Ухвала

від 24.07.2020 по справі 760/25155/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 липня 2020 року

м. Київ

справа № 760/25155/19

провадження № 61-10543ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд на постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд , Головного територіального управління юстиції у місті Києві, виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про визнання дій протиправними, недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності, визнання права користування житловим приміщенням ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд (далі - ПрАТ Київміськбуд ), Головного територіального управління юстиції у місті Києві, виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про визнання дій протиправними, недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності, визнання права користування житловим приміщенням.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду із заявою про забезпечення позову, в якій вони просили суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ПрАТ Київміськбуд .

В обґрунтування заяви зазначали, що спірна квартира, яка є предметом спору, що виник між учасниками справи, перебуває у власності

ПрАТ Холдингова компанія Київміськбуд , яке в будь-який момент може здійснити відчуження спірної квартири на власний розсуд, що у разі задоволення позовних вимог унеможливить виконання судового рішення.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада

2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

20 липня 2020 року до Верховного Суду ПрАТ Київміськбуд подало касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Як підставу для скасування оскарженого судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вказуючи, що судом задоволено заяву про забезпечення позову без належного обґрунтування. На думку заявника, позивачі не довели необхідність застосування заходів забезпечення позову, а постанова апеляційного суду є немотивованою.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Згідно частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

У відповідності до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких

він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачі у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру зазначили, що наразі власником квартири, що є об`єктом спору, є ПрАТ Київміськбуд , яке у будь-який момент може відчужити її на користь третіх осіб, тому просили суд вжити заходів з метою недопущення утруднення виконання судового рішення у справі у випадку задоволення позовних вимог.

Враховуючи характер спору і зміст позовних вимог (визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування запису про право власності на квартиру, визнання права користування квартирою), суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру є достатнім, необхідним і співмірним заходом забезпечення позову за обставинами цього спору, який виник між сторонами.

Вжитий апеляційний судом захід забезпечення позову спрямований на попередження недобросовісної поведінки відповідача, тимчасово обмежує його право на розпорядження майном, але не створює перешкод у користуванні ним.

Частиною першою статті 159 ЦПК України передбачено, що у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову

у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції положень ЦПК України не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ПрАТ Холдингова компанія Київміськбуд на постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд на постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд , Головного територіального управління юстиції у місті Києві, виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про визнання дій протиправними, недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності, визнання права користування житловим приміщенням - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович