Ухвала

від 28.07.2020 по справі 751/7567/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 751/7567/18 Головуючий уІ інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/4823/253/20 Категорія - арешт майна. Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю слідчої ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові судове провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 квітня 2020 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП України в Чернігівській області ОСОБА_9 та, окрім іншого майна, накладений арешт на автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому в АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 12018270000000229 від 09 жовтня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст.307, ч.1 ст. 263 КК України.

Задовольняючи клопотання слідчий суддя вказав на те, що викладені у клопотанні доводи про необхідність накладення арешту на зазначене у клопотанні майно є обґрунтованими та підлягають задоволенню з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою скасувати арешт, накладений на автомобіль марки ВАЗ 21093, оскільки даний транспортний засіб на праві власності належить йому і він не має ніякого відношення до кримінального провадження.

Не заперечує, що автомобіль продавав ОСОБА_10 але через оголошення карантину угода не була оформлена, а тому він є власником транспортного засобу на який не може бути накладений арешт на підставі ч. 1 ст. 170 КПК України.

Власник майна ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Заслухавши доповідача, слідчу та прокурора, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_8 підлягає задоволенню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_11 підозрюється у тому, що маючи прямий умисел на протиправний збут психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетаміну на території Чернігівської області, всередині березня 2019 року вступив у злочинну змову з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 для досягнення мети, спрямованої на незаконний збут психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетаміну.

09 жовтня 2018 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270000000229 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В рамках проведення досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді 22 квітня 2020 року був проведений обшук в автомобілі «ВАЗ» моделі «21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився в с. Новоселівка, вул. Затишна, 7 Чернігівського району та області, в результаті якого були вилучені нетбук марки «Asus», мобільний телефон марки «Nomi», моделі «і245», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 з карткою мобільного оператора ТОВ «Лайфсел», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У клопотанні про арешт майна слідчий зазначав, що ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Європейський суду з прав людини у рішенні від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» висловив правову позицію, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою з одного боку і вимогами охорони фундаментальних прав особи з іншого боку. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При постановленні ухвали слідчим суддею належним чином не було враховано весь перелік критеріїв, визначених ч. 2 ст. 173 КПК України, та прийнято необґрунтоване рішення про накладення арешту на автомобіль, власником якого є інша особа, а не підозрюваний або члени його родини.

Ні слідчим, під час звернення із клопотанням, ні прокурором у судовому засіданні не дотримано вимог пункту третього частини 2 статті 171 КПК України та не надано документів, які підтверджують право власності ОСОБА_11 або членів його родини на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Матеріали провадження не містять доказів того, що транспортний засіб «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, як того вимагають положення кримінально-процесуального закону.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 .

З урахуванням правової підстави накладення арешту на автомобіль, санкція статті злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_11 , передбачає конфіскацію майна, що автомобіль, є річчю, яка реєструється в обігу і саме користування чужим автомобілем без оформлення договору про його відчуження, не породжує майнових прав у іншої особи, що власник автомобіля проходить свідком у кримінальному провадженні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, відсутні законні підстави утримання транспортного засобу під арештом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422, 424 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 квітня 2020 року в частині накладення арешту на автомобіль скасувати.

Клопотання слідчого СУ ГУНП України в Чернігівській області ОСОБА_9 про накладення арешту на автомобіль залишити без задоволення.

Аавтомобіль марки «ВАЗ» моделі «21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , вилучені в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12018270000000229 від 09 жовтня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст.307, ч.1 ст. 263 КК України, повернути власнику майна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому та проживаючому по АДРЕСА_1 .

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17