Рішення

від 22.07.2020 по справі 920/159/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.2020 Справа № 920/159/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/159/20

за позовом Виконуючого обов`язків керівника Конотопської місцевої прокуратури (вул. Успенсько-Троїцька, буд. 136, м. Конотоп, Сумська область, 41601) в інтересах держави,

до відповідачів 1) Дептівської сільської ради (вул. Центральна, буд. 1, с. Дептівка, Конотопський район, Сумська область, 41665),

2) Фермерського господарства "Дейнека А.П." (вул. Рябова, буд. 5, с. Дептівка, Конотопський район, Сумська область, 41665),

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку,

за участю представників учасників справи:

Прокурор - Вортоломей М.Ф.;

Від першого відповідача - не з`явився;

Від другого відповідача - Дейнека А.П.;

Прокурор звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення 30 сесії 7 скликання Дептівської сільської ради від 06.10.2017 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передачу земельної ділянки в оренду фермерському господарству "Дейнека А.П. ", визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 09.10.2017, укладений між відповідачами, зобов`язати ФГ "Дейнека А.П." повернути Дептівській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером 5922082600:01:031:0025 площею 0,8919 га, що знаходиться за адресою: вул. Калитівка, 28, с. Дептівка, Конотопський район, Сумська область.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.02.2020 відкрито провадження у справі № 920/159/20, призначене підготовче засідання на 16.03.2020, 11:00; наданий відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзивів на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; прокурору наданий семиденний строк з дня отримання відзивів на позовну заяву для подання відповіді на відзиви.

06.03.2020 другий відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2118 від 06.03.2020), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що відсутність у територіальної громади статуту юридичної особи не дозволяє їй мати процесуальну правосуб`єктність у повному обсязі. Особливість її правосуб`єктності полягає у відсутності процесуальної дієздатності, що обумовлює необхідність представництва в судах органами та посадовими особами місцевого самоврядування або безпосередньо членами громади чи відповідними громадськими організаціями, які мають статус юридичних осіб. Чинним законодавством передбачені достатні правові механізми для захисту територіальними громадами своїх прав у судовому порядку, що спростовує виключний характер підстав представництва прокурором інтересів держави у даній справі. Другий відповідач зазначає, що правомірно отримав в оренду земельну ділянку. Частина земельної ділянки комунальної власності безпосередньо не зайнята цілісним майновим об`єктом "будівлі та споруди господарського двору (тік)" другого відповідача не має встановлених меж, розташування, площі. Розмір та місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5922082600:01:031:0025 відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральному плану с. Дептівка, іншій містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Документами, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки є: рішення 22 сесії 7 скликання Дептівської сільської ради від 07.04.2017 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 1 га (під господарськими будівлями) в с. Дептівка"; викопіювання з плану території с. Дептівка з нанесенням межі земельної ділянки, яка відводиться; викопіювання з генерального плану с. Дептівка; довідка відділу у Конотопському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, на території Конотопського району Сумської області №155/164-17 від 11.07.2017, перелік обмежень у використанні земельної ділянки (Розділ 2 "Проектне рішення" пояснювальної записки до проекту землеустрою). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання оспорюваного правочину була проведена. ФГ " Дейнека А. П. " неухильно дотрималось встановленого порядку набуття права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5922082600:01:031:0025 площею 0,8919 га. ФГ "Дейнека А . П. " заперечує факт самочинного будівництва та/або самовільної забудови, посилаючись на відсутність такої події.

