Постанова

від 28.07.2020 по справі 340/240/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2020 року м. Дніпросправа № 340/240/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 340/240/20 (суддя І інстанції - Притула К.М.)

за позовом ОСОБА_1 до Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернулася до суду з позовом до Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2 га на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, розташованої суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520386900:02:000:0010;

- зобов`язати відповідача не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2 га на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, розташованої суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520386900:02:000:0010.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року позов задоволений.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на неправильний висновок суду першої інстанції про доведеність бездіяльності з боку відповідача, оскільки заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою подана позивачем сільському голові, а не сільській раді, повноваження сільського голови не є тотожними повноваженням сільської ради. Оскільки до сільської ради Манєшиною О.А. не подавалось жодних заяв, відсутні підстави для висновку про протиправну бездіяльність саме сільської ради. Також зазначає, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Тобто, вважає, що дозвіл на розробку проекту землеустрою не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність, відповідно не прийняття рішення за заявою особи не має наслідком порушення прав та інтересів особи. Посилається на практику Верховного Суду при розгляді аналогічних спорів.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

2 грудня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжної із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520386900:02:000:0010. (а.с. 10)

До заяви були додані: копія паспорта громадянина та реєстраційного номеру облікової картки платника податків; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Крім цього, 10 грудня 2019 року позивач звернулася до Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - сільська рада) на ім`я сільського голови Бессараб Тетяни ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території сільської ради суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520386900:02:000:0010, додатково повідомивши, що:

- у разі незаконної відмови або бездіяльності сільської ради по розгляду даної заяви буде вимушена звернутись за захистом свої прав до суду;

- право на передачу земельної ділянки в порядку передачі у власність для вказаного виду використання раніше не реалізовано. (а.с. 12)

До вказаної заяви додані: копія паспорта громадянина та реєстраційного номеру облікової картки платника податків; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. (а.с. 7, 8, 13)

17 грудня 2019 року за наслідками розгляду цієї заяви, сільським головою Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області Бессараб Т.О. листом за № 498 відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з посиланням на те, що рішенням п`ятидесятої сесії Червонокам`янської сільської ради від 06.12.2019 земельна ділянка надана у власність. (а.с. 11, 28)

3 січня 2020 року, за результатом розгляду заяви від 02.12.2019, Головним управління Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ №11-171/14-19-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з тих підстав, що земельна ділянка, зображена на доданих графічних матеріалах, відноситься до земель комунальної власності, тому відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не є розпорядником даної земельної ділянки (а.с. 11).

Позивач, вважаючи, що Червонокам`янською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області, було допущено бездіяльність щодо неприйняття рішення за її заявою, звернулась із цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що по-перше, вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою відноситься до компетенції сільської ради; по-друге, заява позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0 га на території Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області повинна була розглядатись під час засідання органу місцевого самоврядування, тому заява позивача до цього часу не розглянута належним органом. Відтак дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо прийняття в межах повноважень рішення за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 № 742-IV (далі - Закон № 742-IV), Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Положеннями частини 2 статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до п. "в" ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара (п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 5 Закону № 742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом. Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Аналіз наведених вище норм свідчить про наявність у позивача права отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.

Доказів використання позивачем раніше такого права відповідачем до судів обох інстанцій не надано.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 6 статті 118 Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Положеннями частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч. 8-11 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до положень статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Відповідно до статті 12 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

Отже, процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності розпочинається із подання громадянами відповідного клопотання, до якого додаються графічні матеріали; і лише після отримання клопотання разом із необхідними документами таке клопотання розглядається відповідною місцевою адміністрацією чи радою, яка дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється органами, визначеними у статті 118 Земельного кодексу України. Таке питання вирішується відповідним органом місцевого самоврядування виключно на пленарних засіданнях після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради відкритим поіменним голосуванням, за результатом розгляду якого приймається рішення, яке підписується його головою та набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення, якщо не встановлено пізніший строк введення його у дію. У свою чергу, рішення, дію або бездіяльність такого органу може бути оскаржено до суду.

Вказане свідчить про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам, у тому числі і позивачу, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на викладене, отримавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, сільська рада повинна була розглянути її під час пленарного засідання після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, за результатом розгляду якої відповідачем повинен був прийнятий відповідний акт у формі рішення за підписом голови сільської ради.

Як вказувалось вище, 10.12.2019 позивач звернулася до Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області на ім`я сільського голови Бессараб Т.О. із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території сільської ради суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520386900:02:000:0010.

За результатом розгляду вказаної заяви листом від 17.12.2019 № 498 Червонокам`янським сільським головою Олександрійського району Кіровоградської області Бессараб Т.О. від імені сільської ради відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. (а.с. 14).

Отже, відповідачем за підписом сільського голови в порушення вимог чинного законодавство надано ОСОБА_1 відповідь про відмову в наданні дозволу листом без прийняття відповідного рішення на сесії ради, тобто сільською радою не дотримано порядку розгляду зави ОСОБА_1 , про що правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.

Доводи апелянта щодо відсутності протиправної бездіяльності з боку відповідача, оскільки заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою подана позивачем сільському голові, а не сільській раді, є безпідставними та спростовуються змістом поданої позивачем заяви, в якій позивач зазначила, що її заява повинна бути розглянута саме сільською радою. Крім цього, суд зауважує, що в силу приписів Закону № 280/97-ВР звернення позивача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на ім`я сільського голови як головної посадової особи територіальної громади відповідного села та особи, яка одночасно очолює відповідну сільську раду і головує на її засіданнях, свідчить про звернення позивача до належного органу - сільської ради. Невиконання сільським головою обов`язку щодо передачі заяви особи на розгляд сесії ради не може бути підставою для відмови в позові за таких обставин.

Наведене свідчить, що фактично відповідачем заява позивача не розглянута компетентним органом, рішення не прийнято, у зв`язку з чим судом першої інстанції правильно обрано способом захисту порушених прав та інтересів позивача зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 804/3703/16, в якій зазначено, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно, є безпідставним, оскільки Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а відступив від вказаного правового висновку, зазначивши, що відмова органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою фактично створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу, а тому може бути предметом судового оскарження. Крім того, колегія суддів зазначила, що за такого правового підходу, який висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 804/3703/16, втрачається сенс у першій стадії земельно-правової процедури щодо звернення особи за отриманням дозволу та безпосередньо його отримання, тобто позбавляє цю дію її юридичного (правового) значення.

З огляду на вказане колегія суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від правового висновку, висловленого у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 804/3703/16, що рішення суб`єкта владних повноважень на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою не має правового значення і не порушує прав особ, у зв`язку з чим апеляційний суд при вирішенні справи цей правовий висновок не застосовує, а доводи апелянта з цього приводу - відхиляє.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позову.

При цьому, враховуючи те, що суд першої інстанції позов задовольнив з підстав порушення відповідачем процедури розгляду заяви позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції, колегія суддів не досліджує зміст самого листа № 498 від 17.12.2019 за підписом Червонокам`янського сільського голови і не аналізує його правомірність, оскільки це є надлишковим та не має правового значення для вирішення даного спору.

Отже, судом першої інстанції рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки за приписами ч. 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, а справа згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то постанова суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 340/240/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко