Рішення

від 14.07.2020 по справі 233/2477/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/2477/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Аллік Ю.М.,

представника позивача Демченко І.С.,

представника відповідача Мішина М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Костянтинівка цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_1 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про переукладення договору, -

В С Т А Н О В И В :

19 квітня 2019 року позивач ПрАТ АПК-Інвест звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про переукладення договору. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 22 березня 2012 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та Відповідачем укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 03 квітня 2012 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільскої селищної ради за № 1061, згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,86 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0173419, виданого Костянтинівською районною державною адміністрацією. Цього ж дня - 22 березня 2012 року, Позивач та Відповідач уклали Акт приймання-передачі земельної частки (паю) до Договору, в якому зазначено, що ОСОБА_1 передала, а ПрАТ АПК-ІНВЕСТ прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,86 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом. Пунктом 2.3 Договору встановлений 20 (двадцятирічний) строк його дії, що на даний момент не сплинув. Пунктом 3.1 договору оренди передбачено обов`язок орендодавця повідомити орендаря про виділення земельної частки в натурі (на місцевості) протягом 5 робочих днів з дати такого виділення. Позивачу стало відомо про факт виділення в натурі Відповідачем земельної ділянки, площею 3,8887 га, якій було присвоєно кадастровий номер 1422481500:35:000:0124, та яка сьогодень фактично використовується Позивачем на підставі укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 22.03.2012р. Умовами укладеного між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 договору оренди земельної частки (паю) передбачено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі, договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений і може бути змінений лише за згодою сторін. Аналогічні положення стосовно переукладення договору, які носять імперативний характер, містяться і в абзаці 2 Перехідних положень Закону України Про оренду землі . Відповідач ОСОБА_1 протиправно вчинила односторонню відмову від взятого на себе зобов`язання з переукладання договору оренди, чим порушила законні інтереси позивача як орендаря земельної ділянки.

Позивач просить визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 22.03.2012р., укладений між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 на договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 1422483900:22:000:0009, площею 5,0783 га) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності Відповідача на земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:22:000:0009, площею 5,0783 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (15.08.2018р.), у запропонованій редакції.

Заочним рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 26 листопада 2019 року позов було задоволено.

Ухвалою суду від 24 лютого 2020 року заочне рішення по справі було скасовано за заявою адвоката Мішина М.В. - представника відповідачки ОСОБА_1 (а.с.183).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача адвокат Мішин М.В. проти задоволення позову заперечував, підтримав доводи, наведені у відзиві на позовну заяву (а.с.191-197). Зазначив, що 22 березня 2012 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та Відповідачем укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 03 квітня 2012 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільскої селищної ради за № 1061, згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,86 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0173419, виданого Костянтинівською районною державною адміністрацією. У подальшому відповідачка скористалася правом на виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та 15 серпня 2018 року зареєструвала у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку та отримала витяг, згідно якого вона є власником земельної ділянки площею 5,0783 га, кадастровий номер 1422483900:22:000:0009, що розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У зв`язку із тим, що договір оренди земельної частки (паю) припинив свою дію та позивачка прийняла рішення у подальшому господарювати самостійно на своїй земельній ділянці нею 05 жовтня 2018 року на адресу відповідача було направлено лист з проханням вважати договір оренди земельної частки (паю) припиненим, повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1422483900:22:000:0009 в стані, придатному для використання за цільовим призначенням, як це передбачено п. 3.1 Договору оренди земельної частки (паю) та утриматися від вчинення дій, які б перешкоджали позивачеві використовувати земельну ділянку. Однак, до теперішнього часу позивачу не була повернута земельна ділянка. Але листом від за вих. № 864 ПрАТ АПК-ІНВЕСТ направив на адресу ОСОБА_1 проект договору оренди земельної ділянки з пропозицією його переукладення.

Представник третьої особи Костянтинівської РДА в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у відсутності представника (а.с.47).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 22 березня 2012 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та Відповідачем укладено договір оренди земельної частки (паю), згідно якого в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,86 умовних кадастрових гектарів, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0173419, виданого Костянтинівською районною державною адміністрацією, терміном на 20 років (а.с.8-10).

Сторони узгодили розмір орендної плати - 4823,53 грн та її виплату один раз на рік - у грудні поточного року (а.с.11).

