Постанова

від 22.07.2020 по справі 520/5627/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року

м. Київ

справа № 520/5627/19

адміністративне провадження № К/9901/35374/19, К/9901/34990/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

секретар судового засідання - Хлуд Т.Ю.,

за участі:

представників відповідачів - Матохнюка О.Д., Соболєвої Ю.С.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року (суддя Шляхова О.М.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (головуючий суддя Гуцал М.І., судді: Донець Л.О., Бенедик А.П.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮНЕН"

до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

та касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮНЕН"

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (головуючий суддя Гуцал М.І., судді: Донець Л.О., Бенедик А.П.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮНЕН"

до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮНЕН" (надалі також- Позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі також - Відповідач 1; правонаступник - Головне управління ДПС у Харківській області), Державної фіскальної служби України (надалі також - Відповідач 2; правонаступник - ДПС України), в якому просило:

- скасувати рішення Центральної об`єднаної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 1 листопада 2016 року №180 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "НЬЮНЕН" та поновити дію реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ "НЬЮНЕН" (Код ЄДРПОУ 39609745) від 1 березня 2015 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України (правонаступник - ДПС України) відновити ТОВ "НЬЮНЕН" (код ЄДРПОУ 39609745) в системі електронного адміністрування ПДВ показник реєстраційного ліміту (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в розмірі 20805213,00 грн. шляхом збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту в розмірі 20805213,00 грн. відповідно до зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "НЬЮНЕН" зазначало, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є протиправним, оскільки висновки про неподання декларацій Позивачем протягом року не відповідають фактичним обставинам. Крім того, на момент прийняття оскаржуваного рішення у Позивача рахувався показник реєстраційного ліміту в розмірі 20805213,00 грн., який був списаний та в подальшому не поновлений.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що контролюючим органом неправильно обраховано строк, з якого позивач мав право віднесення сум податку до податкового кредиту та обов`язку подачі декларації з ПДВ, оскільки на час анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Позивач не перебував у статусі платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців, а тому анулювання його реєстрації як платника ПДВ на підставі пункту 184.1 статті 184 розділу Податкового кодексу України є незаконним.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Державної фіскальної служби України відновити Товариству з обмеженою відповідальністю "НЬЮНЕН" (код ЄДРПОУ 39609745) в системі електронного адміністрування ПДВ показник реєстраційного ліміту (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в розмірі 20805213,00 грн. шляхом збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту в розмірі 20805213,00 грн. відповідно до зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та в частині стягнення судових витрат. Прийнято в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції в частині скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "НЬЮНЕН". Однак, відмовляючи у задоволенні іншої позовної вимоги, виходив з того, що вона є передчасною з огляду на дискреційні повноваження контролюючого органу.

1.3. Короткий зміст касаційних скарг та відзиву

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Харківській області звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права просив судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

ТОВ "НЬЮНЕН" у касаційній скарзі, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову, просить його у цій частині скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та залишити у відповідній частині в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в частині скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, просив в задоволенні касаційної скарги Відповідача відмовити, а його касаційну скаргу задовольнити.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 1 березня 2015 року ТОВ "НЬЮНЕН" зареєстровано платником податку на додану вартість, однак рішенням ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 22 липня 2015 року реєстрацію платника податку на додану вартість Позивача анульовано.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, у квітні 2016 року ТОВ "НЬЮНЕН" звернулось до суду із позовом, який постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року у справі №820/443/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, задоволено частково та, зокрема, скасовано рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "НЬЮНЕН" від 22 липня 2015 року та зобов`язано ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС м. Києві поновити дію реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ "НЬЮНЕН" від 1 березня 2015 року.

Рішенням контролюючого органу від 1 листопада 2016 року ТОВ "НЬЮНЕН" повторно анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податків на додану вартість з причиною ? "ненадання декларацій протягом року".

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 1 листопада 2016 року позивачу не направлялося. Про вказане рішення ТОВ "НЬЮНЕН" дізналося 10 січня 2019 року з даних реєстру платників ПДВ.

Не погоджуючись із таким рішенням податкового органу, ТОВ "НЬЮНЕН" звернулось із даним позовом до суду.

Під час розгляду справи в суді касаційної інстанції замінено Головне управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України правонаступниками - Головним управлінням ДФС у Харківській області, Державною фіскальною службою України.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Позивача

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що висновки суду апеляційної інстанції про передчасність вимог щодо зобов`язання відновити ТОВ "НЬЮНЕН" в системі електронного адміністрування ПДВ показник реєстраційного ліміту є помилковими, оскільки механізм автоматичного поновлення даних після поновлення самої реєстрації ПДВ відсутній, а тому без судового рішення даний показник відновити неможливо.

Позивач, звертає увагу на те, що він позбавлений права на реєстраційний ліміт та реєстрацію податкових накладних починаючи з кінця 2015 року у зв`язку із незаконними рішеннями податкових органів в 2015 році та в 2016 році, які скасовані в судовому порядку, однак прийняття судами рішень не призвело до поновлення реєстраційного ліміту ПДВ, у зв`язку із чим він позбавлений права використання від`ємного значення з податку на додану вартість шляхом реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без здійснення поповнення електронного рахунку з поточного банківського рахунку.

3.2. Доводи Відповідача

У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Харківській області вважає, що правовий аналізу норм Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) права випливає, що необхідною умовою для застосування до платника податку такого заходу, як анулювання реєстрації платника податку на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України, є дві обставини, які можуть застосовувати або кожна окремо або разом, а саме:

не подання контролюючому органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість;

подання органу протягом 12 послідовних податкових місяців такої декларації (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

На думку Головного управління ДПС у Харківській області, не подання протягом 12 послідовних податкових місяців Позивачем контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, а тому, оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ відповідає критеріям, установленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни, зокрема, щодо меж касаційного перегляду, підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень.

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин першої - третьої статті 341 КАС України (в редакції чинній до 8 лютого 2020 року та яка підлягає застосуванню в цій справі) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною другою наведеної статті, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ).

Спеціальним законодавчим актом, який регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Так, стаття 184 ПК України визначає порядок анулювання реєстрації платника податків, яке здійснюється шляхом вилучення особи з реєстру платників податку. При цьому підстави для такого вилучення визначені даною статтею та є виключними, а також не підлягають розширеному тлумаченню.

Так, відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Отже, законодавцем закріплено такі умови для анулювання реєстрації платника ПДВ: - неподання платником ПДВ контролюючому органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з ПДВ; - подання платником ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяці такої декларації (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.10 статті 184 Податкового кодексу України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вперше реєстрацію Позивача як платника ПДВ було анульовано 22 липня 2015 року, однак таке в подальшому було скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року у справі №820/443/16, яку залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року. Отже, станом на 1 листопада 2016 року (повторно анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість) позивач не перебував у статусі платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців.

За наведених обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване рішення від 1 листопада 2016 року, прийняте на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, є протиправним, оскільки обов`язок надання податкових декларацій у Позивача виник після скасування рішення про анулювання його як платника ПДВ в судовому порядку, що виключає наявність обставин щодо неподання контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі №820/1504/18.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити й те, що у рішенні від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на те, що неможливість реалізації Позивачем обов`язку щодо подання звітності з податку на додану вартість у відповідному періоді пов`язана саме із протиправним прийняттям рішення про анулювання реєстрації платника додатку на додану вартість, що підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили, правильним є висновок про те, що Відповідач 1, ухвалюючи рішення щодо необхідності повторного анулювання реєстрації платником ПДВ внаслідок недотримання вимог підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України, порушив принцип належного урядування, оскільки не врахував протиправної поведінки контролюючих органів у відповідних правовідносинах із Позивачем.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовної вимоги про скасування рішення від 1 листопада 2016 року №180 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "НЬЮНЕН" є законними та обґрунтованими.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій в частині вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України (Державної податкової служби України) відновити ТОВ "НЬЮНЕН" в системі електронного адміністрування ПДВ показник реєстраційного ліміту, слід зазначити таке.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 ПК України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку зокрема суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України визначено форму, за якою платник податку визначає суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Пари цьому положення ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем не визначали чітких обсяг обов`язків контролюючого органу в контексті відновлення права позивачем на реєстраційний ліміт в разі внесення за рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Так, механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569).

Згідно з пунктом 13 Порядку №569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Отже, системний аналіз вказаних вище законодавчих норм свідчить про те, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (в тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень ДФС України (ДПС України). При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 21 липня 2020 року у справі № 820/1053/16.

Разом з тим, у ході розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувались обставини щодо наявності у Позивача до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ відповідного показника реєстраційного ліміту (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), а саме, як зазначав під час судового процесу позивач, в розмірі 20 805 213,00 грн. Тому, роблячи висновки щодо обґрунтованості/необґрунтованості відповідної позовної вимоги, суди попередніх інстанцій сформували свої умовиводи без дослідження всіх обставин, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням неповного з`ясування зазначених вище обставин у справі, що призвело до передчасних висновків, суд касаційної інстанції позбавлений можливості надати їм правову оцінку.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX (надалі - Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.

Згідно з положеннями цих норм у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, еНакл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Отже законодавцем уточнено та вдосконалено процедуру виконання судового рішення, яке набрало законної сили, щодо внесення до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Згідно з частиною першою статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права та бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Визначені статтею 341 КАС України межі касаційного перегляду не надають Верховному Суду як суду касаційної інстанції повноважень щодо встановлення обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду, та дослідження доказів.

За наведеного Суд доходить висновку, що обставини справи досліджені не у повному обсязі, а тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на наведене, вирішення питання щодо наявності права у Позивача на збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту в розмірі 20805213,00 грн. відповідно до зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, потребує встановлення обставин справи та підтвердження їх доказами, тому справа у цій частині підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд звертає увагу на таке.

Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Верховний Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів в частині позовних вимог щодо зобов`язання ДФС України відновити показник реєстраційного ліміту здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин у справі в цій частині, що мають значення для правильного вирішення справи внаслідок недослідження доказів у справі, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд.

У цій справі порушення допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, а тому справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в іншій частині судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 3, 344, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮНЕН" задовольнити частково.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Державну фіскальну службу України відновити ТОВ "НЬЮНЕН" (код ЄДРПОУ 39609745) в системі електронного адміністрування ПДВ показник реєстраційного ліміту (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) в розмірі 20805213,00 грн. шляхом збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту в розмірі 20805213,00 грн. відповідно до зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, скасувати.

Справу у відповідній частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх

Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2020 року.