Рішення від 18.06.2020 по справі 910/317/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2020Справа № 910/317/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Металургтранс

до акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 100920,00 грн.,

Представники:

Від позивача Барабаш О.В. (ордер)

Від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Металургтранс до акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 100920,00 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не забезпечив збереженість майна (вагонів № 52226073, № 55421739, № 56183387) під час перевезень, внаслідок чого витрати позивач на ремонт вагонів склала 84100 грн. без податку на додану вартість (далі - ПДВ), а з цим податком - 100920 грн.

Суд своєю ухвалою від 30.01.2020 відкрив провадження у справі № 910/317/20 та постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі з огляду на таке:

- відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред`явлення позову у разі пошкодження вантажу належить одержувачу, яким не є позивач, а тому у позивача відсутнє право на позов;

- позивач не надав належних доказів понесення збитків. Договір № 49у від 27.06.2019, який укладений між ТОВ Металургтранс (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Ремвагонторг (виконавецем), передбачає тільки надання послуг з організації проведення деповського та/або поточного ремонту, і докази укладення договорів ТОВ Ремвагонторг з вагоноремонтними підприємствами відсутні. Не доведено позивачем характер пошкоджень вагонів, які роботи виконані і ціну придбаних деталей.

Також відповідач заперечив проти визначеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу.

У відповіді на відзив позивача, нормативно обґрунтовуючи право на позов, просить застосувати Конвенцію про міжнародні залізничні перевезення від 9 травня 1980 року, да якої Україна приєдналась 5 червня 2003 року. Вагони на час їх пошкодження перебували у володінні відповідача, який прийняв їх до перевезення, а тому відповідач, як володілець майна, зобов`язаний був вжити всіх заходів до їх збереження. Договір № 49у від 27.06.2019, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю Ремвагонторг , та акти виконаних робіт є належними та допустимими доказами понесення позивачем витрат на ремонт вагонів.

Відповідач у запереченнях на відповіді на відзив навів ті ж доводи, що і у відзиві.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

На підставі договору про надання послуг власнику, орендатору або оператору щодо організації курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування № ПР/М-15103/НЮ від 09.11.2015 (далі - Договір), який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Металургтранс та державним підприємством Придніпровська залізниця (правонаступником якого є акціонерне товариство Українська залізниця ), відповідач до 31.12.2019 зобов`язався забезпечити перевезення власних вагонів у завантаженому та порожньому стані (п. 2.2.3 Договору) та повідомляти позивача про випадки несправності вагону, що виникають під час руху для вирішення питання ремонту таких вагонів (п. 2.2.5 Договору).

У червні - вересні 2019 року акціонерне товариство Українська залізниця перевозило вантажні вагони власності (оренди) товариства з обмеженою відповідальністю Металургтранс . Відповідні залізничні накладні знаходяться в матеріалах справи (накладні № 39642434, № 50949858, № 43792126).

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Пунктом 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту і Правил перевезень і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою договору на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів (п. 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів затверджених наказом Міністерство інфраструктури України від 29.01.2015 № 17).

Порядок нарахування плати за перевезення приватних власних порожніх вагонів встановлений у розділі 17 Тарифного керівництва N 1.

Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус вантажу , і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі пошкодження або розукомплектування, або втрати частини вагонів із групи - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом залізниць розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N 1, та інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Пункт 6.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів передбачає, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників приватними (власними) вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів.

Вказане спростовує доводи відповідача про відсутність у позивача права вимоги щодо відшкодування збитків внаслідок пошкодження вантажного вагона.

Відповідно до п. 20 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Пошкодження можуть бути істотними і бути причиною вилучення вагона із експлуатації.

Відповідно до пункту 21 Правил користування вагонами і контейнерами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Згідно з п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, сума збитків за пошкодження вагона складається з:

- витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за № 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;

- вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;

- витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;

- плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

Відповідно до п. 20 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 (далі - Правила складання актів), акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні.

Вагони власності (оренди) ТОВ Металургтранс № 52226073, № 55421739, № 56183387 були направлені на технічне обслуговування внаслідок розукомплектації, на підставі чого були оформлені відповідні повідомлення про ремонт форми ВУ-23М.

Організацією ремонту було покладено на товариство з обмеженою відповідальністю Ремвагонторг на підставі договору № 49у, укладеного 27.06.2019 між позивачем та цим товариством. За умовами цього договору товариство з обмеженою відповідальністю Ремвагонторг зобов`язалось організувати ремонти вагонів в вагоноремонтному підприємстві АТ Українська залізниця .

Безпосередньо ремонт, відповідно до повідомлень форми ВУ-36М, здійснено вагонними депо АТ Українська залізниця . Ненадання договорів між товариством з обмеженою відповідальністю Ремвагонторг та вагонними депо не свідчить про відсутність такого ремонту.

На підставі договору № 49у товариство з обмеженою відповідальністю Ремвагонторг надало позивачеві послуги з організації ремонту залізних вагонів замовника розобладнаних запасними частинами/деталями/вузлами внаслідок розкрадання та вчинення протиправних дій третіми особами на загальну суму 84100,00 грн. без ПДВ (вагон № 52226073 - 28300,00 грн. без ПДВ (акт наданих послуг № 03 від 20.09.2019), вагон № 55421739 - 28300,00 грн. без ПДВ (акт наданих послуг № 01 від 02.09.2019), вагон № 56183387 -27500,00 грн. без ПДВ (акт наданих послуг № 06 від 31.10.2019).

Таким чином, прямі збитки, які виникли у ТОВ Металургтранс у зв`язку з розукомплектуванням вагонів становлять 100920,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до абз. 1 п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість (п. 114 Статуту залізниць України).

Згідно з абз. 2 п. 126 Статуту залізниць України за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач надав належні докази понесення 11000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання правничої допомоги № 09012018/МТ від 09.01.2028, додаткова угода від 23.12.2019, акт приймання-передавання наданих послуг від 27.12.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю Металургтранс до акціонерного товариства Українська залізниця .

Стягнути з акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Металургтранс (площа Героїв Майдану, 1, кімната 524, м. Дніпро, 49000, код 33074226) 100920,00 грн. збитків, 2102,00 грн. судового збору, 11000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 29.07.2020.

Суддя С. А. Ковтун