Постанова

від 22.07.2020 по справі 653/2194/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року м. Херсон

Справа №653/2194/18

Провадження №22ц/819/597/20

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач)

судді: Кузнєцова О.А.

Приходько Л.А.

секретар судового засідання: Дундич А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Крапівіної О.П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок в порядку спадкування .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Укромне Сімферопольського району АР Крим померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої залишилась спадщина, у тому числі, земельна ділянка (1/2 частини земельного паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,1125 га, кадастровий номер 1824784800:05:000:0511, розташована на території Поволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене спадкове майно ОСОБА_3 разом із братом (відповідачем по справі) ОСОБА_2 отримала в спадок після смерті їх батька - ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 липня 2007 року ОСОБА_3 спадщину прийняла, але право власності на Ѕ частки вищезазначеної земельної ділянки не оформила.

Право власності на житловий будинок було зареєстровано вже після смерті діда позивачки ОСОБА_4 та смерті її матері, тому позивач має намір успадкувати вказаний житловий будинок у порядку ст. 1266 ЦК України за правом представлення. Відповідач ОСОБА_2 від спадкування житлового будинку відмовився.

Позивач просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1125га,кадастровий номер 1824784800:05:000:0511, що розташована на території Поволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання її права власності на земельну ділянку у порядку спадкування скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, згідно положень ст.128 ч.11 ЦПК України є такими, що повідомлені про розгляд справи, що підтверджується розмішеними на офіційному веб-сайті судової влади України оголошеннями про виклик.

Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.1216 ч.1 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

За загальним правилом про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення особи померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст. 1221 ч.1 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269ЦК України).

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що за життя ОСОБА_4 (діду позивача) на праві власності належало нерухоме майно у вигляді:

- земельної ділянки, загальною площею 4,2251га, кадастровий номер 1824784800:05:000:0003;

- земельної ділянки загальною площею 3,9476 га, кадастровий номер 1824784800:05:000:0002, розташованої на території Поволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- права власності на майнові паї члена колективного сільськогосподарського підприємства Паволоч с. Паволоч, Попільнянського району, Житоморської області (а.с.40-41, 62, 63 зв.бік, 66).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер (а.с.9).

Згідно заповіту своє майно ОСОБА_4 заповів дочці ОСОБА_3 (мати позивача) та синові ОСОБА_2 (відповідач по справі) (а.с.10).

За матеріалами справи встановлено, що спадкоємцю померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 06 липня 2007 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на: Ѕ ідеальної частини земельної ділянки площею 4,2251га; Ѕ ідеальної частини земельної ділянки, загальною площею 3,9476 га, розташовані на території Поволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області; Ѕ ідеальної частини вкладів із нарахованою компенсацією; Ѕ ідеальної частини права на пайові фонди майна колективного сільськогосподарського підприємства Паволоч с. Паволоч, Попільнянського району, Житоморської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, спадкоємицею останньої за законом є позивач по справі - ОСОБА_1 (а.с.12, 38), якій 12 березня 2018 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, загальною площею 1,9738 га (що становить Ѕ частину земельної ділянки площею 3,9476 га, кадастровий номер 1824784800:05:000:0507, яку успадкувала померла ОСОБА_3 від ОСОБА_4 ) - а.с.14.

Матеріали справи не містять інформації щодо оформлення позивачем спадкових прав на інше майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 .

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 пред`явила вимогу про визнання за нею права власності у порядку спадкування після померлої матері на Ѕ частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1125га, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 за життя не оформилася в правах спадкоємця після померлого батька ОСОБА_4 в частині прав на земельну ділянку, загальною площею 4,2251га, кадастровий номер 1824784800:05:000:0511, а тому на підставі ст. 1266 ЦК України має право на оформлення спадщини за правом представлення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з безпідставності заявлених позовних вимог.

Наведені вище обставини справи свідчать про те, що померла ОСОБА_3 за життя оформила своє право власності на спадкове майно після померлого ОСОБА_4 , у тому числі, стосовно спірної земельної ділянки, кадастровий номер 1824784800:05:000:0511, площею 2,1125га, про що свідчить відповідне свідоцтво від 06 липня 2007року (а.с.11), що не позбавляє спадкоємців померлої можливості оформити свої спадкові права відносно цієї спадкової маси та виключає можливість застосування до спірних правовідносин ст.1266 ЦК України щодо спадкування за правом представлення.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність перешкод позивачу у реалізації такого права.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.23 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду по захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Таким чином, зверненню до суду з позовом мало передувати вирішення питання про видачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

З листа нотаріуса за №87/01-16 від 12 березня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва відносно домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Цей лист не містить інформації про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину відносно спірної земельної ділянки та причин такої відмови.

Установивши, що позивач не надала суду доказів про те, що нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 відносно спірної земельної ділянки, яка належала спадкодавцю на праві власності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші дані про відмову у оформленні в правах спадкування відсутні, що свідчить й про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо земельної ділянки кадастровий номер 1824784800:05:000:0511.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта пояснив, що нотаріус не видає свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 , оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи на землю.

Проте, с уд звертає увагу, що доказів на підтвердження цих обставин не надано. Крім того, позивач не позбавлена можливості у отриманні необхідних документів (їх дублікатів) у відповідності до вимог закону.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається (стаття 367 ЦПК України).

За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2019 року без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 27 липня 2020 року.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: О.А. Кузнєцова

Л.А. Приходько