Постанова

від 28.07.2020 по справі 573/697/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року

м.Суми

Справа №573/697/20

Номер провадження 22-ц/816/1456/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.

сторони:

позивач - Прилуцька місцева прокуратура Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 ,

третя особа - Фермерське господарство Свєтлова ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області, що діє в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на ухвалу Білопільського районного суду Сумської області від 27 травня 2020 року в складі судді Замченко А.О., постановлену в м. Білопілля,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернувся до Білопільського районного суду Сумської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , третя особа - фермерське господарство Свєтлов про визнання недійсним наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 27 травня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що територіальна юрисдикція Прилуцької місцевої прокуратури не поширюється на територію Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, а позивачем не обґрунтовано чому останній звернувся до суду із зазначеним позовом. Крім того, в провадженні Білопільського районного суду Сумської області вже розглядається цивільна справа за позовом заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру України у Сумській області, ОСОБА_1 , третя особа: ФГ Свєтлов , про визнання недійсним наказу про затвердження проекту землеустрою від 28 грудня 2018 року № 18-10828/16-18-СГ, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920687000:02:002:0293, витребування земельної ділянки з незаконного володіння, тобто захист інтересів держави вже здійснюється прокуратурою.

Не погоджуючись із ухвалою суду, заступник прокурора Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до Білопільського районного суду Сумської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, не звернув уваги на норми Закону України Про прокуратуру , відповідно до якого, Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Зазначає, що будь - які обмеження щодо територіальної юрисдикції здійснення представницької діяльності органами прокуратури, спрямованої на захист порушених інтересів держави, у чинному законодавстві відсутні. Принцип територіальності прокуратури є принципом її організації, оскільки він визначає не функціональні основи прокуратури, а її організацію, структуру, що спрямована на забезпечення наближеності органів прокуратури до людей. Вказує, що поняття територіальності , як засади діяльності прокуратури не є тотожним до понять підслідність та підсудність . При отриманні інформації з публічної кадастрової карти прокуратурі стало відомо, що громадянин ОСОБА_1 протягом 2 місяців 2018 року в порушення ч. 4 ст. 116 ЗК України двічі набув у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в максимально визначеному розмірі, що є порушенням інтересів держави та суспільства, оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб. Зазначає, що при направленні позову до суду Прилуцькою місцевою прокуратурою було дотримано вимоги ст. 30 ЦПК України щодо виключної підсудності та подачі позову до суду за місцем розташування нерухомого майна - земельної ділянки. Вказує, що заявлений прокурором позов та справа, що знаходиться на розгляді в Білопільському районному суді Сумської області за позовом прокурора мають різні предмети позовних вимог і в них беруть участь різні позивачі.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачами та третьою особою до суду не направлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 28.04.2020 року заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури звернувся з позовом до Білопільського районного суду Сумської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Підставою для звернення до суду послугувало те, що громадянин ОСОБА_1 протягом 2 місяців 2018 року в порушення ч. 4 ст. 116 ЗК України двічі набув у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в максимально визначеному розмірі, що є порушенням інтересів держави та суспільства, оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб. Вдруге позивач безоплатно набув у приватну власність земельну ділянку, що розташована на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області (а.с. 2-12).

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 04.05.2020 року позовну заяву заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали. Підставою для залишення без руху позовної заяви заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури стало те, що територіальна юрисдикція Прилуцької місцевої прокуратури не поширюється на територію Білопільського району Сумської області. (а.с. 49).

Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, зокрема, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 175 ЦПК України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні

для правильного вирішення спору. (ч.6 ст. 175 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. (ч. 1 ст. 185 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 185 ЦПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 04 травня 2020 року Прилуцькою місцевою прокуратурою до суду надано заяву, в якій наявність у прокурора повноважень на звернення до суду обґрунтовано тим, що прокуратура України становить єдину систему, яка здійснює покладені на неї функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Сам факт наявності порушення інтересів держави та невжиття уповноваженим державним органом заходів по захисту цих інтересів є достатньою передумовою реалізації права прокуратури на звернення до суду. При цьому будь - які обмеження щодо територіальності здійснення представницької діяльності органами прокуратури по захисту інтересів держави у чинному законодавстві не встановлено.

Висновок суду першої інстанції про те, що територіальна юрисдикція Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в цивільних справах не поширюється на територію Білопільського району Сумської області колегія суддів вважає хибними, оскільки Положення Конституції України, Закону України Про прокуратуру не містять жодних обмежень, пов`язаних з реалізацією представництва, як конституційної функції прокурора.

Згідно зі ст. 131 - 1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України Про прокуратуру під час здійснення повноважень, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов`язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Пунктом 6 наказу Генеральної прокуратури України від 21.09.2018 року № 186 Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень покладено обов`язок на прокурорів забезпечувати повноту та обґрунтованість процесуальних документів, додержуватися вимог закону щодо форми і змісту, юрисдикції, визначеної компетенції та обмежень.

При цьому колегія суддів зауважує, що вказаним наказом покладено обов`язок на прокурора додержуватися вимог закону щодо юрисдикції саме спору: цивільної, господарської чи адміністративної, а не вимог відносно територіальності його виникнення.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури від 19.09.2019 року № 113 - ІХ, зокрема, п. 24 встановлено, що Додаток Перелік і територіальна юрисдикція місцевих та військових прокуратур до Закону України Про прокуратуру втрачає чинність із дня початку роботи окружних прокуратур. З огляду на те, що на даний час окружні прокуратури не утворено, колегія суддів визнає, що Додаток Перелік і територіальна юрисдикція місцевих та військових прокуратур до Закону України Про прокуратуру є діючим. Разом з цим, у вказаному додатку не зазначено, що територіальна юрисдикція місцевих та військових прокуратур поширюється також і на представництво прокурором інтересів держави в цивільних спорах.

З аналізу заявленого прокурором позову колегія суддів приходить до висновку, що

прокурором дотримано вимоги щодо визначення предметної юрисдикції пред`явленого позову, зокрема даний спір відноситься до юрисдикції загальних судів, територіальної підсудності, з огляду на те, що спір виник з приводу земельної ділянки тобто нерухомого майна, а тому відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України підсудний Білопільському районному суду Сумської області. Крім того, прокурор на виконання вимог ухвали Білопільського районного суду Сумської області 04.05.2020 року, якою його позов залишено без руху, обґрунтував наявність у нього підстав для звернення саме до Білопільського районного суду Сумської області, однак на зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, не дав зазначеній обставині правової оцінки в оскаржуваній ухвалі, тим самим допустивши порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищезазначене, оскільки місцевий суд, постановляючи ухвалу, допустив порушення норм процесуального права, що свідчить про її помилковість, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області, що діє в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задовольнити.

Ухвалу Білопільського районного суду Сумської області від 27 травня 2020 року скасувати, а справу направити до Білопільського районного суду Сумської області для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді: Т.А. Левченко

С.С. Ткачук