Рішення

від 28.07.2020 по справі 924/584/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2020 р. Справа № 924/584/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Експерт"

до приватного підприємства "Іква-Агро"

про стягнення 444 484,04 грн., з яких 370 608,78 грн. основний борг, 66 193,80 грн. пеня, 685,43 грн. інфляційні нарахування та 6996,03 грн. відсотки за користування грошовими коштами

Представники сторін:

від позивача: Таганцов Б.А. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

18.05.2020р. на адресу суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Експерт" до приватного підприємства "Іква-Агро" про стягнення 444 484,04 грн., з яких 370 608,78 грн. основний борг, 66 193,80 грн. пеня, 685,43 грн. інфляційні нарахування та 6996,03 грн. відсотки за користування грошовими коштами, заявлені на підставі договору поставки №3/33-08-К від 29.03.2019р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2020 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 22.05.2020р. позовну заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків виявлених у позовній заяві.

Після усунення недоліків позивачем ухвалою суду від 05.06.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06 липня 2020р.

Ухвалою суду від 06.07.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/584/20 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 28.07.2020р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 444 484,04 грн., з яких 370 608,78 грн. основний борг, 66 193,80 грн. пеня, 685,43 грн. інфляційні нарахування та 6996,03 грн. відсотки за користування грошовими коштами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання умов договору поставки №3/33-08-К від 29.03.2019р. позивачем поставлено відповідачу товар згідно специфікацій за період з 29.03.2019 року по 02.07.2019 року на загальну суму 570 608,78 грн. Вказано, що відповідач виконав свої зобов`язання частково на суму 200 000,00 грн. заборгувавши позивачу 370 608,78 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань позивач нарахував до стягнення пеню в розмірі 66 193,80 грн., інфляційні збитки в розмірі 685,43 грн. відсотки за користування чужими коштами в розмірі 6 996,03 грн..

Представник позивача в судове засідання з`явився позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується надісланням ухвали суду від 06.07.2020р. за адресою місцезнаходження останнього визначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В свою чергу, до судового засідання 28.07.2020р. будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи по суті на іншу дату, відзиву та позицій щодо наявності невирішених питань, які унеможливлюють вирішення судом справи не надходило.

Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/240/20 відсутні.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

29.03.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Експерт" (постачальник) та приватним підприємством "Іква-Агро" (покупець) укладено договір поставки №3/33-08-К, за змістом якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах товарного кредиту Покупцю, визначених у цьому Договорі передати у власність Покупця (поставити) Товар (засоби захисту рослин, добрива з мікроелементами, регулятори росту рослин), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах надання товарного кредиту, визначених у цьому Договорі, прийняти Товар та оплатити його вартість.

Згідно з п. 1.2 договору найменування Товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі Покупцю) визначені у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною. Ціна за одиницю виміру Товару та його загальна ціна, яку має сплатити Покупець, визначається Специфікаціями (додатками) до цього Договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого Договору (розділ 2), Постачальник має право достроково виконати свої зобов`язання щодо поставки Товару.

Відповідно до п. 1.4 договору факт поставки та передачі Товару від Постачальника до Покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання - передачі) повноважними представниками Сторін. З моменту підписання Сторонами накладних до покупця переходить право власності на Товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження.

Як вбачається з п. 2.1. договору ціна Товару (в т.ч. ціна за одну одиницю Товару) вказується сторонами в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору. Ціна товару включає вартість неповоротної тари, упаковки та витрати на доставку Товару до місця його передачі Покупцю (базис поставки відповідно ІНКОТЕРМС 2010). Сплата ціни Товару Покупцем здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити в специфікації грошовий еквівалент ціни Товару в іноземній валюті - у доларах США.

У відповідності до п. 2.2. договору Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок Постачальника. Банківські реквізити Сторін для здійснення взаєморозрахунків вказані в Договорі (роздій 8).

Термін оплати: оплата Товару проводиться в терміни, які вказані в Специфікаціях до даного Договору (п. 2.5. договору).

Пунктом 3.1 договору Постачальник зобов`язаний передати Товар Покупцеві, в термін, в місці та на умовах , які вказані в Специфікаціях до даного Договору.

