Ухвала

від 16.07.2020 по справі 757/29981/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29981/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020101060000223 від 09.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,

В С Т А Н О В И В :

16.07.2020 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020101060000223 від 09.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, згідно вимог якого прокурор просить задовольнити клопотання та постановити ухвалу про накладення арешту на земельні ділянки по по АДРЕСА_1 з кадастровими номерами 8000000000:82:188:0053 площею 0,0551га та 8000000000:82:188:0013 площею 0,1000га, які на праві власності зареєстровані за ТОВ РД ГАЗ (код ЄДРПОУ 37555206). Позбавити ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та користування земельними ділянками по АДРЕСА_1 з кадастровими номерами 8000000000:82:188:0053 площею 0,0551га та 8000000000:82:188:0013 площею 0,1000га, які на праві власності зареєстровані за ТОВ РД ГАЗ (код ЄДРПОУ 37555206)..

Мотивуючи подане клопотання прокурор вказує, що у ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ РД ГАЗ належать на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:82:188:0053 та 8000000000:82:188:0013 по АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури КМДА, товариству видано містобудівні умови та обмеження забудови вказаної земельної ділянки для будівництва зблокованих житлових будинків; гранична висота нового об`єкту містобудування h 26,2, поверховість не більше 4 поверхів.

Органами державного архітектурно-будівельного контролю видано дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва зблокованих житлових будинків.

Разом із цим, в ході огляду встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташований багатоповерховий (5-ти поверховий, розпочато будівництво 6 поверху) житловий будинок.

Відповідно до положень Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 24.04.2015 № 79, індивідуальний (садибний) житловий будинок будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно правовими актами, поверховість якої не повинна перевищувати чотирьох поверхів, призначена для постійного в ній проживання, яка складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень, і прибудова до неї.

Поверховість садибної забудови у відповідності до п.3.19 ДБН 360-92 не повинна перевищувати 4-х поверхів.

Таким чином, відповідно до цільового та функціонального призначення земельних ділянок, містобудівних умов та обмежень, діючого Генерального плану м. Києва, а також дозвільного документу на будівництво, ТОВ РД ГАЗ має право здійснювати будівництво будинку не більше 4-х поверхів.

13.07.2020 в порядку ст. 98, 110 КПК України, винесено постанову про визнання земельних ділянок по АДРЕСА_1 з кадастровими номерами 8000000000:82:188:0053 площею 0,0551га та 8000000000:82:188:0013 площею 0,1000га, які на праві власності зареєстровані за ТОВ РД ГАЗ (код ЄДРПОУ 37555206) речовим доказом у кримінальному провадженні № 42020101060000223 від 09.07.2020.

Беручи до уваги те, що зазначена земельна ділянка, є предметом вчинення кримінального правопорушення, незастосування арешту на вказане майно перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що воно може бути приховане, відчужене, пошкоджене.

З метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, проведення судових експертиз та перевірок дотримання містобудівного законодавства, попередження завдання збитків територіальній громаді міста Києва, а також зважаючи на те, що земельні ділянки по АДРЕСА_1 зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які самостійно та в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженні доказами мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення злочину, встановлення осіб, причетних до його вчинення, процесуальний керівник звертається до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт земельної ділянки з метою накладення арешту є збереження речових доказів.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, прокурор подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити та накласти арешт з метою збереження речових доказів.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається СВ Печерського управління Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № №42020101060000223 від 09.07.2020 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, за фактом неналежного виконання своїх службових обов`язків службовими особами ТОВ РД ГАЗ, у зв`язку із чим на земельній ділянці по АДРЕСА_1 проводяться будівельні роботи із порушенням вимог містобудівного та земельного законодавства.

Київська місцева прокуратура № 6 здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні..

При дослідженні матеріалів клопотання встановлено, що 13.07.2020 постановою прокурора земельні ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровими номерами 8000000000:82:188:0053 площею 0,0551га та 8000000000:82:188:0013 площею 0,1000га, які на праві власності зареєстровані за ТОВ РД ГАЗ (код ЄДРПОУ 37555206)визнано речовим доказом.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №42020101060000223 від 09.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов`язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на вищезазначене майно, яке відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, тобто є предметом кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи, що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що в подальшому ускладнить встановлення істини у кримінальному провадженні та проведенню необхідних слідчих (процесуальних) дій.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, користування, розпоряджання земельними ділянками по АДРЕСА_1 з кадастровими номерами 8000000000:82:188:0053 площею 0,0551га та 8000000000:82:188:0013 площею 0,1000га, які на праві власності зареєстровані за ТОВ РД ГАЗ (код ЄДРПОУ 37555206).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1