Рішення

від 20.07.2020 по справі 914/191/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2020 справа № 914/191/20

За позовом: Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго , м. Львів,

до відповідача: Львівського комунального підприємства Центральне , м. Львів,

про : стягнення заборгованості за договором №6223 Ш від 01.07.2018 р.

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Кияк І.В.

Представники учасників справи:

позивач: Коцелко Ю.В.-представник;

відповідач: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго до Львівського комунального підприємства Центральне про стягнення заборгованості за договором №6223 Ш від 01.07.2018 р.

Ухвалою суду від 31.01.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №914/191/20 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті на 24.02.2020р.

Ухвалою суду від 24.02.2020р. розгляд справи по суті відкладено на 16.03.2020р.

У судове засідання 16.03.2020р. уповноважені представники сторін не з`явились.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» , прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» , установлено на усій території України карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 року, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Рішенням обласної комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської обласної державної адміністрації від 16.03.2020 рекомендовано, зокрема, обмежити дозволені збори людей у групах до 10 осіб, обмежити пересування населення на адміністративних територіях, запровадити дистанційний режим роботи працівників тощо.

Рада суддів України листом від 16.03.2020 № 9рс-186/20 рекомендувала на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи судів України, зокрема: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами; учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, а всі необхідні документи надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , факсом або дистанційними засобами зв`язку.

Ухвалою суду від 16.03.2020 р. суд постанови перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №914/191/20 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження, підготовче засідання у справі призначити на 13.04.20 р.

Через канцелярію Господарського суду Львівської області 13.04.2020р. позивачем подано клопотання про продовження строку для надання доказів, продовження строку підготовчого засідання та відкладення розгляду справи.

Надалі Кабінет Міністрів прийняв рішення продовжити карантинні заходи в Україні до 24 квітня 2020 року.

Згідно Закону України від 30 березня 2020 р., № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав законної сили 02 квітня 2020 року, розділ Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 який встановлює, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвалою суду від 13.04.2020 р. розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 04.05.2020р.

Через канцелярію Господарського суду Львівської області 14.04.2020 року надійшло клопотання ЛМКП Львівтеплоенерго в якому позивач просить продовжити строк для надання доказів, продовжити строк підготовчого провадження та відкласти розгляд справи на іншу дату.

Через канцелярію Господарського суду 04.05.2020 року поступило клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

На засіданні 22 квітня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №291 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України , якою вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 та продовжив дію карантину до 11 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 04.05.2020р. суд постановив поновити позивачу строк для подання додаткових доказів до 25.05.2020 року, продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи відкласти на 25.05.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 р. № 343 продовжено до 22.05.2020р.

Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України послаблено карантинні заходи, та зокрема, дозволено діяльність адвокатів.

Постановою від 20 травня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановив з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» .

Ухвалою суду від 25.05.2020р. розгляд справи відкладенона 22.06.2020 р.

В судове засідання 22.06.2020 року представник позивача з`явився. Проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечив.

В судове засідання 22.06.2020 року представник відповідача не з`явився.

Ухвалою суду від 22.06.2020р. закрито підготовче провадження у справі №914/191/20, розгляд справи №914/191/20 по суті призначено на 20.07.2020 р.

У судове засідання 20.07.2020р. представник позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав.

У судове засідання 20.07.2020р. представник відповідача не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином та завчасно повідомлений на адресу, зазначеній в позовній заяві та згідно витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. Заяв та клопотань від представника відповідача станом на 20.07.2020р., зокрема про відкладення розгляду справи, канцелярією суду не зареєстровано.

17.07.2020 набрав законної сили Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18.06.2020, яким окрім іншого внесено зміни до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України виклавши цей пункт в такій редакції: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , з 22 червня 2020 р. до 31 липня 2020 р. продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України .

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).

