Рішення

від 24.07.2020 по справі 906/345/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/345/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Василець С.О., адвокат, довіреність № б/н від 03.01.2020 року

від відповідача: не прибув

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 20.07.2020 року оголошувалась перерва до 10:00год. 24.07.2020 року

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Племзавод "Михайлівка"

до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод"

про стягнення 681908,76 грн.

Судове засідання проведено в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon"

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали суду від 07.04.2020 року справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Племзавод "Михайлівка" до відповідача Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення 681 908, 76 грн відкрито за правилами загального позовного провадження.

В межах підготовчого провадження судом прийнято наступні ухвали: від 12.05.2020 року про відкладення підготовчого засідання на 02.06.2020 року; від 02.06.2020 року про відкладення підготовчого засідання на 22.06.2020 року.

22.06.2020 року суд прийняв до розгляду заяву позивача Товариства з додатковою відповідальністю "Племзавод "Михайлівка" про зменшення розміру позовних вимог від 11.06.2020 року №257 (вх. г/с №02-44/819/20 від 15.06.2020 року) із суми 681 908, 76 грн до суми 531 908, 76 грн, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

В межах розгляду справи по суті судом прийнято ухвалу від 20.07.2020 року, згідно якої повідомлено відповідача про оголошену перерву до 24.07.2020 року.

В засіданні розгляду справи по суті 24.07.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про задоволення позовних вимог.

Одночасно ухвалою суду від 24.07.2020 року залишено без розгляду заяву позивача Товариства з додатковою відповідальністю "Племзавод "Михайлівка" про зменшення розміру позовних вимог від 24.07.2020 року № б/н (вх. г/с №02-44/1026/20 від 24.07.20р.) із суми 531 908, 76 грн до суми 431908,76 грн, з яких: 407555,30грн основного боргу, 13755,77грн інфляційних витрат, 10597,69грн три проценти річних та припинено провадження у справі за позовними вимогами Товариства з додатковою відповідальністю "Племзавод "Михайлівка" до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (м. Житомир) про стягнення основного боргу на суму 100 000, 00 грн.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Товариство з додатковою відповідальністю "Племзавод"Михайлівка" звернулося з позовом до суду до відповідача Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення на його користь 657 555, 30 грн основного боргу за Договором №03.09 поставки зернових культур від 03 вересня 2019р, 13 755, 77 грн сума інфляційних втрат, 10 597, 69 грн 3% річних.

В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов`язання по сплаті коштів за отриманий товар - кукурудзу згідно умов, порядку та строків, визначених Договором №03.09 поставки зернових культур від 03.09.2019 року та Додаткової угоди.

Правові підстави позову: 15,16,525,526,610,612,625,664,692,712 ЦК України, ст. 193 ГК України.

15.06.2020 року позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 11.06.2020 року за №357 (вх. г/с №02-44/819/20 від 15.06.2020 року) згідно якої просив суд стягнути з відповідача заборгованості на загальну суму 531 908, 76 грн проти заявленої 681 908, 76 грн, оскільки відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 150 000, 00 грн після відкриття провадження у справі.

27.07.2020 року позивач подав суду заяву від 23.07.2020 року (вх.г/с №02-44/1026/20 від 27.07.2020 року) про зменшення розміру позовних вимог, посилаючись на обставини часткової сплати заборгованості відповідачем в сумі 100 000, 00 грн, згідно якої просить суд стягнути 407555, 30 грн основного боргу, 13755, 77 грн інфляційних витрат, 10597, 69 грн три проценти річних.

Ухвалою від 24.07.2020 року суд залишив без розгляду заяву позивача Товариства з додатковою відповідальністю "Племзавод "Михайлівка" про зменшення розміру позовних вимог від 24.07.2020 року № б/н (вх. г/с №02-44/1026/20 від 24.07.20р.) із суми 531 908, 76 грн до суми 431908,76 грн, з яких: 407555,30 грн основного боргу, 13755,77 грн інфляційних витрат, 10597,69 грн три проценти річних, припинив провадження у справі за позовними вимогами Товариства з додатковою відповідальністю "Племзавод "Михайлівка" до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (м. Житомир) про стягнення основного боргу на суму 100 000, 00 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав, наразі правова позиція по суті спору суду не відома.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що сторони зобов`язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються їх безпосереднього, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

03.09.2019 року між позивачем Товариством з додатковою відповідальністю "Племзавод"Михайлівка" (як постачальник) та відповідачем Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (як покупець) був укладений Договір №03.09 поставки зернових культур (надалі за текстом - Договір №03.09), згідно якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти зернові культури (далі - продукція), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити таку продукцію (п. 1.1. Договору №03.09).

Загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим Договором, її дольове співвідношення за видами та кількістю визначається додатковими угодами та/або додатками та/або специфікаціями до цього Договору, які є його невід`ємними частинами (п. 1.2. Договору №03.09).

Ціна на продукцію, що поставляється за цим Договором встановлюється у додаткових угодах та/або додатках та/або специфікаціях, що додаються до цього Договору і є його невід`ємними частинами (п. 2.1. Договору №03.09).

Згідно Додаткової угоди №1 від 03 вересня 2019 року до Договору поставки зернових культур №03.09 від 03 вересня 2019 року сторони погодили ціну, обсяг та період поставки кукурудзи, а саме:

- найменування: кукурудза; обсяг поставки: 500 тон +/- 10%; ціна грн/тону з ПДВ 5300, 00 грн; період поставки: вересень 2019 року; адреса поставки: Житомирська область, м. Чуднів, вул. Соборна, 21.

Оплата продукції покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5.1. Договору №03.09).

Порядок оплати: 100% загальної вартості партії товару покупець сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання товару від постачальника (згідно накладної та рахунку) (п. 5.2. Договору №03.09).

Відповідальність сторін сторони погодили у розділі 7 Договору №03.09.

Строк дії Договору №03.09., згідно п. 9.1., - з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2019 року.

Факт належного виконання позивачем свого зобов`язання перед відповідачем по поставці кукурудзи підтверджується видатковими накладними:

- №140 від 04.09.2019 року на суму 249 630, 19 грн;

- №141 від 06.09.2019 року на суму 365 700, 28 грн;

- №142 від 08.09.2019 року на суму 370 152, 28 грн;

- №143 від 10.09.2019 року на суму 368 668, 28 грн;

- №144 від 12.09.2019 року на суму 242 740, 19 грн;

- №145 від 16.09.2019 року на суму 110 664, 08 грн.

Загалом на суму 1 707 555, 02 грн.

Відповідач свої зобов`язання по сплаті коштів за отриману продукцію виконав частково, загалом на суму 1 050 000, 00 грн, залишок несплаченої заборгованості становить 657 555, 30 грн.

Зазначене зумовило позивача звернутися за захистом свого порушеного права з позовом про стягнення 657 555, 30 грн.

Додатково, позивач застосував правовий механізм ч. 2 ст. 625 ЦК України про стягнення 13 755, 77 грн суми інфляційних втрат та 10 597, 69 грн 3% річних.

В ході судового розгляду спору, нова ціна позову становить 431 908, 76 грн, з яких: 407 555, 30 грн основного боргу, 13 755, 77 грн суми інфляційних втрат, 10 597, 69 грн 3% річних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч.1 ст. 265 ГК України).

У ч. 5 ст. 265 ГК України зазначено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

За приписами ч.7 ст. 265 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч.1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Предметом поставки за загальним правилом є визначена родовими ознаками продукція (ч.1 ст. 266 ГК України).

Судом встановлено, що між сторонами спору виникли відносини поставки товару на підставі укладеного 03.09.2019 року Договору №03.09 поставки зернових культур.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 ГК України).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору постачальник приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від постачальника її передачі.

Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав своє зобов`язання по поставці кукурудзи, а саме: №140 від 04.09.2019 року на суму 249 630, 19 грн; №141 від 06.09.2019 року на суму 365 700, 28 грн; №142 від 08.09.2019 року на суму 370 152, 28 грн; №143 від 10.09.2019 року на суму 368 668, 28 грн; №144 від 12.09.2019 року на суму 242 740, 19 грн; №145 від 16.09.2019 року на суму 110 664, 08 грн.

Позивач визнає, що за отриману продукцію відповідач як до так і після відкриття провадження у справі сплатив частково кошти, залишок несплаченої заборгованості становить 407 555, 30 грн.

Суд визнає вказану обставину доведено, тому задовольняє вимогу про стягнення основного боргу в розмірі 407 555, 30 грн в повному обсязі.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що інший розмір процентів річних Договором №03.09. не сторонами не встановлено.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення, зокрема, 3% річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням, зокрема 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем нараховані до стягнення 3% річних на суму 10 597, 69 грн за період заборгованості з 13.09.2019 року по 30.03.2020 року, з урахуванням суми заборгованості, яка існувала на кожен період заборгованості.

Судом перевірено розрахунок суми 3% річних, визнано його арифметично правильним, тому суд задовольняє його в повному розмірі на суму 10 597, 69 грн.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу (місяць), протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач заявив до стягнення 13 755, 77 грн суми інфляційних втрат за період жовтня 2019 року по лютий 2020 року.

Судом перевірено розрахунок суми інфляційних втрат, визнано його арифметично правильним, тому задовольняє його на суму 13 755, 77 грн.

Відповідач власний контррозрахунок суми 3% річних та суми інфляційних втрат суду не подавав.

У відповідності до частини третьої статті 73 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи, натомість відповідачем не спростовано зазначене.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір в розмірі 10 228, 64 грн згідно платіжного доручення №3206 від 30.03.2020 року, виходячи із загальної суми позову 681 908, 76 грн.

Оскільки відповідач після відкриття провадження у справі частково сплатив суму основного боргу в розмірі 150 000, 00 грн, відповідно до ухвали суду від 22.06.20 року на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог, позивачу з Державного бюджету України повернуто судовий збір в розмірі 2250, 01 грн (531 908, 76 грн х 10228, 64 грн : 681908,76 грн).

З врахуванням викладеного, на підставі ч.ч.2,4 та 9 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується судовий збір в сумі 7978,63 грн (10228,64грн - 2250, 01 грн ).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судом встановлено, що представляв інтереси позивача адвокат Василець С.О. згідно довіреності від 03.01.2020 року (а.с. 41).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До матеріалів справи додано розрахунок витрат на правничу допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 20.03.2020 року, а саме:

1) вивчення наданих документів, кількість годин - 2, загальна сума 1500, 00 грн;

2) складання позовної заяви, кількість годин - 4, загальна сума 3000, 00 грн;

3) складання розрахунку інфляційних збитків, кількість годин - 1, загальна сума 750, 00 грн;

4) складання розрахунку трьох процентів річних, кількість годин - 1, загальна сума - 750, 00 грн;

5) складання відповіді на відзив, кількість годин - 1, загальна сума - 2250, 00 грн;

6) представництво інтересів клієнтів у суді, кількість годин не зазначена, загальна сума 1750, 00 грн.

Загалом витрати на правничу допомогу становлять 10 000, 00 грн.

Разом з тим, позивач та адвокат Василець С.О. у п. 3.2. Договорі про надання правової допомоги від 20.03.2020 року погодили розмір гонорару в сумі 10 000, 00 грн.

Слід зазначити, що відповідач не скористався своїм правом подати відзиву на позов, тому позивач не подавав відповіді на відзив, однак двічі подавав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з частковою сплатою суми основного боргу.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що позивачем, згідно з вимогами статті 74 ГПК України, було доведено надання йому послуг адвокатом Васильцем С.О. у суді, тому вимога про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 123, ч.ч.2,4 та ч.9 ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 38, код ЄДРПОУ 00375504 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Племзавод "Михайлівка" (42218, Сумська область, Лебединський район, с. Михайлівка, вул. О.Трихліба, 26, код ЄДРПОУ 00486741) : 407555,30грн основного боргу, 13755,77грн інфляційних витрат, 10597,69грн три проценти річних, 7978,63грн судового збору, 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 29.07.20

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2-3 - сторонам (рек. з повідомл)