Постанова

від 27.07.2020 по справі 910/15068/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р. Справа№ 910/15068/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Бігл Авто

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 (повний текст рішення складено: 10.03.2020)

у справі № 910/15068/19 (суддя - Д.О. Баранов)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бігл Авто

до Державного підприємства Сетам

про зобов`язання повернути кошти в розмірі 123 700, 00 грн та стягнення 2 239, 11 грн,

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

У листопаді 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Бігл Авто (далі - ТОВ Бігл Авто ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Сетам (далі - ДП Сетам ) про зобов`язання повернути кошти в розмірі 123 700, 00 грн та стягнення 2 239, 11 грн.

Позовні вимоги про повернення коштів та стягнення інфляційних та 3% обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно не повернув позивачу гарантійний внесок, який був ним сплачений під час участі в електронних торгах.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 у задоволенні позову ТОВ Бігл Авто до ДП Сетам про зобов`язання повернути кошти в розмірі 123 700, 00 грн та стягнення 2 239, 11 грн відмовлено. Також відмовлено позивачу у відшкодуванні судового збору та витрат на правову допомогу.

Рішення обґрунтовано тим, що дії ДП Сетам щодо відмови ТОВ Бігл Авто в поверненні гарантійного внеску, у зв`язку з порушенням ТОВ Бігл Авто Правил проведення електронних торгів, були правомірними, оскільки, відповідач діяв у рамках, встановлених Порядком. Відповідно і підстави для повернення гарантійного внеску у відповідача були відсутні.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ Бігл Авто звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Також скаржник просив стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Бігл Авто на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2020, встановлено сторонам час для подачі відзиву, клопотань та заяв. Призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Ухвала від 18.05.2020 отримана сторонами, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи.

09.06.2020 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Враховуючи, що процесуальний строк розгляду справи по суті продовжено на строк дії карантину, розгляд апеляційної скарги здійснено в строки, встановлені законом, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи у відповідності з приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

ТОВ Бігл Авто не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Скаржник вважає, що суд не врахував його доводи про появу цивільних правовідносин між позивачем та відповідачем, що виникли в момент подання заявки на участь в торгах та сплати гарантійного внеску. Гарантійний внесок, на переконання скаржника, відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України за аналогією в цивільному законодавстві (ст. 8 Цивільного кодексу України), відноситься до попередньої оплати.

Також скаржник вважає, що судом не враховано в своєму рішенні ще один факт підтвердження виникнення договірних відносин між позивачем та відповідачем. Перемога позивача на електронних торгах та складення протоколу № 395292 про проведення електронних торгів, вважається фактом укладання договору купівлі-продажу. Скаржник наводить практику Верховного Суду України щодо природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна. Тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів. Складання за результатами проведення торгів акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних то торгах, а відтак є правочином.

Крім того, скаржник зазначає, що відповідач не підписав протокол з іншим учасником торгів, що, на переконання сторони, є також підставою для повернення гарантійного внеску.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

09.06.2020 на адресу суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання скаржнику та в строк, встановлений судом, який прийнято в порядку ст. 263 ГПК України.

Відповідач зазначає, що переможцем торгів - позивачем було порушено Порядок реалізації арештованого майна в частині розрахунку за придбане на електронних торгах майно, тому ДП СЕТАМ було застосовано абзац 1 пункту З розділу VI VIII Порядку, відповідно до якого у разі, якщо належна до сплати сума (у тому числі винагорода за організацію та проведення електронних торгів) від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу Х цього Порядку, з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронних торгів визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно.

Також указаним Порядком передбачена можливість повернення гарантійного внеску лише у випадку зупинення, припинення електронних торгів чи визнання електронних торгів недійсними. Однак, станом на момент звернення позивача із заявою до ДП Сетам про повернення гарантійного внеску, підстав для зупинення чи припинення електронних торгів не було, а отже, і підстав для повернення гарантійного внеску.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2019 ДП Сетам проводилися електронні торги з реалізації приміщення комерційного призначення загальною площею 751, 5 кв. м., пандус літ. а(5), ґанки літ. а(7), а(9) на першому поверсі житлового комплексу літ. А-24 за адресою: м. Дніпро, пр. О.Поля (Кірова), буд. 16, прим. 268 за номером лоту № 334692.

За наслідками проведення електронних торгів було складено протокол № 395292, переможцем торгів за лотом № 395292 визнано ТОВ Бігл Авто , яке запропонувало за лот найвищу суму, а саме: 8 100 000, 00 грн.

Для забезпечення участі в електронних торгах, позивачем, з розрахункового рахунку, було перераховано гарантійний внесок в розмірі 123 700, 00 грн.

Однак, як вказує позивач, після проведення торгів ТОВ Бігл Авто стало відомо, що на майно накладено арешт за ухвалою у справі № 757/4541/19-к від 31.01.2019 Печерського районного суду міста Києва (судове провадження № 1-кс-8260/19, кримінальне провадження в ЄРДР № 42019000000000134). Відповідно до зазначеної ухвали суду було встановлено заборону на підставі ст. 98, 170 - 173 КПК України, вчиняти будь-які дії пов`язані з експлуатацією, розпорядженням та відчуженням майна та заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності та майнових прав на житлові та нежитлові приміщення за адресою м. Дніпро, вул. О.Поля (Кірова), буд. 16, в тому числі на приміщення 268.

09.04.2019 позивачем було надіслано відповідний запит на зупинення проведення електронних торгів та повернення гарантійного внеску, у зв`язку з постановленням вищезазначеної ухвали у справі № 757/4541/19-к від 31.01.2019.

У відповідь ТОВ Бігл Авто , листом № 1429/6182-12-19/13 від 22.04.2019, ДП Сетам відмовило у зупиненні електронних торгів та поверненні гарантійного внеску, посилаючись на абз. 1, п. 2 XI Розділу Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна , де зазначило, що підстав для зупинення реалізації майна відповідно до вищезазначеного порядку не було.

24.04.2019 позивачем повторно було направлено запити на адресу відповідача з проханням повернути гарантійний внесок у зв`язку з тим, що майно знаходилося під арештом.

Також 24.04.2019 було направлено відповідний запит до приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни.

Листом № 875 від 07.05.2019 приватним виконавцем повідомлено, що 02.05.2019 виконавче провадження було завершено на підставі п. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Позивач вказував, що за інформацією на електронній сторінці лоту, 03.05.2019 торги по лоту № 334692 припинено в зв`язку з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни від 02.05.2019 ВП №58418723.

03.05.2019 на адресу електронної пошти ТОВ Бігл Авто - bіglаuto@і.uа, ДП Сетам було направлено електронного листа, де зазначено, що торги припинено та усім учасникам, які подали заявки на участь, будуть повернені кошти, у зв`язку з чим позивачем, було направлено лист № 06-05/01 від 06.05.2019 про повернення гарантійного внеску в розмірі 123 700, 00 грн.

ДП Сетам листом № 1650/6182-12-19/12 від 15.05.2019 у відповідь на листи товариства від 24.04.2019, від 09.04.2019, від 06.05.2019, відмовило в повернені коштів.

04.06.2019 позивачем знову була направлена вимога повернути гарантійний внесок на підставі п. 5 розділу X Порядку реалізації арештованого майна , враховуючи вищезазначені обставини. Втім відповідач, листом № 2026/9733-12-19/12 від 12.06.2019 відмовив у поверненні гарантійного внеску, посилаючись на листи №1429/6182-12-19/13 від 22.04.2019, № 1650/6182-12-19/12 від 15.05.2019.

