Ухвала

від 27.07.2020 по справі 200/6003/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 липня 2020 року

Київ

справа №200/6003/19-а

адміністративне провадження №К/9901/16744/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №200/6003/19-а за позовом Публічного акціонерного товариства Дружківське рудоуправління до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

09 липня 2020 року Офісом великих платників податків ДПС до Верховного Суду подано касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №200/6003/19-а.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Постанова Ш Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року ухвалена у відкритому судовому засіданні. Повний текст складено 19 лютого 2020 року. Строк на її касаційне оскарження закінчився 20 березня 2020 року.

Касаційну скаргу подано 09 липня 2020 року (здано на пошту згідно з відбитком штемпеля на поштовому конверті 06 липня 2020 року), тобто зі значним пропуском строку на касаційне оскарження.

Одночасно з касаційною скаргою її заявником подано клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що первинна касаційна скарга була подана ним в межах строку встановленого КАС України, проте, ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2020 року повернута скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, як така, що не містить обов`язкових підстав касаційного оскарження. Натомість, у поданому клопотанні, заявник посилається на неможливість сплати судового збору, як на поважну підставу для поновлення строку на касаційне оскарження. Вважає, що ним вжито всіх необхідних заходів, щодо сплати судового збору.

На підтвердження вказаних обставин до матеріалів скарги долучено доповідну записку від 24.02.2020 про необхідність сплати збору у даній справі та лист від 02.01.2020 УДКСУ у Печерському районі, щодо безспірного списання коштів.

Інших обґрунтованих та поважних підстав, підтверджених доказами скаржником не вказано.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Однак, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, з часу первинного повернення касаційної скарги (ухвала Верховного Суду від 30 березня 2020 року) до дня повторної подачі касаційної скарги (06 липня 2020 року) скаржником ніяких дій вжито не було. При цьому причин зволікання з повторним зверненням до суду з касаційною скаргою скаржник не пояснює.

Пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

В контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційних скарг не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС без руху та надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Недоліки касаційної скарги слід усунути шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій зазначити інші поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 329 - 332 КАС України,

у х в а л и в :

Визнати неповажними причини пропуску Офісом великих платників податків ДПС строку на касаційне оскарження на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №200/6003/19-а.

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №200/6003/19-а залишити без руху.

Надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська