Рішення
від 17.06.2020 по справі 308/2646/20
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2646/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 червня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Скраль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Позов мотивує тим, що вона та її діти є власниками домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Вказує, що відповідач ОСОБА_2 , її колишній чоловік, після укладання договору про визначення часток у спільному майні подружжя (по 1/2 кожній зі сторін), уклав зі нею договір про погашення аліментного обов`язку на утримання дітей за рахунок нерухомого майна та відписав свою частку на трьох дітей (по 1/6 кожному сину), що підтверджується відповідними договорами.

В свою чергу, відповідач продовжує вважатися таким, що має право користування житловим приміщенням і є зареєстрованим у будинку, який належить їй та дітям, та створює перешкоди у реалізації прав, як власників домоволодіння, зокрема, перешкоджає оформленню субсидії за комунальні послуги мені, оскільки є приватним підприємцем і зареєстрованим за місцем де фактично не проживає, що позбавляє мене можливості отримати відповідні пільги, передбачені законодавством для багатодітної матері.

Крім того, необхідно переоформити договори з організаціями, що надають різні комунальні послуги, які укладені з колишнім чоловіком - відповідачем. Вказала, що на неодноразові звернення щодо необхідності знятися з реєстрації ОСОБА_2 категорично відмовлявся, незважаючи на порушення її прав та інтересів та інтересів неповнолітніх дітей, посилаючись на відсутність можливості зареєструватись за іншою адресою, нехтуючи своїми обов`язками, щодо усунення перешкод у користуванні власністю.

У зв`язку з вищевказаним, просить усунути перешкоди у користуванні власністю, шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 , та зняти його з реєстрації.

В судове засідання позивач не з`явилася та подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутності та задоволити позов.

Відповідач повторно не скористався правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема, через повідомлення на офіційному сайті судової влади України.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Згідно копії договору купівлі продажу від 13.11.2007 року, ОСОБА_2 придбав домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

З договору про визначення часток у спільному майні подружжя від 27.08.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за взаємною згодою здійснили поділ майна та отримали у особисту приватну власність кожного по 1/2 частці вищевказаного дворогосподарства та по 1/2 частці земельної ділянки за кадастровим номером 2124884802:04:002:0015.

В подальшому, відповідно до договору про погашення аліментного обов`язку на утримання дітей від 09.11.2018 року, ОСОБА_2 (батько) передав у власність дітям: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках кожному належну йому на праві приватної власності 1/2 частку земельної ділянки за кадастровим номером 2124884802:04:002:0015 та 1/2 частку розташованого на ній житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивач ОСОБА_1 та її діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .

З дослідженого у судовому засіданні Акту про встановлення факту проживання від 28.01.2020 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , 1982 року народження, зареєстрований, але не проживає.

Згідно з наданими відомостями з відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області за вих №3.1.8/1999 від 19.03.2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).

Доказів на спростування фактів щодо тривалого не проживання за вказаною адресою відповідач не надала, так само не надала доказів на підтвердження укладення будь-яких договорів, на підставі яких за нею зберігалося б право користування вказаним помешканням. Тому підстав, за якими б за відповідачем зберігалось право користування жилим приміщенням, в судовому засіданні не встановлено.

Разом з тим, за приписами ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.

Як зазначено у п. 34, 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Тому, що стосується позовної вимоги про примусове зняття з реєстрації відповідачів, то така вимога не підлягає задоволенню, так як підставою для зняття з реєстрації місця проживання є судове рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, якого на час звернення позивача до суду ще не було, а відтак позивач не звертався із відповідним рішенням суду до відповідного державного органу із заявою про зняття відповідачів з реєстрації і не отримував відмову у проведенні таких дій, що свідчить про відсутність предмету спору в цій частині.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень щодо визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та відсутності предмету спору в частині зняття осіб з реєстрації, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи, що позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі та те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку, що на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати, пов`язані з розглядом справи (за подання позовної заяви) у розмірі 840,8 грн.

Керуючись ст. ст. 76,81,141,258,265,354 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 386, 391, 405ЦК України,ст. ст. 72 ЖК України, ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком з надвірними будовами та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. вісімдесят коп.) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Суддя Т.Р. Деметрадзе

СудУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення17.06.2020
Оприлюднено29.07.2020
Номер документу90622696
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —308/2646/20

Рішення від 17.06.2020

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Деметрадзе Т. Р.

Ухвала від 30.04.2020

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Деметрадзе Т. Р.

Ухвала від 25.03.2020

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Деметрадзе Т. Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні