Рішення

від 13.05.2020 по справі 755/18721/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/18721/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2020 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія РАССВЕТ про стягнення коштів за договором позики,

в с т а н о в и в:

19 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія РАССВЕТ про стягнення 186 366,25 грн.,- за договором позики № 56/1/78/18 від 25 жовтня 2018 року, 3% річних за користування коштами у період прострочення виконання грошового зобов`язання починаючи з 01 жовтня 2019 року, пеню за несвоєчасне повернення позики та інфляційні збитки, які мотивує тим, що 25 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія РАССВЕТ було укладено договір позики № 56-1/78/18, за умовами якого позивач в порядку та на умовах визначених договором позики надав позичальнику грошові кошти у сумі 186 366,25 грн. Грошові кошти були передані у день підписання договору шляхом внесення на рахунок позичальника. Відповідно до п. 6 Договору позики, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк до 01 жовтня 2019 року, у безготівковому порядку. 04 листопада 2019 року відповідач отримав письмову претензію, однак зобов`язання за договором позики не виконав.

26 листопада 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва відкрите провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без викликом сторін.

28 лютого 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечує проти винесення рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом в судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

У постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 зазначено, що відповідно до норм статей 1046,1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

Постановою Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 передбачено, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія РАССВЕТ укладено Договір позики № 56-1/78/18, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позикодавець передає позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2 цього Договору, а позичальник зобов`язується повернути позику у визначеним цим Договором строк.

Відповідно до п. 2 Договору позики, загальний розмір позики за Договором становить 186 366,25 грн.

Відповідно до п. 6 Договору позики, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому Позикодавцем) згідно умов цього Договору у строк до 01 жовтня 2019 року, у безготівковому порядку, або інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 631 цього Кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк (стаття 610 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повернув отриманих від позивача коштів у загальному розмірі 186 366,25 в обумовлений строк, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості. Відповідач належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача щодо наявності перед ним боргу, суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2015 р. у справі № 6-369цс15.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 заявив вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія РАССВЕТ пенею в розмірі 820,00 грн., в порядку ст. 549 ЦК України, а також трьох відсотків річних в розмірі і інфляційних втрат у розмірі нарахованих на суму боргу в порядку ст. 625 ЦК України, по день ухвалення рішення, зазначаючи, що прострочення виконання відповідачем свого фінансового зобов`язання по поверненню коштів є підставою для нарахування і стягнення даних сум.

З досліджених судом доказів вбачається, що відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань перед позивачем, в строк до 15 листопада 2019 року грошові кошти за договором позики в розмірі 186 366 грн. не повернув, а тому, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики, та нарахувань, здійснених за правилами ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статей 549-551 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 9 Договору позики, за несвоєчасне повернення позики позичальник сплачує виключну штрафну санкцію у вигляді пені у розмірі 0,001 % за кожен день прострочки від суми платежу не повернутої своєчасно позики.

Тому, відповідач має сплатити позивачу запозичені гроші у сумі 186 366 грн., та внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов`язання сплатити пеню в розмірі 820 грн., 3% річних у розмірі 674,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1492,23 грн. які розраховані за період з 02 жовтня 2019 року по 15 листопада 2019 року (подень подачі позовної заяви)

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія РАССВЕТ про стягнення коштів за договором позики.

В порядку п. 3 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія РАССВЕТ на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1892,33 грн., який сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 526, 530, 545, 549-551, 625, 631, 1046-1047, 1049, Цивільного кодексу України ст. ст. 2, 4, 12, 76-82, 89, 141, 263-265, 274-279, 280, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія РАССВЕТ про стягнення коштів за договором позики, - задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія РОССВЕТ на користь ОСОБА_1 , заборгованість за Договором позики № 56-1/78/18 від 25 жовтня 2018 року, 186 366,25 грн., пеню за несвоєчасне повернення коштів в розмірі 820,00 грн., 3% річних за користування коштами в розмірі 674,00 грн., 1492,23 грн. інфляційні збитки в розмірі та судовий збір в розмірі 1892,33 грн., а всього на загальну суму 191 244,56 грн. (сто дев`яносто одна тисяча двісті сорок чотири грн. 56 коп.)

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія РОССВЕТ , код ЄДРПОУ: 41044919, юридична адреса: м. Київ, вул. Євгена Свестюка, 11, корп. Ж, оф. 504.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України , апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я: