Рішення

від 24.07.2020 по справі 712/3815/20

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/3815/20

Провадження № 2/712/1459/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі - МОГИЛА І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ремпобутсервіс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по платі за оренду,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по оплаті за оренду, посилаючись на те, що 18 червня 2012 року між ТОВ Ремпобутсервіс та відповідачем було укладено договір оренди місця для зберігання плавзасобів № Я-8-10. Відповідно до якого орендодавець передав орендареві в строкове платне користування частину дамби в місці № 8-10 на ділянці Я по АДРЕСА_1 , а орендар зобов`язався прийняти це майно і своєчасно сплачувати орендну плату в розмірі 554 грн. В подальшому розмір орендної плати з 01.02.2018 збільшилась і становила 912 грн. Через рік, було знову підвищення орендної плати, про що позивач повідомив відповідача, що розмір орендної плати з 01.02.2019 становитиме 960 грн. Відповідач вже мав заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати у зв`язку з підвищенням, згідно вищезазначеного договору оренди в період з січня 2016 по квітень 2018. В зв`язку з чим виник судовий спір (справа № 22ц/793/117/19). Під час апеляційного провадження сторони дійшли мирного врегулювання і відповідач сплатив заборгованість за вищезазначений період. Однак відповідач не виконав належним чином вищезазначене зобов`язання та не вносив орендну плату в період з квітня 2018 року по 15 квітня 2020 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість яка складає 23 291,79 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 травня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 18 червня 2020 року на 12-15 год. в спрощеному провадженні.

В судове засідання представник позивача скерувала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала та просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за період з травня 2018 року по квітень 2020 року в розмірі 23 291,79 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 та на оплату правової допомоги в розмірі 4000 грн., а також проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не направив, про час, день розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом публікації оголошення на сайті судової влади.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 червня 2012 року між ТОВ Ремпобутсервіс та ОСОБА_2 було укладено договір оренди місця для зберігання плавзасобів № Я-8-10. Відповідно до якого орендодавець зобов`язався передати орендареві в строкове платне користування частину дамби в місці № 8-10 на ділянці Я по АДРЕСА_1 .

За умовами підпункту 3.1.1. пункту 3.1 вказаного договору, орендар зобов`язався за користування орендованим майном сплачувати орендну плату розмір якої на день укладення сторонами цього договору становив 554 грн. 00 коп. на місяць.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3.4. розділу 3. Договору сторони погодили умову, що орендна плата по даному договору може бути підвищена орендодавцем в односторонньому порядку за власним волевиявленням.

Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підпунктом 3.5. розділу 3 договору встановлено, що у випадку підвищення орендної плати по даному договору, орендодавець повідомляє про цю подію орендаря письмово. Орендар вважається належним чином повідомленим письмово про підвищення орендної плати з моменту надіслання орендодавцем відповідного листа на адресу орендаря, вказану у Договорі. Орендна плата вважається підвищеною з моменту надіслання такого листа.

Позивачем було повідомлено відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 2 від 22.01.2018 про те що розмір орендної плати з 01.02.2018 становитиме 912 гривень 00 коп. Через рік, було знову підвищення орендної плати, про що позивач повідомив відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 2 від 24.01.2019, де зазначено, що розмір орендної плати з 01.02.2019 становитиме 960 грн.

Крім того відповідач вже мав заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати у зв`язку з підвищенням, згідно вищезазначеного договору оренди в період з січня 2016 по квітень 2018. В зв`язку з чим виник судовий спір (справа № 22ц/793/117/19). Під час апеляційного провадження сторони дійшли мирного врегулювання і відповідач сплатив заборгованість за вищезазначений період.

Тому можна стверджувати, що відповідач визнав підвищення орендної плати за період з січня 2018 року по січень 2019 року, та про підвищення з лютого 2019 року був належним чином повідомлений.

Відповідно до п 3.6 Договору орендар має право розірвати договір протягом двох місяців після збільшення орендної плати, якщо розмір нової орендної плати не відповідає інтересам орендаря.

Однак, відповідач не виявив ніяких заперечень, щодо розміру орендної плати та бажання розірвати договір. Крім того згідно з п. 1.4. договору при переданні та повернені орендованого майна сторони складають акт прийому передачі, оскільки акт повернення орендованого майна відсутній це свідчить про те що орендар продовжує користуватися орендованим місцем.

Згідно положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 2.1.4. Договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату не пізніше 25 числа поточного місяця за поточний місяць.

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином вищезазначене зобов`язання, та не вносив орендну плату, в період з квітня 2018 року по 15 квітня 2020 року, внаслідок чого в нього виник основний борг по оплаті орендної плати в сумі 21 648 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.3.4 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню.

Відтак відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача 1622 гривні 02 коп. пені за прострочення платежу та 21 гривня 77 коп. втрати від інфляції.

Таким чином до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу внаслідок несплати орендної плати за період з травня 2018 року по квітень 2020 року в розмірі 21 648 грн., сума штрафних санкцій за прострочення сплати орендної плати за період з травня 2018 року по квітень 2020 року в розмірі 1643,79 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в сумі 2102 грн.

Що стосується вимоги ТОВ Ремпобутсервіс про стягнення з відповідача на їх користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн., які були понесені ними, у зв`язку з підготовкою позовної заяви, суд приходить до наступного.

Згідно ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України склад та розмір судових витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги входить в предмет доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені. Відсутність документально підтверджених витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представник позивача не надала суду жодних доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про недоведеність нею понесених таких витрат, про стягнення яких заявляє у позові.

Із врахуванням вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до частково задоволення.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість внаслідок не сплати орендної плати за період з травня 2018 року по квітень 2020 року в розмірі 23 291,79 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн., а всього 25 393,79 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141,259,263-266,274 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 629, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ремпобутсервіс (код ЄДРПОУ 25210017, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Набережна, 83/1) заборгованість внаслідок не сплати орендної плати за період з травня 2018 року по квітень 2020 року в розмірі 23 291,79 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн., а всього 25 393,79 грн.

Товариству з обмеженою відповідальністю Ремпобутсервіс у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15 Розділу ХII Перехідні положення ЦПК України ).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача проданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 24 липня 2020 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Ремпобутсервіс (код ЄДРПОУ 25210017, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Набережна, 83/1).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_2