Ухвала

від 28.07.2020 по справі 599/1426/20

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №599/1426/20

н.п.1-кп/599/99/2020

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2020 року

Зборівський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого суду судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю сторін:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зборові кримінальне провадження № 12020210100000066 щодо ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий АДРЕСА_1 , одружений, не судимий, обвинувачується у кримінальному правопорушенні передбаченому ч.1 ст. 254 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти довкілля за таких обставин.

Так, обвинувачений користується присадибною земельною ділянкою кадастровий номер: 6122681600:03:001:0018, площею 0,134 га., яка знаходиться поряд з його житловим будинком та належить на праві власності дружині ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_1 .

Пунктом «а» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України на землекористувачів земельних ділянок поряд з іншими обов`язками законодавцем покладено також обов`язок щодо забезпечення використання ними землі за цільовим призначенням.

При цьому, абзацом другим частини першої статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно із ч.2 ст. 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в аграрному комплексі.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам земельного законодавства, ОСОБА_4 літом 2014 року на земельній ділянці, кадастровий номер 6122681600:03:001:0018, що розташована по АДРЕСА_1 , розміром 0,134 га., самовільно викопав ставок площею 0.02 га.

При цьому ОСОБА_4 , без відповідного на те дозволу, змінив цільове призначення даної земельної ділянки, оскільки вона відносилась до категорії земель сільськогосподарського призначення та, внаслідок безгосподарського її використання, вказана ділянка втратила родючість та виведена із земель сільськогосподарського обороту.

Таким чином, ОСОБА_4 використовує вищезазначену земельну ділянку, орієнтовною площею 0,02 га, з відхиленням від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, чим порушив вимоги п.(і) ст.21 1 Земельного кодексу України.

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 254 КК України, тобто безгосподарське використання земель, що спричинило втрату їх родючості та виведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського обороту.

Обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, вказав, що вчинив злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті, щиро шкодує про вчинене, оскільки не був обізнаний з чинним законодавством.

Враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, а також, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд вважає, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

У судовому засіданні ІльчишинВ.М. звернувся із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього на підставі ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого та звільнення його від кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе ніж обмеження, і до набрання вироком законної сили минуло два роки.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального проступку; 2) з дня вчинення проступку і до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового нетяжкого, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок передбачений ч.1 ст. 254 КК України в 2014 році, не ухилявся від досудового слідства або суду, до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинив нового нетяжкого, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, тому суд вважає, що обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинене ним діяння з підстав передбачених ст. 49 КК України, зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12020210100000066 закриттю.

Керуючись ст.284-288, 372 КПК України, ст.ст.12, 49 КК України, -

УХ В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 254 КК України на підставі ст.49КК України в зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження 12020210100000066 закрити.

Ухвала може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду протягом 7 днів через Зборівський районний суд.

Суддя Зборівського

районного суду ОСОБА_1