13.03.2020 прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 2344 від 13.03.2020), в якій зазначає, що земельна ділянка площею 0, 8919 га, як об`єкт цивільних прав, сформована у 2017 році, після оформлення права власності на нерухоме майно. Відповідач звернувся до органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою на земельну ділянку значно більшої площі ніж під об`єктами нерухомого майна, що належать йому на праві власності. Площа зайнятої земельної ділянки комунальної власності під об`єктами нерухомості становить 0,0356 га. Згідно технічного паспорту на будівлі та споруди, що розташовані на спірній земельній ділянці, будівлі знаходяться на значній відстані одна від одної, що дозволило відповідачу розпочати на земельній ділянці між ними будівництво такого великогабаритного об`єкта як зерносушильний комплекс. Маючи у приватній власності об`єкти нерухомості, що займають загальну площу 0,0356 га, відповідач отримав в користування без проведення земельних торгів земельну ділянку комунальної власності площею 0,8919 га, тобто в 25 разів більшої площі. При прийнятті оскаржуваного рішення Дептівською сільською радою порушено встановлений законом порядок передачі спірної земельної ділянки в користування. Отже, інтереси територіальної громади порушено органом місцевого самоврядування, який діяв всупереч її інтересам та вимогам чинного законодавства. Водночас відповідно до ст. 4 ГПК України територіальна громада Дептівської сільської ради не може бути стороною у справі, оскільки не є ні юридичною особою, ні органом державної влади чи місцевого самоврядування. До виготовлення документації на земельні ділянки під об`єктами нерухомості та внесення про них відомості до Державного земельного кадастру, неможливо виокремити земельні ділянки під об`єктами нерухомості та вільну. У зв`язку з викладеним, у разі визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про передання в оренду земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди землі, до комунальної власності підлягає поверненню вся земельна ділянка.

У судовому засіданні 16.03.2020 судом оголошено перерву до 15.04.2020, 12:00; запропоновано першому відповідачу подати відзив на позовну заяву, другому відповідачу встановлений семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень.

24.03.2020 другий відповідач подав заперечення (вх. № 2639 від 24.03.2020), в якому зазначає, що всі будівлі та споруди господарського двору (току) пов`язані між собою одним технологічним процесом, який передбачає використання автотранспорту при прийманні зерна з поля від комбайна, зважування, підвезення до ЗАВ-20 для первинної очистки, відвезення від ЗАВ-20 до складу, або навісу, або на відкриту бетонну та асфальтну площадку - тік. Також для розвороту КамАЗу з причепом потрібно не менше, ніж 24 метри. Вся територія від складу до навісу покрита асфальтобетоном та залізобетоном, яка також використовується у технологічному процесі для доробки та тимчасового зберігання зерна. Територія господарського двору (току) огорожена, має одні ворота для в`їзду - виїзду, вся територія від складу до навісу покрита асфальтобетонним та залізобетонним покриттям і це покриття є нерухомим майном та власністю ФГ "Дейнека А. П. ", отже є цілісним майновим комплексом.

30.03.2020 перший відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.. № 2782 від 30.03.2020), в якому не визнає позовні вимоги. Перший відповідач зазначає, що приймаючи рішення щодо затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки сільська рада керувалась тим, що майно передане фермерському господарству загальними зборами співвласників майнового комплексу колишніх членів КАП "Дептівська" 28.10.2008, фермерське господарство має свідоцтво про право власності на майно, яке знаходиться на земельній ділянці як цілісний майновий комплекс, враховуючи бетонне покриття двору. Будівлі розташовані по периметру ділянки, між будівлями огорожа, а всередині двір з бетонним покриттям та зерносушильний комплекс ЗАВ-20, які також включені в склад придбаного майна. На території сільської ради були розташовані 10 господарських дворів з будівлями тваринницьких ферм, токів, машино-тракторних станів колишнього КСП, на 7-ми з яких, на час укладання договору оренди, будівлі були знесені, а самі ділянки заросли бур`янами, самозаліснилися і це все в межах населеного пункту. Тому депутатами сільської ради прийнято рішення щодо передачі в оренду земельної ділянки під 6% і на термін 49 років, щоб хоч якийсь прибуток отримала сільська рада.

07.04.2020 прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 3002/20 від 07.04.2020), в якій зазначає, що відповідно до п. 2.2.2. договору оренди землі від 09.10.2017 на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна. Пунктом 2.5.3 договору передбачено заборону самовільної забудови земельної ділянки. Тобто, укладеним договором не передбачена забудова земельної ділянки, переданої в оренду. При цьому, будь-які зміни до нього не вносилися. Відповідно до умов спірного договору, зокрема п. 2.5.1, земельна ділянка надана в оренду для обслуговування господарських будівель та споруд, а не для будівництва. Цільове призначення земельної ділянки полягає у використанні її для якоїсь конкретно взятої мети (за договором - для обслуговування господарських будівель та споруд). При цьому, ФГ "Дейнека А .А. " розпочало будівництво зерносушильного комплексу на орендованій земельній ділянці, чим допустило нецільове використання земельної ділянки. Вивченням технічної документації із землеустрою, технічного паспорту на будівлі та споруди господарського двору (тік), інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що двір з бетонним покриттям не входить до складу нерухомого майна, що зареєстровано за ФГ "Дейнека А .П. ". За даними технічного паспорту та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ФГ "Дейнека А.П." зареєстровано право власності на наступні будівлі та споруди господарського двору (тік) загальною площею 356 кв.м: А-1 комора площею 19,9 кв.м, Б-1 комора площею 26,5 кв.м, Л-1 склад площею 294,0 кв.м, Н-1 вагова площею 15,6 кв.м, Е навіс, ЗАВ-20, № огорожа (площа зайнятої земельної ділянки комунальної власності - 0,0356 га). Нерухомим майном є об`єкти, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ст. 181 Цивільного кодексу України). Зерноочисний комплекс ЗАВ-20 являє собою стаціонарну конструкцію для очищення та сортування зерна різних культур. Враховуючи той факт, що у технічному паспорті та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація щодо площі зерноочисного комплексу ЗАВ-20, він не є об`єктом нерухомості. Таким чином, надання в оренду земельної ділянки значно більшої площі ніж під об`єктами нерухомості, призвело до зловживань з боку орендаря та початку будівництва такого великогабаритного об`єкту як зерносушильний комплекс. Передача спірної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів порушує інтереси держави, які полягають у втраті можливості територіальної громади міста отримати максимально великий розмір орендної плати за використання земельної ділянки у разі продажу права оренди на конкурентних засадах.

07.04.2020 прокурор подав письмові пояснення (вх. № 3001/20 від 07.04.2020), в яких зазначає, що допущені під час передачі спірної земельної ділянки в оренду відповідачу порушення вимог земельного законодавства, зокрема ухилення від визначення користувача цієї ділянки за результатами земельних торгів, мають на меті мінімізацію витрат орендаря щодо плати за землю, чим створюють загрозу недоотримання надходжень до дохідної частини місцевого бюджету. Так, передача спірної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів порушує інтереси держави, які полягають у втраті можливості територіальної громади міста отримати максимально великий розмір орендної плати за використання земельної ділянки у разі продажу права оренди на конкурентних засадах.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів з дня закінчення строку дії карантину; відкладено підготовче засідання на 18.05.2020, 12:30 з повідомленням сторін.

18.05.2020 другий відповідач подав клопотання (вх. № 1659к від 18.05.2020), в якому просить суд закрити провадження у справі №920/159/20 у зв`язку з відсутністю предмета спору. Другий відповідач зазначає, що матеріальний предмет спору відсутній, відсутній спір про право між ФГ "Дейнека А. П." та територіальною громадою с. Дептівка; прокурор не має права втручатися у майнові правовідносини між ФГ "Дейнека А. П." та територіальною громадою с. Дептівка напряму, а лише через належний суб`єкт владних повноважень з огляду на скасування прокурорського загального нагляду.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.05.2020 відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 17.06.2020, 11:00; прокурору запропоновано подати письмову позицію на клопотання Фермерського господарства "Дейнека А.П." про закриття провадження у справі (вх. № 1659к від 18.05.2020).

16.06.2020 другий відповідач подав клопотання (вх. №4850 від 16.06.2020) про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема технічного паспорту на будівлі та споруди господарського двору (тік) за адресою: вул. Калитівка, 28, с. Дептівка, Конотопський район, Сумська область.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.06.2020 відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 06.07.2020, 10:30.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Дейнека А.П." про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.07.2020 , 12:00.

Прокурор підтримує позовні вимоги.

Другий відповідач просить суд відмовити у задоволення позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин 3 - 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявність права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду.

Позов у справі подано прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги аргументовано тим, що приймаючи оскаржуване рішення та укладаючи спірний договір Дептівською сільською радою Конотопського району Сумської області порушено приписи ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, передано другому відповідачу у користування без проведення земельних торгів земельну ділянку комунальної власності у 25 разів більшої площі, ніж знаходиться під об`єктами нерухомості, що належать другому відповідачу на праві приватної власності.

При цьому, в обґрунтування подання позову прокурором як позивачем останній зазначив, що Дептівська сільська рада як орган, що представляє інтереси територіальної громади, здійснює відповідно до закону, від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, землями в межах міста, допустила порушення закону, протиправно надавши спірну земельну ділянку ФГ Дейнека А.П. . Разом з цим, Держгеокадастр, як орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, не наділений повноваженнями на звернення до суду у спірних правовідносинах, оскільки спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу. Прокурор наголосив, що передача спірної земельної ділянки без проведення торгів порушує інтереси держави, які полягають у втраті можливості отримання територіальною громадою міста максимального розміру орендної плати за використання земельної ділянки.

Зі змісту позовної заяви, аргументації про протиправність дій сільської ради, зазначеного предмета спору, характеру спірних правовідносин, суд дійшов до висновку, що прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті.

З матеріалів справи вбачається, що другому відповідачу на праві приватної власності належать будівлі та споруди господарського двору (тік), загальною площею 356 кв.м. за адресою Сумська область, Конотопський район, с. Дептівка, вулиця Калитівка, будинок 28, в тому числі: А-1 комора площею 19,9 кв.м., Б-1 комора площею 26,5 кв.м., Л-1 склад площею 294,0 кв.м., Н-1 вагова площею 15,6 кв.м., Е навіс, О ЗАВ-20, № огорожа. Дата, час державної реєстрації: 04.04.2017.

Рішенням 22 сесії 7 скликання Дептівської сільської ради від 07.04.2017, за результатами розгляду заяви ФГ "Дейнека А.П.", надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 1 га (під господарськими будівлями 356 кв.м.) в с. Дептівка, вул. Калитівка, 28 згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав.

Рішенням 30 сесії 7 скликання Дептівської сільської ради від 06.10.2017 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (договір оренди) фермерському господарству Дейнека А .П. в с . Дептівка по вул. Калитівка, 28 на території Дептівської сільської ради Конотопського району; вирішено передати фермерському господарству земельну ділянку загальною площею 0, 8919 га, кадастровий номер 5922082600:01:031:0025 строком на 49 років в с. Дептівка по вул. Калитівка, 28 на території Дептівської сільської ради Конотопського району, встановити орендну плату в розмірі 6 % на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зобов`язати ФГ Дейнека А.П. укласти договір оренди земельної ділянки, а також виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.

09.10.2017 між відповідачами укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду другому відповідачу передано земельну ділянку комунальної власності загальною площею 0,8919 га, в тому числі під господарськими будівлями і дворами, строком на 49 років з орендною платою в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 29444 грн. 78 коп.

Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом прийому-передачі від 09.10.2017.

Право оренди зареєстроване 24.10.2017, що вбачається з витягу про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 30.10.2017. Цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 5922082600:01:031:0025 для ведення фермерського господарства (а.с. 49, том 1).

Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначає, що другий відповідач, маючи у приватній власності об`єкти нерухомості загальною площею 0,0356га, отримав у користування без проведення земельних торгів земельну ділянку комунальної власності площею 0,8919га, тобто в 25 разів більшої площі, ніж знаходиться під об`єктами нерухомості, що є порушенням приписів ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим, оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню, а договір оренди - визнанню недійсним. Також прокурор зазначає, що після застосування наслідків недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК України, другий відповідач не позбавлений можливості оформити право користування на ділянку, безпосередньо зайняту нерухомістю, на підставі ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, та, за межами об`єкта нерухомості за результатами проведення земельних торгів відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України.

Нормами ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно із ст. 2 Закону України Про оренду землі (далі Закон) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ст. 4 Закону, орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Статтею 6 Закону визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 16 Закону, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За приписами ст.ст. 122, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

Таким чином, виходячи з приписів ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, другий відповідач, набувши право власності на будівлі та споруди господарського двору (тік), загальною площею 356 кв.м. за адресою Сумська область, Конотопський район, с. Дептівка, вулиця Калитівка, будинок 28, набув право на отримання у користування земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно, яка є необхідною для його обслуговування, без проведення земельних торгів.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 -1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною другою статті 186-1 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Згідно з частиною шостою статті 186-1 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Судом встановлено, що набуття земельної ділянки відповідачем в користування обумовлене набуттям права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, без якої існування будівель та їх використання є неможливим.

Як вже зазначалось судом, рішенням 22 сесії 7 скликання Дептівської сільської ради від 07.04.2017, за результатами розгляду заяви ФГ "Дейнека А.П.", надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 1 га (під господарськими будівлями 356 кв.м.) в с. Дептівка , вул. Калитівка, 28 .

З проекту землеустрою щодо відведення ФГ Дайнека А.П. земельної ділянки (під господарськими будівлями і спорудами) комунальної власності в оренду для ведення фермерського господарства вбачається, що за завданням ФГ Дейнека А. П. у 2017 році Конотопським міськрайонним виробничим відділом Державного підприємства Центр державного земельного кадастру розроблений проект землеустрою, на підставі якого земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі та присвоєно їй кадастровий номер 5922082600:01:031:0025. Даним проектом відповідно до ст.ст. 12, 79/1, 92, 122 і 123 Земельного кодексу України та ст.ст. 1, 50 Закону України Про землеустрій передбачено із земель комунальної власності по вул. Калитівка, 28 в с. Дептівка на території Дептівської сільської ради Конотопського району Сумської області відвести земельну ділянку, яка обліковується, як землі запасу в межах населених пунктів по вугіддях: під господарськими будівлями і дворами, в оренду за видом цільового використання відповідно до класифікації видів цільового використання земель (КВЦПЗ): для ведення фермерського господарства (код 01.02), на якій розташовані об`єкти нерухомого майна фермерського господарства (господарські будівлі).

Згідно з висновком експерта державної експертизи про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08 серпня 2017 року №8059/82-17, вказаний проект відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно - правовим актам (а.с.35, том 1).

Відповідно до висновку відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Конотопської районної державної адміністрації Сумської області від 14.08.2017 № 2, останнім погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в оренду ФГ Дейнека під господарськими будівлями і спорудами за адресою: с. Дептівка, вул. Калитівка, 28 на території Дептівської сільської ради Конотопського району Сумської області, загальною площею 0.8919 га (а.с. 36, том 1).

З матеріалів справи, зокрема схеми-плану розташування будівель і споруд на території земельної ділянки, переданої в оренду другому відповідачу, технічних паспортів вбачається, що будівлі та споруди, які входять до складу будівель та споруд господарського двору (тік), знаходяться на відстані одна від одної по периметру земельної ділянки, територія господарського двору огороджена, має одні ворота для в`їзду - виїзду, огорожа входить до складу об`єкта нерухомості, зареєстрованого за другим відповідачем на праві приватної власності, територія покрита асфальтобетонним та залізобетонним покриттям, ЗАВ-20 розмішений посередині земельної ділянки.

Посилання прокурора на те, що ЗАВ-20 не є нерухомим майном, суд вважає безпідставними, оскільки зазначене майно, згідно з відомостями з державного реєстру прав власності на нерухоме майно входить до складу належних другому відповідачу на праві приватної власності будівель та споруд господарського двору (тік).