У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача повернути безпідставно набуті ним грошові кошти в розмірі - гарантійний внесок, а також стягнути на користь позивача 3 % річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 1 881, 00 грн та інфляційні витрати за період з 22.04.2019 по 24.10.2019 в розмірі 358, 11 грн.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7 . Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Між сторонами склалися правовідносини з реалізації майна на електронних торгах. Спір між сторонами у справі виник у зв`язку з відмовою ДП Сетам повернути ТОВ Бігл Авто гарантійного внеску в розмірі 123 700, 00 грн.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що під час розгляду даної справи підлягають встановленню обставини щодо правомірності відмови ДП Сетам у поверненні гарантійного внеску в розмірі 123 700, 00 грн.

У нормативному регулюванні спірних правовідносин, а саме, у питанні повернення гарантійного внеску, зупиненні чи припиненні електронних торгів арештованим майном, означені питання врегульовані та регламентовані Порядком реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

Виконавче провадження, згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Таким порядком є Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5. А тому посилання скаржника на неврахування юридичної сили законів та підзаконних нормативно-правових актів відхиляються як безпідставні.

Вказані вище торги проводилися відповідно до Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок).

Положеннями п. 2 розділу 4 Порядку передбачено, що для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком.

Учасники електронних торгів повинні дотримуватися правил проведення таких торгів, встановлених Порядком.

Відповідно до ч. 1 розділу 10 Порядку на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку:

- зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);

- сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна та розподіляється організатором відповідно до пункту 2 розділу 3 цього Порядку;

- різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів перераховується переможцем на рахунок організатора

- у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової.

- у разі проведення електронних торгів у порядку, визначеному пунктом 1 розділу 7 цього Порядку, сума винагороди за організацію та проведення електронних торгів перераховується переможцем на рахунок організатора.

При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов`язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата.

Як вбачається із матеріалів справи, у протоколі проведення електронних торгів № 395292, відповідно до якого переможцем торгів за лотом № 334692 було визнано ТОВ Бігл Авто , встановлено позивачу строк - до 11.04.2019 для сплати додаткової винагороди організатору торгів та суми коштів за лот продавцю.

Однак, переможцем торгів ТОВ Бігл Авто не було сплачено кошти за придбане на електронних торгах майно. Наведене не спростовується скаржником. При цьому учасник торгів звернувся, зокрема, до ДП Сетам із листом від 09.04.2019 про зупинення проведення електронних торгів та повернення гарантійного внеску, у зв`язку з постановленням ухвали у справі № 757/4541/19-к від 31.01.2019.

Так, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 31.01.2019 у справі № 757/4541/19-к було частково задоволено клопотання про накладення арешту на майно. Накладено арешт на майно, встановлено заборону вчиняти будь-які дії, пов`язані з експлуатацією, розпорядженням та відчуженням майна та заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності та майнових прав стосовно вказаних об`єктів нерухомості, зокрема, на нежитлове приміщення № 268 АДРЕСА_1 пл.751,5 кв. м.

Судове рішення є обов`язковим до виконання; обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства (п. 9 ч. 2 ст. 129, ч. 1 ст. 129-1 Конституції України).

Отже, ухвала суду про забезпечення позову, зокрема про заборону відчуження нерухомого майна, встановлює обтяження такого майна незалежно від того, зареєстроване це обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи ні. Аналогічні висновки були викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, що в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується судом апеляційної інстанції.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи обтяження на спірне майно було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.02.2019, що підтверджується відомостями з відповідного реєстру. До того ж, указані відомості містили також інформацію про накладений приватним виконавцем арешт 18.02.2019 в межах здійснення виконавчого провадження з реалізації спірного майна.

Таким чином, суд апеляційної інстанції враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений у вказаній вище справі (№ 922/3537/17), а саме суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Іпотека або арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, мають ту ж саму мету. Тому іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше.