У судовому засіданні 20.07.2020р., суд, зважаючи на те, що від відповідача заяв та клопотань, зокрема про відкладення розгляду справи не надходило, дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 20.07.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства Центральне про стягнення заборгованості за договором №62233 Ш від 01.07.2018 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Позивач стверджує, що відповідач належним чином не виконував свого обов`язку щодо оплати наданої йому послуги з теплопостачання, у зв`язку із чим заборгував позивачу 24 134, 66 грн за період з 01.02.2018 по 22.10.2018.

Крім того, позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором нарахованих 3 959,13 грн. - пені, 1 569,94 грн. - інфляційних втрат та 728, 36 грн. - 3 % річних.

Позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов чи письмових пояснень, клопотань по суті спору та про відкладення розгляну справи з інших підстав не подав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Між ЛМКП «Львівтеплоенерго» (теплопостачальна організація) та Львівським комунальним підприємством Центральне (споживач) 01.07.2018р. було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №6223 Ш (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади.

Облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при відсутності - розрахунковим способом (п. 5.1. договору).

Згідно з п. 3.2.2 договору, споживач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

За умовами пунктів 6.1., 6.2., 6.3. договору, розрахунки за гаряче водопостачання та теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Приписами п. 7.2.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 10.1. договору, такий набирає чинності з дня його підписання (01.07.2018р.) та діє до 01.10.2019р.

Відповідно до частини 3 ст. 631 ЦК України Сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.02.2018р.

На виконання договірних зобов`язань позивачем надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії в обсягах, погоджених сторонами згідно додатку № 1 до Договору.

У зв`язку з неналежним виконанням обов`язку з оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання, відповідач за період з 01.02.2018р. по 22.10.2018р. заборгував позивачу 24 134, 66 грн. (відповідно до рахунків ЛМКП Львівтеплоенерго за теплову енергію згідно угоди №6223Ш від 01.07.2018р., доданих позивачем до позовної заяви).

Крім того, позивачем на суму боргу нараховано 3 959, 13 грн. - пені, 1 569,94 грн. - інфляційних втрат та 728, 36 грн. - 3 % річних.

Висновок суду.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору, який може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч. 7 ст. 276 ГК України).

У відповідності із ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивачем, на виконання укладеного між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та Львівським комунальним підприємством Центральне про постачання теплової енергії в гарячій воді №6223 Ш від 01.07.2018р. надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії.

Відповідачем умов договору щодо оплати до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, позивачу вартості спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді не дотримано.

Враховуючи наведені обставини справи, суд дійшов висновку проте, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію на суму 24 134, 66 грн. є обґрунтованою, підтверджується долученими до матеріалів справи доказами та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає таке.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 7.2.3. Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

На підставі зазначених у п. 7.2.3. договору умов, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати за теплову енергію, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 3 959,13 грн за період з 16.10.2018 по 31.03.2019.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені суд встановив, що вказане нарахування проведено правильно, а сума пені в розмірі 3 959, 13 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

З приводу позовних вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд вказує на таке.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної постанови Пленуму).

На підставі ст. 625 ЦК України, за час прострочення оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 % річних на суму 728, 36 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 569, 94 грн.

Суд встановив, що вказані нарахування позивачем проведено вірно, та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача зазначених сум.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства Центральне (79019, Львівська обл., місто Львів, вул. Удатного, будинок 7, ідентифікаційний код 22333423) на користь Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго (79040, Львівська обл., місто Львів, вул. Данила Апостола, будинок 1, ідентифікаційний код 05506460) 30 392,09 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, в т. ч. основна сума боргу - 24 134,66 грн., 3% річних - 728, 36 грн., пеня - 3 959,13 грн. та інфляційні втрати - 1 569,94 грн.

3. Стягнути з Львівського комунального підприємства Центральне (79019, Львівська обл., місто Львів, вул. Удатного, будинок 7, ідентифікаційний код 22333423) на користь Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго (79040, Львівська обл., місто Львів, вул. Данила Апостола, будинок 1, ідентифікаційний код 05506460) 1921, 00 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 27.07.2020р.

Суддя М.М. Синчук