Ухвала

від 29.07.2020 по справі 360/2826/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

29 липня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2826/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 24 липня 2020 року надійшов адміністративний позов адвоката Жердєва Сергія Миколайовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, Скребцова В.І.) до Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про виключення з реєстру відомостей про неї як керівника юридичної особи;

2) зобов`язати Сєвєродонецьку міську раду в особі державного реєстратора відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 про виключення з реєстру відомостей про неї як керівника юридичної особи з 31 травня 2014 року;

3) зобов`язати Сєвєродонецьку міську раду в особі державного реєстратора відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради внести зміни Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про виключення з реєстру відомостей про ОСОБА_1 як керівника юридичної особи Приватного підприємства Надія , код 13405322, з 31 травня 2014 року відповідно до рішення засновника Приватного підприємства Надія від 31 травня 2014 року № 1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 січня 2020 року у справі № 428/14134/19 встановлено факт того, що між позивачем та Приватним підприємством Надія припинені трудові відносини з 31 травня 2014 року за статтею 38 КЗпП України, за власним бажанням.

Позивачем державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради подано заяву, в якій вона просила виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про позивача як керівника Приватного підприємства Надія . До вказаної заяви позивачем додано копію вищезазначеного судового рішення.

Листом начальника відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради від 18 травня 2020 року № 544 на заяву ОСОБА_1 щодо виключення її з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як керівника та підписанта Приватного підприємства Надія , код за ЄДРПОУ 13405322, на підставі встановленого Сєвєродонецьким міським судом факту припинення трудових відносин повідомлено, що в рішенні суду від 17 січня 2020 року по справі № 428/14134/19 відсутнє зобов`язання державному реєстратору проводити будь-які реєстраційні дії. Внесення змін до ЄДР щодо керівника та підписанта Приватного підприємства Надія , код за ЄДРПОУ 13405322, є неможливим.

Позивач з такою відмовою не згодна, на її думку, протиправність відмови полягає в ігноруванні наявного рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 січня 2020 року у справі № 428/14134/19, яким встановлено факт того, що між позивачем та Приватним підприємством Надія припинені трудові відносини.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1);

публічно-правовий спір спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2);

суб`єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7).

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Статтею 2 КЗпП України гарантовано, зокрема, право працівників на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Згідно зі статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У справі, що розглядається, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою ОСОБА_1 з відмовою державного реєстратора у вчиненні реєстраційної дії, яку, на думку позивача, державний реєстратор мав вчинити на виконання рішення суду, яким встановлено факт розірвання трудових відносин між позивачем та Приватним підприємством Надія з 31 травня 2014 року за статтею 38 КЗпП України, за власним бажанням.

Тобто позовні вимоги є похідними від приватноправових відносин при вирішенні судом трудового спору, а тому з огляду на природу виниклих спірних правовідносин справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

При цьому, наявність у спірних правовідносинах суб`єкта владних повноважень - Сєвєродонецької міської ради, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить спір публічно-правовим.

Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України).

Згідно вимог частини шостої статті 170 КАС України встановлено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом трудових прав позивача, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а тому позов адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 слід вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статями 5, 160, 170, 256, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, роз`яснивши позивачу право на звернення із цим позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяК.О. Пляшкова