Відповідно до п.2.3 договору оренди земельної частки (паю) сторони дійшли згоди про те, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством (а.с.9).

Згідно позначки у договорі, 03 квітня 2012 року його зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільскої селищної ради за № 1061, що відповідає Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119.

22 березня 2012 року Позивач та Відповідач уклали Акт приймання-передачі земельної частки (паю) до Договору, в якому зазначено, що ОСОБА_1 передала, а ПрАТ АПК-ІНВЕСТ прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,86 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом (а.с.12).

На підтвердження виконання своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати на користь ОСОБА_1 позивачем надано копії видаткових касових ордерів та платіжних доручень про перерахування на користь останньої орендної плати в період часу з 2012 по 2018 роки (а.с.14-31).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 15.08.2018 року відповідачкою ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422483900:22:000:0009, площею 5,0783 га (а.с.199).

05 жовтня 2018 року на адресу ОСОБА_1 на адресу позивача було направлено лист з проханням вважати договір оренди земельної частки (паю) припиненим, повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1422483900:22:000:0009 в стані, придатному для використання за цільовим призначенням, як це передбачено п. 3.1 Договору оренди земельної частки (паю) та утриматися від вчинення дій, які б перешкоджали позивачеві використовувати земельну ділянку. (а.с.200-202).

Але листом від 19 жовтня 2018 року за вих. № 864 позивач ПрАТ АПК-ІНВЕСТ направив на адресу ОСОБА_3 проект договору оренди земельної ділянки з пропозицією його переукладення (а.с.203).

Частиною 2 статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України , статтею 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У пункті 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322 визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

При відмові орендаря розірвати цей договір та припинити користування земельною ділянкою право власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в загальному порядку.

Згідно з частинами 2-4 статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акту на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акту на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203 , 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Верховний Суд України в Постанові від 28 березня 2007 року по цивільній справі № 6-7167сво06 виклав наступну правову позицію: відповідно до п. 17 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державним актів на право приватної власності на землю. З огляду на зазначене, з часу отримання позивачами державних актів на право приватної власності на землю вони набули статусу власників земельних ділянок, тобто змінився предмет оренди та статус орендодавців, а тому договори слід вважати припиненими. Положення п. 8 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України та Розділу ІХ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про оренду землі щодо переукладення договору оренди земельної частки (паю) не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов`язок на переукладення договору оренди.

Судом встановлено, що ПрАТ АПК-Інвест уклало договір оренди земельної частки (паю) із ОСОБА_1 , як з власником сертифікату на право на земельну частку (пай), який вважався правовстановлюючим документом та був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та реєстрації позивачем права власності на земельну ділянку - до 15 серпня 2018 року, що відповідає пункту 17 Розділу X Перехідні положення ЗК України .

Враховуючи, що з 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 набула статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року, укладений між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 з 15 серпня 2018 року слід вважати припиненим.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У пункті 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322, визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

Згідно з частинами другою - четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Щодо доводів представника відповідача за первісним позовом про порушення позивачем ОСОБА_1 вимог земельного законодавства, а саме неповідомлення після набуття права власності на земельну ділянку про це орендаря протягом одного місяця, суд зауважує, що факт неповідомлення орендаря про набуття орендодавцем права власності на земельну ділянку не впливає на зміну юридичного статусу земельної ділянки та його наслідки.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У даній справі встановлено, що позивач ПрАТ АПК-ІНВЕСТ уклав договір оренди з ОСОБА_1 як власником сертифікату на право на земельну частку (пай), та вказаний сертифікат був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та реєстрації ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422483900:22:000:0009, площею 5,0783 га.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на наведене, суд вважає, що доводи позивача ПрАТ АПК-ІНВЕСТ не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Тому, позов ПрАТ АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_1 про переукладення договору задоволенню не підлягає, оскільки не ґрунтується на законі.

Твердження представника позивача про імперативність норми перехідних положень Закону України Про оренду землі щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю), яким укладено договір оренди землі, а саме щодо переукладення договору оренди землі відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, суд не бере до уваги, як неспроможні.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, витрати пов`язані зі сплатою ПрАТ АПК-Інвест судового збору (а.с.1) слід віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест (ЄДРПОУ 34626750, адреса: 85325, Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена,1-а) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про переукладення договору - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14 липня 2020 року, складання повного рішення суду відкласти на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 23 липня 2020 року.

Суддя