А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що накладена ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 31.01.2019 у справі № 757/4541/19-к заборона на вчинення будь-яких дій, пов`язаних, зокрема, з розпорядженням та відчуженням спірного майна мала вищий пріоритет, ніж арешт майна, накладений приватним виконавцем та зареєстрований в реєстрі 18.02.2019, який було зареєстровано пізніше. При цьому встановлену заборону на відчуження спірного майна мало бути враховано як приватним виконавцем під час оформлення заявки, так і організатором, у разі наявності відомостей про таку обтяження.

Пунктом 2 розділу 11 Порядку закріплено, що підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України Про виконавче провадження ; відкладення проведення виконавчих дій; зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, відкладення проведення виконавчих дій; наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.

У разі надходження постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про відкладення проведення виконавчих дій Організатор зобов`язаний негайно зупинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та поновити їх при одержанні постанови виконавця про продовження примусового виконання рішення чи закінчення строку відкладення виконавчих дій. У постанові виконавця в обов`язковому порядку зазначається номер лота, електронні торги щодо реалізації якого підлягають зупиненню або відновленню.

Отже, інформація про арешт спірного майна та заборону на вчинення будь-яких дій щодо нього, про що фактично є рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна, було підставою для зупинення електронних торгів.

Відповідно до п. 3 розділу 11 Порядку за наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу, організатор негайно зупиняє електронні торги (торги за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення. З моменту зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом строки електронних торгів автоматично зупиняються.

Тобто наведена норма обов`язок із зупинення електронних торгів покладає на організатора, зокрема, у разі ухвалення рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна. Як вбачається з матеріалів справи позивач повідомив організатора про наявність рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна до спливу строку на здійснення оплати виграного лоту (11.04.2020). Ухвала Печерського районного суду міста Києва від 31.01.2019 у справі №757/4541/19-к була чинною як на момент проведення торгів, так і на момент звернення позивача до організатора торгів 09.04.2020.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим посилання Господарського суду міста Києва на відсутність підстав для зупинення електронних торгів, оскільки така підстава були передбачена абзацом 2 п. 2 розділу 11 Порядку та не залежала від закінчення або відкладення виконавчого провадження виконавцем на підставі п. 5 розділу 11 Порядку, на який послався суд першої інстанції.

Як вірно вказав суд першої інстанції, Порядком передбачена можливість повернення гарантійного внеску лише у випадку зупинення чи припинення електронних торгів чи визнання електронних торгів недійсними судом.

Так, абзацом 14 п. 1 розділу 10 Порядку визначено, що у разі зупинення електронних торгів (за винятком зупинення через наявність технічних підстав) після завершення електронних торгів переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронних торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок. Інші учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до організатора із письмовою заявою.

Згідно з абзацом 2 п. 5 розділу 11 Порядку у разі припинення електронних торгів учасникам електронних торгів повертається гарантійний внесок.

Отже, враховуючи наявність підстав для зупинення електронних торгів, передбачених абзацом 2 п. 2 розділу 11 Порядку - рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна, організатор зобов`язаний був зупинити проведення електронних торгів. Наведене, відповідно, у разі відмови переможця від сплати за придбане на електронних торгах майно, є підставою для повернення гарантійного внеску на підставі абзацу 14 п. 1 розділу 10 та абзацу 2 п. 5 розділу 11 Порядку. При цьому суд враховує, що абзац 14 п. 1 розділу 10 Порядку передбачає, що відповідне зупинення електронних торгів відбувається саме після завершення електронних торгів, що мало місце в даній справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для зупинення електронних торгів та, відповідно, поверненню позивачу сплаченого ним гарантійного внеску в розмірі 123 700, 00 грн. Так, суд першої інстанції, дійшовши вірно висновку про наявність підстав для застосування Порядку, помилково не застосував його п. 3 розділу 11, який підлягав застосуванню, що в силу п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення, з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання на постанову Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 910/8052/17 з огляду на те, що предметом розгляду у вказаній справі було визнання недійсними електронних торгів та стягнення гарантійного внеску. При цьому підставою для відмови в поверненні гарантійного внеску стала відмова в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними проведених торгів. Тобто обставини у вказаній справі є відмінними у даній справі, а тому не беруться до уваги.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання скаржника на аналогію закону та можливістю застосування норми права про повернення гарантійного внеску на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України, як попередньо оплати, оскільки між сторонами склалися правовідносини з реалізації та придбання майна на електронних торгах у процесі примусового виконання рішення, проведення яких регламентовано Порядком без оформлення таких правовідносин відповідним договором. Натомість повернення гарантійного внеску у разі наявності підстав для зупинення торгів передбачено безпосередньо самим Порядком та, відповідно, підлягає застосуванню, а кошти - поверненню.

