Ухвала

від 29.07.2020 по справі 910/4554/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/4554/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феном Вест"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Кравчук Г.А., судді - Агрикова О.В., Коробенко Г.П.)

від 11.06.2020

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Конекшн"

до Міністерства оборони України

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 23.05.2019 у справі № 910/4554/19 Господарський суд міста Києва розірвав договір постачання для державних потреб бензину А-80А-ДЗ від 11.07.2017 № 286/1/17/32, укладений між ТОВ "Газтрейд" (змінено найменування на ТОВ "Оптімус Конекшн") та Міністерством оборони України, у зв`язку з істотною зміною обставин з 26.09.2017.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у п.8.5 Договору сторони передбачили можливість його розірвання у разі істотної зміни обставин, якими вони керувалися при укладанні договору. Суд врахував висновок Київської торгово-промислової палати від 25.09.2017 № 1703-4/469, яким встановлено наявність у період виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором істотної зміни обставин, і дійшов висновку про наявність усіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Постановою від 11.06.2020 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі № 910/4554/19 та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Оптімус Конекшн" відмовив повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких спірний договір може бути розірваний за рішенням суду.

10.07.2020 ТОВ "Феном Вест" звернулося із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі № 910/4554/19, в якій просить скасувати цю постанову та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі № 910/4554/19.

10.07.2020 касаційну скаргу зареєстровано та передано судді-доповідачу Кондратовій І.Д., визначеному в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі заявник:

1) викладає фактичні обставини справи, що встановлені судами попередніх інстанцій та обставини, що були відхилені ними;

2) стверджує, що у справі наявні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, з огляду на те, що:

- суд неправильно застосував норми статей 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, а також Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про торгівельно-промислові палати", проте не зазначає, які саме норми останніх двох законів неправильно застосовані;

- суд помилково врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 910/1254/16 та від 17.04.2018 у справі № 927/763/17, оскільки обставини у цих справах не є подібними обставинам справи № 910/4554/19;

- суд порушив межі перегляду справи, оскільки неправильно оцінив факт укладення договорів між позивачем та ТОВ "Трейд Коммодіті" (а в подальшому ТОВ "Трейд Коммодіті" з ТОВ "Хімпродторг лтд") саме з метою виконання оскаржуваного договору як обставину, яка не є загальновідомою;

3) стверджує про наявність у цій справі всіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, і зазначає, що подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 9/219-09 та від 20.02.2012 у справі № 6-93цс11;

4) не погоджується з висновком суду щодо неможливості розірвання договору поставки, строк якого закінчився;

5) не погоджується з оцінкою, наданою апеляційним судом висновку Київської торгово-промислової палати від 25.09.2017 № 1703-4/469. На підтвердження своєї позиції зазначає, що висновок про прийнятність цього доказу міститься у постановах Вищого господарського суду України від 19.04.2017 у справі № 904/2173/16, від 17.06.2016 у справі № 910/11826/15, від 15.08.2018 у справі № 910/11049/17.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Ко-дексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгля-ду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ (надалі - Закон від 15.01.2020 № 460 - ІХ), згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень та вимоги до змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону від 15.01.2020 № 460 - ІХ, у касаційній скарзі повинно бу-ти зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визна-ченням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Ко-дексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Ко-дексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Так, відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу Ук-раїни підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував но-рму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у поста-нові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Таким чином, у касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції мають зазначатися підстава (підстави) касаційного оскарження судових рішень, а саме:

1) насамперед, вказується, яка норма матеріального та процесуального права не-правильно застосована чи порушена судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

2) також має міститися посилання на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, і при цьому, додатково зазначається:

- постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні - у разі оскарження судових рішень з тієї підстави, що суд апеляційної ін-станції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);

- обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду - у разі оскарження судових рішень з підстави необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному су-довому рішенні (пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що касаційна скарга в частині обґрунтування підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку містить лише виклад фактичних обставин справи, що встановлені судами , та обставини, що були відхилені ними; мотиви незгоди скаржника з оцінкою доказів у справі; цитати нормативних актів; посилання на постанови Верховного Суду України без обґрунтування позиції скаржника щодо необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах чи зазначення про застосування норми права судом апеляційної інстанції без урахування такого висновку; посилання на постанови Вищого господарського суду України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення.

Верховний Суд також зауважує, що неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновків, викладених у постановах Вищого господарського суду України, не передбачено частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як підстава касаційного оскарження судових рішень, оскільки згідно з частиною 4 статті 236 цього Кодексу, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені саме у постановах Верховного Суду.

Отже, заявником не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), тобто касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу (у редакції Закону від 15.01.2020 № 460 - ІХ), а тому залишається без руху відповідно статті 174, частини 2 статті 292 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, пункту 5 частини 2 статті 290, частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феном Вест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі № 910/4554/19 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), з доказами надіслання копій відповідних уточнень (змін) до касаційної скарги іншим учасникам справи

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова