Рішення

від 28.07.2020 по справі 280/273/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 липня 2020 року (17 год. 45 хв.)Справа № 280/273/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж 21 (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м.Оріхів, вул.Героїв Крут, 113, код ЄДРПОУ 41950342) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул.Лягіна, 6, код ЄДРПОУ 43144729) про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Престиж 21 (далі - позивач або ТОВ Престиж 21 ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач або ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.09.2019 № 00000970506.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що підставою для прийняття спірного рішення слугував акт фактичної перевірки № 0236/14/29/14/41950342 від 27.08.2019, в якому встановлено порушення ТОВ Престиж 21 статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (зберігання двох пляшок вина ігристого Сапа Gran Ivenza рожеве брют 0,75, 11,5 % (Іспанія, Каталонія) без наявності марки акцизного податку встановленого зразка). Згідно акту, фактична перевірка проводилась в магазині, що розташований за адресою: м. Миколаїв, пр.-т Центральний 157, 14.08.2019 з 14 год. 10 хв. до 23.08.2019 15 год. 45 хв. Проте, в порушення вимог п. 86.5 ст. 86 Податкового кодексу України акт перевірки датований - 27.08.2019. Крім того, в порушення статті 86 Податкового кодексу України акт перевірки не надавався посадовим особам ТОВ Престиж 21 для ознайомлення та підписання, акт отримано лише продавцями без додатків. Крім того, прийняття та вручення платнику податків податкового повідомлення рішення за результатами фактичної перевірки віднесено законодавством до компетенції органу ДПС за основним місцем обліку платника податків. Отже, податкове повідомлення - рішення за результатами фактичної перевірки магазину, що розташований за адресою: м.Миколаїв, пр. Центральний 157, з 14.08.2019 з 14 год. 10 хв. до 23.08.2019 15 год. 45 хв., повинно було приймати Головне управління ДПС у Запорізькій області, а не відповідач. Окрім того, контролюючий орган, в порушення вимог Податкового кодексу України не вилучив немаркований товар (одна пляшка вина, на якій була відсутня марка акцизного податку), а залишив цю пляшку у торговій точці для реалізації та не подав відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію). Позивач зазначає, що на теперішній час відсутні будь-які допустимі докази порушення ТОВ Престиж 21 ст. 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , а саме зберігання двох пляшок вина без марок акцизного податку. На підставі викладеного вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, просить його скасувати.

Ухвалою суду від 18.02.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 16.03.2020.

16.03.2020 розгляд справи відкладено до 13.04.2020.

17.03.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №12541), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає. Щодо порушення термінів складання акту фактичної перевірки від 27.08.2019 №0236/14/29/14/41950342, зазначає, що датою закінчення перевірки, згідно акту перевірки, є 23.08.2019, 24.08.2019 (субота, День Незалежності) та 25.08.2019 (неділя) - вихідні дні, 26.08.2019 - офіційний вихідний день, оскільки згідно абз.3 ст.67 КЗпП переноситься на наступний після святкового. Отже, 24.08.2019, 25.08.2019, 26.08.2019 - вихідні дні. Відповідно, першим робочим днем є 27.08.2019, отже акт фактичної перевірки прийнято 27.08.2019, без порушення строків, визначених пунктом 86.5 статті 86 Податкового кодексу України. Щодо посилання позивача на ту обставину, що під час перевірки були відсутні уповноважені особи представника суб`єкта господарювання та акт перевірки не надавався посадовим особам ТОВ Престиж 21 для ознайомлення та підписання зазначає, що у відповідності до пунктом 80.7 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка ТОВ Престиж 21 проведена в присутності продавців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Акт фактичної перевірки №0236/14/29/14/41950342 від 27.08.2019 підписаний від суб`єкта господарювання - особами, які здійснюють розрахункові операції - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що спростовує зазначені вище доводи позивача. Окрім того, зазначає, що перевіркою встановлено факт зберігання 2 плашок вина ігристого ОСОБА_3 ", рожеве брют, 0,75л, 11,5% (Іспанія, Каталонія) за ціною 189,95грн. без марки акцизного податку встановленого зразка, що є порушенням ст. 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів . З посиланням на ч.4 ст.17 та ч. 29 ст.15 вищезазначеного закону зазначає, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом, а ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання, а відтак податкове повідомлення-рішення від 17.09.2019 №00000970506 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій прийнято відповідачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому підстави для скасування відповідного податкового повідомлення-рішення відсутні. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 13.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 18.05.2020 та відкладено розгляд справи до 12.05.2020.

Ухвалою суду від 12.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 25.05.2020.

У судовому засіданні 25.05.2020 розгляд справи відкладено до 16.06.2020.

Ухвалою суду від 16.06.2020 розгляд справи відкладено до 21.07.2020.

21.07.2020 учасники справи у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача (вх. № 26311) про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Миколаївській області від 07.08.2019 №1768 Про проведення фактичної перевірки ТОВ Престиж 21 , прийнятого на підставі пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України, а також на підставі направлень на проведення фактичної перевірки від 14.08.2019 № № 3301/14-29-01-04-36, 3302/14-29-01-04-36, 3303/14-29-01-04-36, 14.08.2019 фахівцями відповідача проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 157, суб`єкта господарської діяльності - ТОВ Престиж 21 з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За результатами проведеної перевірки складено Акт фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів (далі - Акт перевірки) від 27.08.2019 № 0236/14/29/14/41950342, яким зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства: ст.11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі - Закон №481/95-ВР), а саме: зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: зберігання 2 плашок вина ігристого ОСОБА_3 ", рожеве брют, 0,75л, 11,5% (Іспанія, Каталонія) за ціною 189,95грн. без марки акцизного податку встановленого зразка (а.с.73-76).

