Рішення

від 20.07.2020 по справі 468/88/20-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/88/20-ц

2/468/172/20

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

20.07.2020 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Янчук С.В., за участю секретаря Хижняк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баштанської районної державної адміністрації про внесення змін до записів про власника земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

23.01.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Баштанської районної державної адміністрації про внесення змін до записів про власника земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обгрунтування позовних вимог позивач в заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати її чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно яке складалось з двох земельних ділянок площею 5,27 га та 4,79 га, розташованих в межах території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, які належали померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_1 009713, виданого 16.08.2002 року Баштанською райдержадміністрацією. Спадкоємцем спадкового майна померлої був її син ОСОБА_2 (чоловік позивача), який прийняв спадщину, оскільки проживав зі спадковцем на момент її смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік позивачки ОСОБА_2 помер. Спадкоємцем спадкового майна останнього є позивач, яка прийняла спадщину, оскільки проживав зі спадковцем на момент його смерті. Під час оформлення спадщини нотаріусом було отримано Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно яких рішеннями державного реєстратора Баштанського районного управління юстиції від 09.04.2013 року право власності на вказані земельні ділянки було зареєстровано за Баштанською районною державною адміністрацією. 20.08.2019 року позивачем було отримано довідки відділу у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про те, що вище вказані земельні ділянки дійсно належать на праві приватної власності ОСОБА_3 . Під час внесення інформації та реєстрації зезначених земельних ділянок в автоматизованій системі Державного земельного кадастру було помилково зазначено невірні відомості про форму власності та власника земельних ділянок, внести відповідні зміни в дані Державного земельного кадастру не можливо. З вказаних причин нотаріусом було відмовлено в оформенні спадщини.

На підставі викладеного позивач просила суд винести рішення, яким змінити записи за номерами 603455 та 602694 від 09.04.2013 року про право власності на земельні ділянки площею 4,7908 га та 5,2687 га з кадастровими номерами 4820686500:01:000:0805 та 4820686500:01:000:0806, внесенні державним реєстратором реєстраційної служби Баштанської міської ради Черненком Олександром Олександровичем до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, змінивши при цьому власника Баштанську райдержадміністрацію на ОСОБА_3 .

Ухвалою від 05.02.2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

17.02.2020 року на запит до суду надійшло повідомлення Баштанської державної нотаріальної контори про те, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась.

17.02.2020 року на запит суду надійшла копія спадкової справи №92/2018, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач не з`явилась, від неї надійшла заява про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Баштанської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копію запиту Баштанської державної нотаріальної контори від 07.06.2018 року; копію довідок відділу у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20.08.2019 року; Інформаційні довідки про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.09.2019 року та 12.12.2018 року; копію постанови державного нотаріуса Баштанської державної нотаріальної контори від 25.09.2019 року; копію повідомлення Баштанської державної нотаріальної контори від 08.02.2020 року; копію спадкової справи №92/2018, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ), суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені позову.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу вимог ст. 77,78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.7), після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно яке складалось з двох земельних ділянок площею 5,27 га та 4,79 га, розташованих в межах території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, які належали померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_1 009713, виданого 16.08.2002 року Баштанською райдержадміністрацією. Спадкоємцем спадкового майна був її син ОСОБА_2 (а.с.34) який прийняв спадщину, оскільки проживав зі спадковцем на момент її смерті (а.с.31 зворотня сторінка). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер (а.с. 30). Спадкоємцем спадкового майна останнього є позивач, яка доводилась дружиною померлого (а.с.34 зворотня сторінка) та прийняла спадщину, оскільки проживала зі спадковцем на момент його смерті (а.с. 30 зворотня сторінка). З наявних в матеріалах справи інформаційних довідок №180171723 від 09.09.2019 року та №149244488 від 12.12.2018 року вбачається (а.с.11,12), що 09.04.2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Баштанської міської ради Черненком Олександром Олександровичем проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки площею 5,2687 га (кадастровий номер 4820686500:01:000:0806) з державною формою власності за Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області, номер запису про право власноті 602694 та площею 4,7908 га (кадастровий номер 4820686500:01:000:0805) з державною формою власності за Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області, номер запису про право власноті 603455. З наявних в матеріалах справи копій довідок відділу у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20.08.2019 року (а.с. 9,10) вбачається, що земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,2687 га (5,27 га) з кадастровим номером 4820686500:01:000:0806 та площею 4,7908 га (4,79 га) з кадастровими номерами 4820686500:01:000:0805, розташовані на території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області дійсно належать на праві власності ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-МК №009713, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 16.08.2002 року за №3079. Під час внесення інформації та реєстрації зазначених земельних ділянок 13.02.2013 року в автоматизованій системі Державного земельного кадастру відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру було помилково зазначено невірні відомості про форму власності та власника (розпорядника) земельної ділянки. У зв`язку з допущеною помилкою у Державному земельному кадастрі та подальшою реєстрацією за цими даними права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внести зміни в дані ДЗК щодо форми власності та власника зазачених земельних ділянок не можливо. Постановою державного нотаріуса Баштанської державної нотаріальної контори від 25.09.2019 року позивачу було відмовлено в оформленні спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

Сукупність встановлених судом обставин підтверджують той факт, що під час внесення інформації та реєстрації вище зазначених земельних ділянок 13.02.2013 року в автоматизованій системі Державного земельного кадастру було помилково зазначено невірні відомості про форму власності та власника (розпорядника) земельних ділянок.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом, яким просить змінити відповідні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За змістом ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ( в редакції, яка діяла на момент зверенення до суду) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

З правового аналізу вище зазначених положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що внесення відомостей до Державного реєстру прав здійснюється виключно на піставі рішень суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав та скасування державної реєстрації прав.

Відтак, належним способом захисту порушених в даному випадку є заявлення позивачем однієї із вище зазначених вимог.

Проте, позивачем заявлено вимогу про зміну запису в Державному реєстрі прав, тобто іншу, а ніж ту за якою можливо внесення змін до Державного реєстру прав, що не вбачає підстав для задоволення позову, при цьому слід зазначити, що суд здійснює розгляд справи в межах заявлених позовних вимог відповідно до положень ст. 13 ЦПК України.

Крім того, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру.

Згідно ст. 12 цього Закону, державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Із змісту п.4 ч.1 та ч.4 ст. 18 цього Закону слідує, що під час проведення державної реєстрації прав проводиться перевірка, серед іншого, відомостей реєстрів (кадастрів). Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку. Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

За змістом ст. 29 цього Закону, державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.

З системного аналізу вище зазначених положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що відомості в Державному реєстрі прав фактично є похідними від відомостей, що містяться в Державному земельному кадастрі, а відтак державним реєстратором до Державного реєстру прав не можуть бути внесенні відомості, які суперечать відомостям, що містяться в Державному земельному кадастрі.

При розгляді справи судом було встановлено, що помилку щодо форми власності та власника земельних ділянок, під час внесення інформації та реєстрації земельних ділянок, було допущено саме у Державному земельному кадастрі, а відтак усунення даних порушень можливе лише шляхом внесення змін до Державного земельного кадастру, наслідком чого буде внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Наведенні обставини знову ж таки свідчать, що звернення позивачем до суду з позовом про зміну записів в Державному реєстрі прав не є належним способом захисту порушених прав, що виключає можливість задоволення позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку необхідності відмови в задоволенні позовних вимог.

На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10-13, 81,258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Баштанської районної державної адміністрації про внесення змін до записів про власника земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_2 );

Відповідач: Баштанська районна державна адміністрація (місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні 37, м. Баштанка Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04056687).

Повне судове рішення складене 27 липня 2020 року.

СУДДЯ: