до баз даних інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним пп.41.1.2 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до п.41.2 ст.41 цього Кодексу.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та прийнятими на виконання вимог цього Кодексу нормативно-правовими актами. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися в інформаційних базах контролюючих органів та/або опрацьовуватися безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

ЄРПН - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 р. (надалі - Порядок №1246 ).

Відповідно до п.4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

При цьому у п.2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із п.8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених п.9 цього Порядку.

Відповідно до п.10 та п.11 Порядку №1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця). Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За вимогами п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

~ відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

~ чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

~ реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

~ дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу;

~ наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу;

~ наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200 1 .3 і 200 1 .9 ст.200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

~ наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

~ факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

~ наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

~ дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (надалі - квитанція ) (п.13 Порядку №1246).

Платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Реєстру щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (п.25 Порядку №1246).

Поряд із цим за вимогами п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги .

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством чітко визначений порядок та механізм складання, підписання, надіслання, прийняття та реєстрації податкових накладних.

Згідно із п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (надалі - комісії контролюючих органів ), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (надалі - ознаки безумовної реєстрації ).

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п.3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (п.4 Порядку №1165).

Згідно із п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

З огляду на додаток 1 до Порядку №1165 встановлено, що критеріями ризиковості платника податку на додану вартість є:

1. Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абз.1 п.49.2 і п.49.18 ст.49 ПК України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому за визначенням п.2 Порядку №1165 критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик, тимчасом як ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п.185.1 ст.185, пп. а або б п.187.1 ст.187, абз.1 п.п.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

До того ж ризик - ймовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов`язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (пп.14.1.221 п.14.1 ст.14 ПК України).

Поряд із цим у п.2 Порядку №1165 вказано, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Підсумовуючи вищенаведене, контролюючий орган здійснює моніторинг надісланих платниками податків для реєстрації в ЄРПН ПН/РК шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який виражений у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням вимог ПК України, а також неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у ПН/РК, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

~ договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

~ договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

~ первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

~ розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

~ документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

~ інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із п.44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. (п.40 та п.46 Порядку №1165).

Аналізуючи вищенаведені норми можна дійти висновку, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, потім їх перевірка щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації, надалі у разі невідповідності ПН/РК жодній з ознак безумовної реєстрації перевіряється безпосередньо сам платник податку, яким подано ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, тобто здійснюється моніторинг платника податку, а також моніторинг ПН/РК - шляхом їх перевірки щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Отже, питання відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації в ЄРПН ПН/РК та їх перевірки разом із перевіркою платника податку.

Поряд із цим іншою умовою для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є подання платником податків документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, перелік яких визначений у п.6 Порядку №1165, та їх перевірка комісією контролюючого органу щодо достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації. Згідно із цим можливість надання платником податків інформації та копій документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку прямо залежить від чіткого зазначення/розшифрування контролюючим органом у рішенні податкової інформації, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Проте, дослідивши оскаржуване Рішення №119229, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру та порядок прийняття вказаного Рішення.

Так, як вбачається з Рішення №119229, комісія контролюючого органу дійшла висновку про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку у зв`язку із отриманою в ході аналізу баз даних ДПС України податковою інформацією щодо товарів (код УКТЗЕД 6810119000), (код УКТЗЕД 6810111000), (код УКТЗЕД 3214900090), (код УКТЗЕД 2523), (код УКТЗЕД 6810910000), (код УКТЗЕД 7326903000), (код УКТЗЕД 2523290000), (код УКТЗЕД 6810), (код УКТЗЕД 3824509000), придбаних у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ Ленс Груп (код 41570644), ТОВ Буд-Постач Альянс (код 40657488), ТОВ Татро Груп (код 42693329), ТОВ Дісігруп (код 42798564), ТОВ Ленсед (код 41800263).

Таким чином, зі змісту оскаржуваного Рішення та з відзиву на позовну заяву встановлено, що відповідачем прийнято Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, що має передувати моніторингу платника податку та моніторингу такої ПН/РК, а лише у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що, у свою чергу, суперечить вимогам Порядку №1165.

До того ж висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності Товариства, а його контрагентів-постачальників ТОВ Ленс Груп , ТОВ Буд-Постач Альянс , ТОВ Татро Груп , ТОВ Дісігруп та ТОВ Ленсед . При цьому суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного Рішення.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження наявності у контролюючого органу зазначеної у Рішенні №119229 інформації суду не надано, тому суд позбавлений можливості встановити яка саме податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, покладена в основу прийняття оскаржуваного Рішення, як і невідомі суду джерела такої інформації.

Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п.8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для Товариства у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) неодноразово, зокрема у справі Рисовський проти України , підкреслював особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, власне, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії , заява N33202/96, п.119 та п.120, ECHR 2000-I; Онер`їлдіз проти Туреччини , заява N48939/99, п.128, ECHR 2004-XII; Москаль проти Польщі , заява N10373/05, п.51).

Так, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справах Лелас проти Хорватії , заява N55555/08, п.74; Тошкуце та інші проти Румунії , заява N36900/03, п.37).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , п.58; Ґаші проти Хорватії , заява N32457/05, п.40; Трґо проти Хорватії , заява N35298/04, п.67).

Суд акцентує увагу на тому, що оскаржуване Рішення є актом індивідуальної дії, адже у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Слід відмітити, що загальною рисою є його виражений правозастосовний характер, у той час як головною рисою такого акту є його конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Дана позиція викладена у правовому висновку Верховного Суду України (постанова від 01.12.2009 р. №09/236).

Таким чином, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

За таких обставин з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган у Рішенні №119229 у зв`язку зі встановленням відповідність платника податку п.8 критеріїв ризиковості платника податків зобов`язаний був не лише зазначити пункт таких критеріїв разом із загальним посиланням на господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами, а й вказати безпосередньо яка саме податкова інформація із посиланням на відповідні документи слугувала підставою для такого висновку Рішення. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про можливість надання документів за визначеним у п.6 Порядку №1165 переліком на спростування висновку комісії про його відповідність п.8 критеріїв ризиковості платника податку, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Тобто, дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо податкової інформації, яка зазначена у Рішенні, є особливо важливим з огляду на наслідки недотримання платником податків вимог щодо надання повного переліку документів як підстави для прийняття комісією контролюючого органу рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Таким чином, вказаний недолік Рішення, окрім того, що характеризує його як необґрунтованим, ще й фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.

З огляду на вищевикладене суд погоджується із доводами позивача про те, що відсутність розшифрування податкової інформації, покладеної в основу оскаржуваного Рішення №119229, підтверджує його невідповідність вимогам обґрунтованості та вмотивованості, та є доказом того, що Рішення було прийняте з порушенням вимог, визначених Порядком №1165, а також створює умови, за яких ТОВ Фобос Техно-Груп фактично потрапляє у стан правової невизначеності, оскільки позивачу не відомо, які документи необхідно подати для виключення підприємства з переліку ризикових платників податків.

Попри це позивач на підтвердження своїх доводів щодо невідповідності п.8 критеріїв ризиковості платника податку надав до суду копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.07.2018 р., згідно із якої основним видом економічної діяльності Товариства є діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами. Крім того, у матеріалах справи наявна копія ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України №43-Л від 25.07.2018 р. на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Також позивачем надані копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ Ленс Груп , ТОВ Буд-Постач Альянс , ТОВ Татро Груп , ТОВ Дісігруп та ТОВ Ленсед до набрання чинності Порядком №1165, а саме:

~ ТОВ Ленс Груп : видаткові накладні №№298, 300 та 301 від 18.12.2018 р.; податкові накладні №№16, 17 та 18 від 18.12.2018 р. на придбання товарів згідно із УКТ ЗЕД 6810111000 (газоблоки), УКТ ЗЕД 2523 (цемент) та УКТ ЗЕД 6810119000 (блоки) разом із квитанціями №1 про їх реєстрацію в ЄРПН за №9295187639 від 03.01.2019 р. (ПН №16), за №9295180512 від 03.01.2019 р. (ПН №17) та за №9295179027 від 03.01.2019 р. (ПН №18);

~ ТОВ Буд-Постач Альянс : договори поставки №№150, 152 та 156 від 27.11.2019 р., №151 від 26.12.2019 р.; видаткові накладні №№150, 152 та 156 від 27.11.2019 р., №151 від 26.12.2019 р.; податкові накладні №№27, 28, 29 від 27.11.2019 р. та №1 від 26.12.2019 р. на придбання товарів згідно із УКТ ЗЕД 6810111000 (газоблоки) та УКТ ЗЕД 3214900090 (СБС клейкова суміш для блоків) разом із квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН за №9294070518 від 09.12.2019 р. (ПН №27), за №9294073385 від 09.12.2019 р. (ПН №28), за №9294070261 від 09.12.2019 р. (ПН №29) та за №9326230244 від 13.01.2020 р. (ПН №1);

~ ТОВ Татро Груп : договір купівлі-продажу №007/19 від 19.02.2019 р.; видаткові накладні №№209, 285 та 286 від 03.09.2019 р.; податкова накладна №№35, 36, та 37 від 03.09.2019 р. на придбання товарів згідно із УКТ ЗЕД 6810119000 (блоки) та квитанції про їх реєстрацію в ЄРПН за №9214406020 від 18.09.2018 р. (ПН №35), за №9214447222 від 18.09.2019 р. (ПН №36) та за №9219508968 від 24.09.2019 р. (ПН №37); товарно-транспортні накладні №№Т-209/0309, Т-285/0309 та Т-286/0309 від 03.09.2019 р.;

~ ТОВ Дісігруп : видаткова накладна №10 від 29.11.2019 р.; податкова накладна №8 від 29.11.2019 р. на придбання товарів згідно із УКТ ЗЕД 7326903000 (драбина) та квитанція №1 про її реєстрацію в ЄРПН за №9293938417 від 09.12.2019 р.;

~ ТОВ Ленсед : видаткові накладні №222 від 23.10.2018 р. та №223 від 24.10.2018 р.; податкова накладна №19 від 23.10.2018 р. на придбання товарів згідно із УКТ ЗЕД 6810111000 (газоблоки) та квитанція про її реєстрацію в ЄРПН за №9248643675 від 12.11.2018 р.; податкова накладна №21 від 24.10.2018 р. на придбання товарів згідно із УКТ ЗЕД 6810 (плитка) та квитанція про її реєстрацію в ЄРПН за №9248644600 від 12.11.2018 р.

Разом із тим з огляду на наявні у матеріалах справи документи суд приймає до уваги доводи позивача про те, що ТОВ Фобос Техно-Груп не може відповідати критеріям ризиковості платника податку, оскільки Товариством не складались та не направлялись до ДПС України будь-які ПН/РК за господарськими операціями із контрагентами-постачальниками ТОВ Ленс Груп , ТОВ Буд-Постач Альянс , ТОВ Татро Груп , ТОВ Дісігруп та ТОВ Ленсед , що також не спростовується відповідачем.

Крім того, слід відмітити, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відповідність платника податку критеріям ризиковості, які стосуються наявності чи відсутності підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

При цьому слід зазначити, що здійснення моніторингу відповідності як ПН/РК, так і платника податку, яким подані такі ПН/РК для реєстрації у ЄРПН, критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Таким чином, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для віднесення Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, та прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У той же час аналіз наданих позивачем документів свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили, а тому вони спростовують твердження відповідача про відповідність позивача п.8 критерій ризиковості платника податку.

До того ж вказана підстава не може вважатись обґрунтованою для віднесення Товариства до ризикових платників, адже відповідно до ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, згідно із чим позивач не несе та не може нести відповідальності за господарську діяльність своїх контрагентів, а будь-які вчинені ними протиправні дії свідчать лише про порушення такими платниками податків норм податкового законодавства та в жодному разі не підтверджують здійснення ризикових операцій саме позивачем.

Під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів наявності інформації та копій документів, які досліджувалися в ході засідання комісії, як і не надано суду доказу додержання вимог п.44 Порядку №1165, зокрема, відсутні результати проведеної звірки даних, які містяться в копіях документів платника податку, з даними, що надійшли або були отримані контролюючим органом з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідачем не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного Рішення №119229, тоді як невиконання ГУ ДПС у м. Києві законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, що є предметом оскарження в даній справі, призводить до протиправності цього Рішення.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що Рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, в якому не наведені підстави його ухвалення з посиланнями на відповідні документи, свідчить про порушення відповідачем також і принципу належного урядування, оскільки контролюючий орган не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб, згідно із цим призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність, а тому, враховуючи вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд приходить до висновку про безпідставність та протиправність Рішення №119229.

Більше того, суд акцентує увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду від 22.04.2020 р. у вказаній справі було витребувано від ГУ ДПС у м. Києві належним чином завірені копії матеріалів, що стали підставою для прийняття Рішення №119229, проте відповідачем взагалі не надано будь-яких документів на підтвердження наявності податкової інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного Рішення, а також не надано до суду копії протоколу засідання комісії та/або матеріалів щодо роботи комісії під час прийняття Рішення №119229, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій за участю позивача, що зумовило б включення TOB Фобос Техно-Груп до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 критеріїв, а тому суд вважає, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п.8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Підсумовуючи вищевикладене, наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного Рішення №119229, його відповідності вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим наявні підстави для задоволення позовних вимог Товариства про визнання такого Рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, адже воно порушує, зокрема, право ТОВ Фобос Техно-Груп як платника податків на реєстрацію податкових накладних, передбаченого ст.201 ПК України.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах Салов проти України (заява №65518/01 від 06.09.2005 р., п.89), Проніна проти України (заява №63566/00 від 18.07.2006 р., п.23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04 від 10.02.2010 р., п.58) принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) від 09.12.1994 р., п.29).

Відповідно до ч.5 та ч.8 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Фобос Техно-Груп у повному обсязі, оскільки відповідач-1 як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття ним Рішення №119229.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Між тим, враховуючи наявність у матеріалах справи квитанції №ПН1330 від 13.04.2020 р. на суму 2 102,00 грн., оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, суд вирішив судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Фобос Техно-Груп до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №119229 від 31.03.2020 р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фобос Техно-Груп (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд.15, код ЄДРПОУ 41571124) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова