Рішення

від 27.07.2020 по справі 541/186/20

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/186/20

Провадження №2/541/437/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 липня 2020 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:головуючої судді Андрущенко-Луценко С.В.,

з участю секретаря Непокупної Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Попівської сільської ради Миргородського району, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

29.01.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Попівської сільської ради Миргородського району, посилаючись на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,2934 га, кадастровий № 532328602:00:004:0099, розташовану на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності на земельну ділянку підтверджено державним актом на право приватної власності на землю серія ПЛ №110519. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 . Спадщину позивачка прийняла, подавши до нотаріуса заяву про прийняття спадщини за заповітом. Оригіналу державного акту на земельну ділянку позивачка серед речей спадкодавця не знайшла тому постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, як зазначено по причин відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку на ім`я спадкодавця. В зв`язку з вказаними обставинами, у позивачки відсутні умови для одержання в органах нотаріату свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку, тому вона з метою захисту своїх прав звернулася до суду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , позов підтримала, просила його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві, як законний та обґрунтований.

Представник відповідача Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав (а.с. 27,36,48,56).

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань на адресу суду не надходило (а.с.54).

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в загальному позовному провадженні (а.с. 21).

Ухвалою суду від 02.04.2020 закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду (а.с. 32).

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Статтею 12, 81 ЦПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом (а.с.9).

За життя ОСОБА_2 мала у своїй власності земельну ділянку площею 2,2934 га розташовану на території Попівської сільської ради Миргородського району, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323286002:00:004:0099, що підтверджується світлокопією Державного акту серія ПЛ №110519, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, довідкою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Відділу у Миргородському районі від 10.12.2019 (а.с. 7,11,12,13,14).

Постановою приватного нотаріуса від 14.01.2020, ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після померлої ОСОБА_2 відмовлено, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку на ім`я спадкодавця (а.с.10).

Оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку у позивачки відсутній. Видати новий державний акт на ім`я спадкодавця замість втраченого не має можливості по причині того, що на даний час видача державних актів законодавством не передбачена. Видача державних актів припинена з набранням чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність особи припиняється у зв`язку з її смертю, тобто померла особа не може мати майна на праві власності.

Оскільки на час постановлення рішення ОСОБА_2 померла, визнати право власності померлої неможливо.

Згідно ст.1220 ЦК України, внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне їй майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права власності.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом зокрема із правочинів і вважається набуте правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або законність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування та частиною 1 статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Позивачка є спадкоємцем по заповіту майна, яке належало померлій ОСОБА_2 , вона вчинила дії по прийняттю спадщини. Її право ніким не оспорюється, а отже підстав для визнання спадщини відумерлою немає.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, виходячи з положень ст. 392 ЦК України, приходить до висновку, що спадкоємець втратив оригінал документу який підтверджує право власності на земельну ділянку, тому позов підлягає до задоволення.

В зв`язку з задоволенням позову, судові витрати понесені позивачкою при зверненні до суду не підлягають стягненню з відповідача на її користь, виходячи з положень ст. 13 ЦПК України. Позивачка не заявляє вимогу про відшкодування судових витрат.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1217, 1261,1268 ЦК України, ст.ст. ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (адреса: вул. Центральна, 107, с. Попівка Миргородський р-н Полтавська обл., 37663, ЄДРПОУ 24827709), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (адреса: вул. Уютна, 23, м. Полтава, ЄДРПОУ 39767930) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 2,2934 га, розташовану на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323286002:00:004:0099 згідно Державного акту право приватної власності на землю серія ПЛ №110519, виданого 20 грудня 2004 року на ім`я ОСОБА_2 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010454500400.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Суддя: С. В. Андрущенко-Луценко