На підставі висновків Акту перевірки від 27.08.2019 № 0236/14/29/14/41950342 відповідачем, прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2019 №00000970506, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення ст.11 Закону №481/95-ВР у розмірі 17 000,00 грн., яке отримано уповноваженою особою позивача 21.09.2019 (а.с.95-97).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України (далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст. 80 ПК України).

За положеннями пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок врегульовано ст.81 ПК України.

Так, п.81.1 вказаної статті встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац другий цього пункту).

У постанові від 16 жовтня 2019 року у справі №820/11391/15 Верховний Суд зазначив, що платник, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.

Судом встановлено, що до початку перевірки 14.08.2019 о 14 год.10 хв. працівникам ТОВ Престиж 21 - продавцям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під підпис пред`явлені направлення на проведення фактичної перевірки від 14.08.2019 № № 3301/14-29-01-04-36, 3302/14-29-01-04-36, 3303/14-29-01-04-36, службові посвідчення посадових осіб контролюючого органу, а також вручено копію наказу від 07.08.2019 №1768 (а.с.70-72).

Відповідно до п. 80.7 ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Фактична перевірка ТОВ Престиж 21 проведена у присутності продавців ТОВ Престиж 21 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тобто у відповідності до приписів п. 80.7 ст. 80 ПК України.

Таким чином, оскільки контролюючий орган виконав умови допуску до перевірки, фактично допуск до проведення перевірки ТОВ Престиж 21 відбувся, а контролюючим органом реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії органу доходів і зборів щодо призначення та проведення розглядуваного контрольного заходу не є такими, що порушують права позивача, а предметом судового розгляду може бути лише суть виявлених порушень податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо тверджень позивача про порушення податковим органом ст. 86 ПК України суд зазначає наступне.

Згідно з п. 86.5 ст. 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Як вбачається зі змісту Акту фактичної перевірки №0236/14/29/14/41950342 від 27.08.2019, він підписаний від контролюючого органу - посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області, що проводили перевірку, від суб`єкта господарювання - особами, які здійснюють розрахункові операції - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що спростовує доводи позивача про порушення податковим органом ст. 86 ПК України.

Щодо тверджень позивача про порушення термінів складання акту фактичної перевірки, суд зазначає наступне.

Абзацом 3 статті 67 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73 КЗпП Уераїни) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Так, датою закінчення перевірки, згідно акту №0236/14/29/14/41950342 від 27.08.2019, є 23.08.2019, 24.08.2019 (субота, День Незалежності) та 25.08.2019 (неділя) - вихідні дні, 26.08.2019 - офіційний вихідний день, оскільки згідно абз.3 ст.67 КЗпП України переноситься на наступний після святкового. Оскільки, 24.08.2019, 25.08.2019, 26.08.2019 - вихідні дні, то відповідно, першим робочим днем є 27.08.2019, отже акт фактичної перевірки прийнято 27.08.2019 без порушення строків, визначених п. 86.5 ст. 86 ПК України.

Щодо не надання до акту фактичної перевірки додатків до нього, необхідно зазначити, що самі по собі вказані обставини не можуть нівелювати правові наслідки вчинення платником податків податкового правопорушення та слугувати підставою для визнання протиправним та скасування відповідного податкового повідомлення-рішення. Крім того, з наданих до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що додатками до Акту фактичної перевірки є розрахунковий документ, детальних звіт РРО, опис готівкових коштів, відомість, пояснення. Зазначені документи надавались та заповнювались у присутності особами, які здійснюють розрахункові операції - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчать особисті підписи зазначених осіб.

Щодо по суті встановленого порушення, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон №481/95-ВР).

Згідно вимог статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 226.2 статті 226 ПК України встановлено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Згідно з п. 226.11 ст. 226 ПК України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

За нормами пункту 226.5 статті 226 ПК України, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів .

Відповідно до пункту 20 Положення №1251 маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Відповідно до пункту 228.9 ПК України, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Статтею 17 Закону №481/95-BP, визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, а саме, виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Тобто, необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення, як сукупності об`єктивних та суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення, у тому числі, встановлення вини (у даному випадку підстави для застосування до позивача штрафу в розмірі 17000 грн) за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Перевіркою встановлено факт зберігання 2 плашок вина ігристого ОСОБА_3 ", рожеве брют, 0,75л, 11,5% (Іспанія, Каталонія) за ціною 189,95грн. без марки акцизного податку встановленого зразка.

Позивачем вказане порушення жодним чином не спростовано, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

У позовній заяві позивач стверджує, що перевіряючими під час здійснення перевірки допущено ряд порушень, які є підставою для скасування податкового повідомлення - рішення, однак жодного аргументу по суті виявленого порушення позивачем не зазначено.

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення за результатами фактичної перевірки магазину, що розташований за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 157, повинно було приймати Головне управління ДПС у Запорізькій області, оскільки місцем обліку ТОВ Престиж 21 є Пологівська об`єднана ДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Проте, суд не погоджується із зазначеним доводом, пояснюючи це наступним.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону №481/95-BP, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Згідно з ч. 29 ст.15 Закону №481/95-BP, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 17.09.2019 №00000970506 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій прийнято відповідачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства України з урахуванням приписів ч. 29 ст.15 та ч.4 ст.17 Закону №481/95-BP, а тому підстави для скасування відповідного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Враховуючи конкретні обставини даної справи, в межах заявлених позивачем аргументів, з урахуванням наданих сторонами письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж 21 (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м.Оріхів, вул.Героїв Крут, 113, код ЄДРПОУ 41950342) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул.Лягіна, 6, код ЄДРПОУ 43144729) про скасування податкового повідомлення - рішення, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.07.2020.

Суддя Ю.В. Калашник