За змістом п. 3.3. договору Покупець зобов`язаний сплатити вартість Товару в установлені терміни та у визначеному порядку. Отримати Товар в місці та в терміни визначені у відповідній Специфікації (п. 3.4. Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вбачається з п. 5.2. договору сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмір 2% на місяць від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 5.3. договору сторони домовились, що згідно з п. 6 ст. 232 ГКУ позовна давність до вимог про сплату (стягнення) штрафних санкцій (пені), нарахованих відповідно до умов цього Договору, становить три роки. Нарахування та сплата штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим Договором, не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін, і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 7.1. договору).

Договір поставки №3/33-08-К від 29.03.2019р. підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищезазначеного договору Сторонами було складено та підписано Специфікації №1 від 29.03.2019р. на суму 73 774,40 грн., №2 від 26.04.2019р. на суму 132 528,48 грн., №3 від 10.05.2019р. на суму 10 175,20 грн., №4 від 10.06.2019р. на суму 24 360,00 грн., №5 від 11.06.2019р. на суму 3 121,30 грн., №6 від 18.06.2019р. на суму 27 393,80 грн., №7 від 19.06.2019р. на суму 17 052,00 грн., №8 від 25.06.2019р. на суму 193123,00 грн., №9 від 26.06.2019р. на суму 1205,40 грн., №10 від 26.06.2019р. на суму 2410,80 грн., №11 від 27.06.2019р. на суму 12180,00 грн., №12 від 02.07.2019р. на суму 73 284,41 грн.

Згідно з п. 1.2. Договору поставки, в специфікаціях, окрім іншого, вказуються умови оплати, відповідно до яких, Відповідач мав здійснити оплату у такому розмірі та строки: специфікація №1 від 29.03.2019р. - оплата у розмірі 30% загальної вартості в строк до 01.04.2019р., решта 70% до 30.09.2019р., специфікація №2 від 26.04.2019р. - оплата у розмірі 30% загальної вартості в строк до 02.05.2019р., решта 70% до 30.09.2019р., специфікація №3 від 10.05.2019р. - оплата у розмірі 30% загальної вартості в строк до 13.05.2019р., решта 70% до 30.09.2019р. В подальшому, Специфікації №4-12 оплата здійснюється в строк до 30.09.2019 року.

На виконання умов договору №3/33-08-К від 29.03.2019р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 570 608,78 грн., що підтверджується видатковими накладними №73 від 29.03.2019р. на суму 73 774,40 грн., №191 від 26.04.2019р. на суму 132 528,48 грн., №253 від 13.05.2019р. на суму 10 175,20 грн., №475 від 10.06.2019р. на суму 24 360,00 грн., №487 від 11.06.2019р. на суму 3 121,30 грн., №543 від 18.06.2019р. на суму 27 393,80 грн., №555 від 19.06.2019р. на суму 17 052,00 грн., №608 від 25.06.2019р. на суму 193 123,00 грн., №618 від 26.06.2019р. на суму 1 205,40 грн., №624 від 26.06.2019р. на суму 2 410,80 грн., №630 від 27.06.2019р. на суму 12 180,00 грн., №641 від 02.07.2019р. на суму 73 284,41 грн.

Відповідачем за поставлений товар оплачено частково в сумі 200 000,00 грн., зокрема 31.10.2019р. - 100 000,00 грн., 13.11.2019р. - 100 000,00 грн. Таким чином, як зазначає позивач, основна сума боргу склала 370 608,00 грн.

06.04.2020р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату основного боргу, пені, інфляційних втрат та відсотків за користування грошовими коштами, однак остання залишена ПП "Іква-Агро" без будь-якого реагування.

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар за договором постачання №3/33-08-К від 29.03.2019р., позивач просить суд стягнути окрім 370 608,78 грн. основного боргу, нараховану на підставі п. 5.2, п. 5.3. договору пеню у розмірі 66 193,80 грн. за період з 02.04.2019р. по 30.03.2020р., інфляційні втрати у розмірі 685,43 грн. за період з квітня 2019р. по лютий 2020р. та відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 3% - 6 996,03 грн. за період з 02.04.2019р. по 30.03.2020р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Експерт" (постачальник) та приватним підприємством "Іква-Агро" (покупець) укладено договір поставки №3/33-08-К, за змістом якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах товарного кредиту Покупцю, визначених у цьому Договорі передати у власність Покупця (поставити) Товар (засоби захисту рослин, добрива з мікроелементами, регулятори росту рослин), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах надання товарного кредиту, визначених у цьому Договорі, прийняти Товар та оплатити його вартість.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору поставки №3/33-08-К від 29.03.2019р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 570 608,78 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких додано до матеріалів справи.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1.2. Договору поставки, в специфікаціях, окрім іншого, вказуються умови оплати, відповідно до яких, Відповідач мав здійснити оплату у такому розмірі та строки: специфікація №1 від 29.03.2019р. - оплата у розмірі 30% загальної вартості в строк до 01.04.2019р., решта 70% до 30.09.2019р., специфікація №2 від 26.04.2019р. - оплата у розмірі 30% загальної вартості в строк до 02.05.2019р., решта 70% до 30.09.2019р., специфікація №3 від 10.05.2019р. - оплата у розмірі 30% загальної вартості в строк до 13.05.2019р., решта 70% до 30.09.2019р. Оплата згідно Специфікацій №4-12 здійснюється в строк до 30.09.2019 року.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач сплатив позивачу за одержаний товар 100 000,00 грн. 31.10.2019р. та 100 000,00 грн. 13.11.2019р. з простроченням термінів оплати визначених специфікаціями.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зважаючи на часткову сплату відповідачем за отриманий товар на підставі договору поставки №3/33-08-К від 29.03.2019р., відсутність в матеріалах справи доказів сплати 370 608,78 грн. основного боргу, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення 370 608,78 грн. основного боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки №3/33-08-К від 29.03.2019р., позивач просить суд стягнути нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 5.2 договору 66 193,80 грн. пені, 3% річних в розмірі 6 996,03 грн. за період з 02.04.2019р. по 30.03.2020р. та 685,43 грн. інфляційних втрат з квітня 2019 року по лютий 2020 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При перерахунку заявлених до стягнення 3% річних, суд дійшов до висновку, що останні є правомірними, обґрунтованими та заявленими в межах максимального розміру за обрахований позивачем період, а тому вимога про стягнення відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 3% річних в сумі 6 996,03 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат судом враховується, що Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 12.03.2020р. у справі №916/190/18, від 14.01.2020р. у справі №924/532/19.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 685,43 грн. за період з квітня 2019р. по лютий 2020р.

З аналізу розрахунку наявного в матеріалах справи слідує, що позивачем під час розрахунку суми інфляційних втрат були враховані лише періоди (місяці), в яких існувала інфляція, однак не враховано періоди часу, в яких індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Проведеним перерахунком інфляційних втрат встановлено, що за заявлений період вимога про стягнення 685,43 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягає.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами у п. 5.2 договору передбачено, що сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмір 2% на місяць від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Окрім того п. 5.3. договору сторони домовились, що згідно з п. 6 ст. 232 ГКУ позовна давність до вимог про сплату (стягнення) штрафних санкцій (пені), нарахованих відповідно до умов цього Договору, становить три роки. Нарахування та сплата штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим Договором, не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, судом встановлено, що останні нараховані в межах максимального розміру за заявлені періоди а тому підлягають стягненню з відповідача в заявленому розмірі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача 370 608,78 грн. основного боргу, 66 193,80 грн. пені, 6 996,03 грн. 3% річних. У стягненні 685,43 грн. інфляційних втрат відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Експерт" до приватного підприємства "Іква-Агро" про стягнення 444 484,04 грн., з яких 370 608,78 грн. основного боргу, 66 193,80 грн. пені, 685,43 грн. інфляційних втрат та 6996,03 грн. 3% річних задовольнити частково .

Стягнути з приватного підприємства "Іква-Агро" (31400, смт. Стара Синява, Хмельницької області, вул. Філатова, буд. 26, ідентифікаційний код 38595077) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінниця Агро Експерт" (21001, м. Вінниця. вул. Стрілецька (Червоноармійська), буд. 16А, ідентифікаційний код 37980198) 370 608,78 грн. основного боргу, 66 193,80 грн. пені, 6 996,03 грн. 3% річних та 6656,98 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

У стягненні 685,43 грн. інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2020р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 3 прим. (реком. з повідомл.):

1 - до справи;

2 - позивачу - 21001, м. Вінниця, вул. Стрілецька (Червоноармійська), 16А.

3 - відповідачу - 31400, Хмельн. обл., Старосинявський район, смт. Стара Синява, вул. Філатова, буд. 26.