Крім того, позивач просив стягнути 3 % річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 1 881, 00 грн та інфляційних витрат за період з 22.04.2019 по 24.10.2019 в розмірі 358, 11 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 Цивільного кодексу України. Відтак, приписи розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених законодавством, зокрема, і в разі безпідставного неповернення належних заявнику коштів.

Суд першої інстанції, помилково відмовивши в поверненні гарантійного внеску, не застосував до спірних правовідносин наведені норми матеріального права. У цій частині рішення суду першої інстанції також підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Судом апеляційної інстанції перевірено здійснений позивачем рахунок 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено їх арифметичну вірність, у зв`язку з чим такі вимоги також підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат

Щодо клопотання позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу на представництво інтересів сторони у суді першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Частинами першою та другою ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу - відсутні

Аналогічна позиці викладене в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

Суд першої інстанції, не відшкодовуючи судові витрати на правову допомогу, виходив з відмови в задоволенні позовних вимог по суті. При цьому клопотання скаржника про доповнення позовних вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу від 11.12.2019 подане з пропуском строків, встановлених процесуальним законом для подання відповідних вимог без заяви про поновлення такого строку, у зв`язку з чим таке не підлягало прийняттю до розгляду на підставі ст. 118, 119, 207 ГПК України. Таким чином, заява про відшкодування судових витрат на правничу допомогу підлягала залишенню без розгляду. А тому рішення у вказаній частині не підлягає скасуванню, а витрати на правову допомогу позивачу - відшкодуванню за рахунок іншої сторони.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Отже, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про повернення гарантійного внеску, стягненні 3 % річних з та інфляційних витрат.

Отже, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги у даній справі, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, з ухваленням нового про задоволення вимог про повернення гарантійного внеску, стягнення 3 % річних, інфляційних витрат та покладення судового збору на відповідача.

9. Судові витрати

З урахуванням задоволення апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України . Доказів понесення судових витрат на правничу допомогу (про яку заявлено скаржником) в суді апеляційної інстанції, як і їх розміру, станом на день розгляду апеляційної скарги, заявником не надано.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бігл Авто на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 у справі №910/15068/19 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 у справі №910/15068/19 скасувати в частині відмови у зобов`язанні повернути кошти в розмірі 123 700, 00 грн, стягнення 2 239, 11 грн та судового збору скасувати, з ухваленням нового - про задоволення позову.

Зобов`язати Державне підприємство СЕТАМ (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, будинок 4-6, код 39958500) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю БІГЛ АВТО (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 143/2, код 42118551) кошти в розмірі 123 700, 00 грн.

Стягнути з Державного підприємства СЕТАМ (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, будинок 4-6, код 39958500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІГЛ АВТО (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 143/2, код 42118551) 1 881, 00 грн 3 % річних за користування чужими грошовими коштами та 358, 11 грн інфляційних витрат.

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 у справі №910/15068/19 (в частині витрат на правову допомогу) залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій, покласти на відповідача.

Стягнути з Державного підприємства СЕТАМ (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, будинок 4-6, код 39958500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІГЛ АВТО (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 143/2, код 42118551) 4 802, 50 грн судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Доручити суду першої інстанції видати відповідні накази.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім