Ухвала

від 29.07.2020 по справі 922/781/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"29" липня 2020 р.м.ХарківСправа № 922/781/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Слановій М.Ю.

розглянувши справу в порядку загального позовного провадження

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" до Офісу Генерального прокурора треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Харківська міська рада, Шевченківський УП ГУНП у місті Києві Департамент реєстрації ХМР про скасування арешту за участю :

представника позивача - Турчанінов В.І., за довіреністю від 21.01.2019 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.12.2017 року;

представника відповідача - Горгуль Н.В., на підставі посвідчення № 036152 від 29.10.2015 року, наказу № 64 від 05.06.2020 року та положення про управління представництва інтересів держави в суді № 64 від 05.06.2020 року ;

представника 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Харківська міська рада - не з`явився;

представника 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Шевченківський УП ГУНП у місті Києві - не з`явився;

представника 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент реєстрації Харківської міської ради - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора, в якій просить суд:

- скасувати арешт нерухомого майна СТОВ "Агросвіт": нежитлових будівель літ. "Х-2" загальною площею 8487,5кв.м., літ. "Х/1-1" загальною площею 60,9кв.м., літ. "Х/2-1" загальною площею 114,1кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Московський, 197-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 140605780000);

- зобов`язати Харківську міську раду внести відомості про скасування арешту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 13.05.2020 року.

Хід розгляду справи викладено в попередніх ухвалах суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2020 року в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі було відмовлено.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року було задоволено клопотання позивача про залишення позову без розгляду в частині вимог про зобов`язання Харківську міську раду внести відомості про скасування арешту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, ухвалою суду від 06.07.2020 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до розгляду по суті на 07.07.2020 року.

Ухвалою суду від 07.07.2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні було оголошено перерву до 29.07.2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2020 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що кримінальне провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно позивача було закрито, проте всупереч вимогам КПК України арешт на нерухоме майно не знято, що в свою чергу порушує права позивача на розпорядження належним останньому майном.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.07.2020 року просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з чим, що даний спір підлягає вирішенню за правилами КПК України, а не за правилами господарського судочинства.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Харківська міська рада в судове засідання 29.07.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Шевченківський УП ГУНП у місті Києві в судове засідання 29.07.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент реєстрації Харківської міської ради в судове засідання 29.07.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд, заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2016 року між Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агросвіт (позивач) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (зареєстрований у реєстрі за № 742), відповідно до умов якого ПАТ ВТБ Банк передає у власність, а позивач приймає у власність за ціною, визначеною договором нежитлові будівлі літ. Х-2, Х/1-1, Х/2-1 загальною площею 8662.5 кв.м. розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Московський, 197-Б (реєстраційний номер 140605780000).

Також матеріали справи свідчать про те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000000617 від 20.03.2019 року за фактом привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 року у справі № 757/36082/19-к клопотання прокурора Першого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України Кутенця Володимира Володимировича про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019000000000617 задоволено та накладено арешт на майно, зокрема на нежитлові будівлі літ. Х-2, Х/1-1, Х/2-1 загальною площею 8662.5 кв.м. розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Московський, 197-Б (реєстраційний номер 140605780000), що належить на праві власності СТОВ "АГРОСВІТ" (ЄДРПОУ 31707522).

Відповідно до відомостей з Державнго реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 30.07.2019 року державним реєстратором КП Київської обласної ради Готово було накладено арешт на нежитлові будівлі літ. Х-2, Х/1-1, Х/2-1 загальною площею 8662.5 кв.м. розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Московський, 197-Б (реєстраційний номер 140605780000) на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 року у спраі № 757/36082/19-к.

В матеріалах справи наявна постанова Головного слідчого управління Національної поліції України від 20.11.2019 року про закриття кримінального провадження в частині кримінального правопорушення.

Позивач звертався до Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про знання арешту з належного позивачу майна.

28.01.2020 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/40861/19-к клопотання адвоката Турчанінова В.І., поданого в інтересах СТОВ Агросвіт про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 року у справі № 757/36082/19-к в рамках кримінального провадження № 42019000000000617 залишено без задоволення.

Як вказує позивач, останній звертався до відповідача з вимогою про зняття арешту з належного позивачу на праві власності майна, у зв`язку із закриттям кримінального провадження.

27.02.2020 року відповідачем було направлено позивачу лист (№ 31/1/1-28514-19), в якому було зазначено про те, що у кримінальному провадженні № 42019000000000617 від 20.03.2019 року відсутні відомості про прийняття колишнім процесуальним керівником у кримінальному провадженні рішення про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.07.2019 року у справі № 757/36082/19-к та роз`яснено, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можуть бути оскаржені сторонами кримінального провадження до суду в порядку, передбаченому ст..ст. 303-306 КПК України.

Як вбачається із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 42019000000000617, кримінальне провадження було закрито повністю 16.04.2020 року.

Враховуючи вищенаведене та те, що кримінальне провадження № 42019000000000617, в рамках якого було накладено арешт на майно, належне позивачу на праві власності, на даний закрито, в той час як під час закриття кримінального провадження не було вирішено питання щодо зняття арешту з майна СТОВ Агросвіт , останній звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить суд скасувати арешт нерухомого майна СТОВ "Агросвіт": нежитлових будівель літ. "Х-2" загальною площею 8487,5кв.м., літ. "Х/1-1" загальною площею 60,9кв.м., літ. "Х/2-1" загальною площею 114,1кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Московський, 197-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 140605780000).

Відповідач просив суд закрити провадження у справі, у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись до господарського суду за захистом свого порушеного права посилається на те, що під час закриття кримінального провадження, в рамках якого на майно позивача було накладено арешт, слідчим не було вирішено питання про скасування накладеного арешту.

Так, позивач в обґрунтування підвідомчості даного спору господарському суду посилається на постанову Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі № 372/2904/17-ц, в якій зокрема було зазначено про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до положень статті 19 ЦПК України, статті 20 ГПК України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2020 року було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, зокрема з посиланням на постанову Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі № 372/2904/17-ц.

В свою чергу, в ході розгляду справи, 30.06.2020 року по справі № 727/2878/19 Великою Палатою Верховного Суду було винесено постанову, яка була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.07.2020 року, якою було розглянуто питання щодо юрисдикції спорів про зняття майна з-під арешту, накладеного в рамках кримінального провадження, зокрема за правилами КПК України 2012 року.

У вищезазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від попередніх висновків щодо правил зняття арешту з майна, накладеного у кримінальному провадженні за правилами КПК України від 2012 року та зазначила, зокрема, про наступне.

Якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц).

Частиною першою статті 1 КПК України 2012 року встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012 року. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року).

Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно із частиною третьою статті 174 КПК України 2012 року прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України 2012 року).

Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК України 2012 року регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема,під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні. .

На підставі наведеного Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, відповідно до якого питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Як вже було зазначено вище, арешт на майно позивача було накладено в рамках кримінального провадження 11.07.2019 року, тобто за правилами КПК України від 2012 року.

Крім того, як свідчать матеріали справи, постанову про закриття кримінального провадження в частині кримінального правопорушення від 20.11.2019 року було винесено старшим слідчим.

Отже в даному випадку правовідносини у даній справі є подібними тим, які були предметом розгляду у справі № 727/2878/19, у якій Великою Палатою Верховного Суду було зроблено висновок щодо того, що питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про знання арешту з належного позивачу майна.

28.01.2020 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/40861/19-к клопотання адвоката Турчанінова В.І., поданого в інтересах СТОВ Агросвіт про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 року у справі № 757/36082/19-к в рамках кримінального провадження № 42019000000000617 залишено без задоволення.

В той час, як Велика Палата Верховного Суду у справі № 727/2878/19 зауважила, що позивач не позбавлений права звернутися до слідчого судді з новим клопотанням про скасування арешту майна, обґрунтувавши його, зокрема, висновками, сформульованими у цій постанові.

У разі коли Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому її рішенні, згідно із частиною шостою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди мають враховувати той висновок, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду, у якій зафіксований відступ від попереднього (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 161/12771/15-ц (пункт 88), від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (пункт 93), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 27.3)).

Враховуючи сформульований у постанові висновок у справі № 727/2878/19 про необхідність вирішення за правилами кримінального судочинства питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року, та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції суду за таких обставин та з огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду відступила від її висновку, сформульованого в пункті 49 постанови 15 травня 2019 рокуу справі № 372/2904/17-ц, у частині того, що питання про скасування арешту майна, накладеного за КПК України 2012 року, після закриття слідчим кримінального провадження слід вирішувати за правилами цивільного судочинства, суд дійшов висновку про врахування постанови у справі № 727/2878/19 .

Крім того у вищезазначеній постанові, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.

Згідно зі ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 30.06.2020 року по справі № 727/2878/19, а також з урахуванням того, що арешт на майно позивача було накладено за правилами КПК України 2012 року, а саме 11.07.2019 року, приймаючи до уваги те, що постанову про закриття кримінального провадження в частині винесено слідчим, в той час, як питання щодо скасування арешту з майна, не скасованого після закриття кримінального провадження вирішується слідчим суддею в порядку передбаченому статтею 174 цього Кодексу, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На виконання ч.2 ст. 231 ГПК України, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що даний спір має вирішуватись в порядку кримінального судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд звертає увагу позивача, що в порядку п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" останній має право звернутись до суду із клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору за позовною вимогою про скасування арешту нерухомого майна СТОВ "Агросвіт" у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 231, 233-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі 922/781/20 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку встановленому ст. 255-257 ГПУ України.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 29.07.2020 року.

Суддя Н.С. Добреля