Судом встановлено, що цільове використання спірної земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

Як пояснює другий відповідач та не спростовує прокурор, всі будівлі та споруди господарського двору (току) пов`язані між собою одним технологічним процесом, який передбачає використання автотранспорту при прийманні зерна з поля від комбайна, зважування, підвезення до ЗАВ-20 для первинної очистки, відвезення від ЗАВ-20 до складу, або навісу, або на відкриту бетонну та асфальтну площадку - тік. Також для розвороту КамАЗу з причепом потрібно не менше, ніж 24 метри. Вся територія від складу до навісу покрита асфальтобетоном та залізобетоном, яка також використовується у технологічному процесі для доробки та тимчасового зберігання зерна.

Суд зазначає, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

За приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що прокурором не доведено належними доказами порушення ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України при прийнятті першим відповідачем рішення 30 сесії 7 скликання Дептівської сільської ради від 06.10.2017 та на момент укладення між відповідачами договору оренди земельної ділянки від 09.10.2017.

Норми чинного законодавства України не встановлюють порядок визначення або нормативи розміру та меж земельних ділянок, необхідних для обслуговування будинків або споруд виключно в межах периметру фундаменту такого нерухомого майна, а тому посилання прокурора на те, що розмір земельної ділянки, яка була передана відповідачу, не може перевищувати 356 кв.м. (виключно площу під об`єктом нерухомості) не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

Прокурором не спростовано відповідності положень проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, не спростовано висновків експерта державної експертизи про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної та відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Конотопської районної державної адміністрації Сумської області.

Також прокурором не враховано, що другому відповідачеві передано земельну ділянку в оренду з врахуванням території необхідної для обслуговування будівель та споруд господарського двору, як об`єкту нерухомості, а не окремих об`єктів нерухомості, зокрема комор, складу, вагової, навісу, ЗАВ-20, огорожі (принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований).

Посилання прокурора на обставини порушення другим відповідачем цільового використання земельної ділянки, у зв`язку з будівництвом зерносушильного комплексу, не приймаються судом, оскільки, з урахуванням предмету позову, суд досліджує законність рішення 30 сесії 7 скликання Дептівської сільської ради від 06.10.2017 на момент його прийняття, відповідність договору оренди земельної ділянки від 09.10.2017 вимогам чинного законодавства - на момент його укладення.

За приписами ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

ЄСПЛ виходить із того, що положення ст. 1 Першого протоколу містить три правила: (а) перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; (б) друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; (в) третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Згідно із усталеним тлумаченням ст. 1 Протоколу 1 втручання у здійснення права власності повинно забезпечувати "справедливий баланс" (" afairbalance ") між загальними інтересами суспільства і вимогами основних прав особи, що передбачає "розумну пропорційність" (" a reasonable relationship of proportionality ") між цілями, що переслідуються, та засобами, що використовуються. При цьому органи держави користуються певними межами розсуду при регулюванні договірних відносин та відносин власності (справа "Стретч проти Сполученого Королівства").

У Рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Суд дійшов до висновку, що подання даного позову прокурором в інтересах держави на захист територіальної громади Дептівської сільської ради, не спрямоване на досягнення легітимної мети; таке втручання не є виправданим, не містить конкретної мети.

Зокрема, прокурором не доведено, яким чином рішення та договір, що оскаржуються, порушують інтереси територіальної громади Дептівської сільської ради, враховуючи, що зменшення площі орендованої земельної ділянки, призведе до зменшення доходів міського бюджету в частині сплати другим відповідачем орендної плати.

Прокурором також не пояснено суду, яким чином частина земельної ділянки, не зайнята безпосередньо нерухомістю, яка огороджена, покрита асфальтобетоном та залізобетоном, посередені якої знаходиться зерноочисний комплекс ЗАВ-20, який входить до складу об`єкту нерухомості, належного другому відповідачу на праві приватної власності, або права на неї, можуть бути об`єктами продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

За викладених обставин, суд відмовляє у задоволенні позову за його необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до ч. 9 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову Виконуючого обов`язків керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави, до відповідачів: 1) Дептівської сільської ради, 2) Фермерського господарства "Дейнека А.П.", про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку - відмовити.

2. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено та підписано суддею 29.07.2020.

Суддя Є.А. Жерьобкіна