Вирок

від 27.07.2020 по справі 539/1875/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/1875/20

Провадження №1-кп/548/196/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі судув м.Хорол кримінальнепровадження № 42018171240000204 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки

с. Млинок Зарічненского району Рівненської області, мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, депутата Бієвецької сільської ради Лубенського району, освіта середня, заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 ч.2 КК України з угодою про визнання винуватості від 24.06.2020 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення при слідуючих обставинах.

Так, за результатами проведення місцевих виборів ОСОБА_4 06.11.2015 року обрано депутатом Бієвецької сільської Лубенського району Полтавської області сьомого скликання.

У відповідності до пп. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 є суб`єктом, на яку поширюється дія ч.2 ст.23 Закону України «Про запобігання корупції» в частині заборони приймання подарунків, вартість яких перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не повинна перевищувати два прожиткових мінімуми, встановлені для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

ОСОБА_4 15.11.2016 року, отримала у подарунок від ОСОБА_6 , який не є їй близькою особою, 69/100 частин приміщення торгового центру з підвалом по АДРЕСА_2 , вартістю, згідно звіту № 1424648_03112016_07 про оцінку майна від 03.11.2016 року 221 350 грн. та від ОСОБА_7 , яка не є їй близькою особою, 17/100 частин приміщення торгового центру з підвалом по АДРЕСА_2 , вартістю, згідно звіту № 1424526_03112016_06 про оцінку майна від 03.11.2016 року 58 700 грн., вартість якого значно перевищувала граничну суму, передбачену ч.2 ст.23 Закону України «Про запобігання корупції». Таким чином, вона вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-5 КУпАП, а саме: порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19.03.2018 року по справі № 539/269/18 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. та конфіскацію подарунка.

В подальшому, 20.06.2018 року в присутності ОСОБА_4 проголошено постанову апеляційного суду Полтавської області, згідно якої постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19.03.2018 року №539/269/18 залишено без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 та ОСОБА_4 без задоволення, при цьому роз`яснено, що постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ОСОБА_4 03.07.2018 року, достовірно знаючи про наявність постанови Лубенського міськрайоного суду від 19.03.2018 та постанови апеляційного суду Полтавської області від 20.06.2018, а також розуміючи зміст даних постанов в частині конфіскації належного їй майна, а саме: 69/100 частин приміщення торгового центру з підвалом по АДРЕСА_2 та 17/100 частин приміщення торгового центру з підвалом по АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне відчуження майна, яке підлягало конфіскації згідно рішення суду, що набрало законної сили, продала ОСОБА_9 за 70000 грн. 69/100 частин приміщення торгового центру з підвалом по АДРЕСА_2 , вартість яких згідно звіту № 3295674_25062018_02 про оцінку майна від 25.06.2018 року становить 315 400 грн.

Приватним нотаріусом ОСОБА_10 03.07.2018 року до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис за № 26866372 про державну реєстрацію прав за індексним номером 41870764 про право власності на 69/100 частин приміщення торгового центру з підвалом по АДРЕСА_2 за ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне відчуження майна, яке підлягало конфіскації за рішенням суду, що набрало законної сили, шляхом укладення договору купівлі-продажу, завдала збитків державі у сумі 315400 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у відчуженні майна, яке підлягало конфіскації за рішенням суду, що набрало законної сили, ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.388 КК України.

Під час досудового розслідування між прокурором Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 і обвинуваченою ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 24.06.2020 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_4 , беззаперечно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 ч.2 КК України, а також зобов`язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленого повідомлення про підозру за ст. 388 ч.2 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ст. 388 ч.2 КК України у виді штрафу на прибуток держави в розмірі 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 950, 00 грн.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винуватою, віднесений до середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Судом встановлено, що сторонами правильно узгоджено покарання за ст. 388 ч.2 КК України (в редакції до 01.07.2020 року) у виді штрафу на прибуток держави в розмірі 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 950, 00 грн.,оскільки змінивнесені вст.388ч.2КК України 01.07.2020рокуЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від22 листопада 2018 року №2617-VIII не мають зворотньої дії в часі.

Прокурор вказав, що угода може бути затверджена судом.

Обвинувачена ОСОБА_4 визнала свою вину у вчиненому діянні та погоджується на призначення узгодженого покарання.

Захисник вказав на можливість затвердження угоди, оскільки її укладено добровільно і за участі захисника, узгоджене покарання відповідає вимогам закону.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 .

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.

Судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської областівід 02.06.2020 року на приміщення магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_3 площею 243,2 кв.м.; земельну ділянку за кадастровим номером 5622280403:03:001:0050, площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 5/100 частин нежитлової будівлі (крупорушки) розташованої адресою: АДРЕСА_4 в та автомобіль марки «Богдан» 211040, 2012 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 ,- відповідно до ст.174КПК України слід скасувати.

Речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Угоду від 24.06.2020 року про визнання винуватості укладену між прокурором Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 і обвинуваченою ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 ч.2 КК України - затвердити.

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 ч.2 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу на прибуток держави в розмірі 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 950, 00 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонногосуду Полтавськоїобластівід 02.06.2020 на приміщення магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_3 площею 243,2 кв.м.; земельну ділянку за кадастровим номером 5622280403:03:001:0050, площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 5/100 частин нежитлової будівлі (крупорушки) розташованої адресою: АДРЕСА_4 в та автомобіль марки «Богдан» 211040, 2012 р.в. д.н.з. НОМЕР_1

Згідно зі ч. ч. 6, 7 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_1