Справа № 420/4487/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за позовом приватного підприємства «ПІК ТРАНС» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17 лютого 2020 року № 185592.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що загальна вага транспортного засобу з вантажем складає 43300 кг, що не порушує вимоги до фактичної маси для контейнеровозів та витримана до 44 тон. ПП «ПІК ТРАНС» здійснювало перевезення подільного вантажу насипом - шрот соняшниковий. При цьому, законодавством заборонено перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами, тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, а тому притягувати до відповідальності за відсутність документу, який не може бути виданий є протиправним. Також, зважування транспортного засобу 23.12.2019 року відбувалося під час руху, та у зв`язку з тим, що перевозився сипкий вантаж, то маса вантажу не є сталою у різних точках автомобілю (на кожній осі) під час усього строку перевезення. Що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування, розробленої державним органами, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. Крім того, під час габаритно-вагового контролю представники відповідача не надали для ознайомлення та підтвердження повноважень направлення на рейдову перевірку, свідоцтво про перевірку ваг чи свідоцтво про їх державну метрологічну атестацію. В квитанції про зважування, що була підставою для винесення оскаржуваної постанови, не вбачається марка та модель транспортного засобу, який зважувався, відомості про особу, яка проводила зважування, тип та характеристики зважувального обладнання, яке було використано. При цьому, посадовими особами помилково застосовані нормативи, які стосуються навантаження вантажу на ось, а не враховано загальної фактичної маси транспортного засобу для їх подільних вантажів. Крім того, про розгляд справи щодо застосування адміністративно-господарського штрафу позивача належним чином не повідомляли.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що під час проведення перевірки посадовими особами були виконані всі вимоги, передбачені законодавством, з огляду на що визнання його дій протиправними як по складанню матеріалів перевірки так і застосування штрафу є безпідставним.
Ухвалою суду від 01 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та повідомлено сторін, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та буде розглянута у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.12.2008 року проведено державну реєстрацію приватного підприємства «ПІК ТРАНС» (код ЄДРПОУ 36289459) за № 1 556 102 0000 034316.
23 грудня 2019 року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автодороги М 14 (203 км + 500 м), здійснено перевірку транспортного засобу Renault Magnum, SCHWARZMULLER, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який належить ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (16).
Згідно акту № 198592 від 23.12.2019 року під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: абз. 15 ч. 1 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с. 16).
За результами здійснення габаритно-вагового контролю складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативно-габаритних параметрів, якими зафіксовано наступні габаритні параметри: повна маса, тонн: нормативно допустима 44,0, фактична 43,3; осьові навантаження, тон: нормативно допустиме: 11,0, 11,0, 24,0; актичне 6.1, 8.75, 28.45 (9.65, 9.7, 9.1) (а.с. 41, 45).
На підставі акту про перевищення транспортним засобом нормативно-габаритних параметрів інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 729,00 євро (а.с. 46).
17 лютого 2020 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000, 00 грн. (а.с. 19).
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені законом України Про автомобільний транспорт .
Відповідно до ч. 12 ст. 6 ЗУ Про автомобільний транспорт державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно ст. 48 ЗУ Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Відповідно до ст. 33 ЗУ Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
При цьому, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.
Відповідно до пп. 2, 3, 4 п. 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.
Згідно п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 879 місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.
Пунктом 12, 13 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Відповідно до п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Згідно абз. 15 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається, з матеріалів справи, за результами здійснення габаритно-вагового контролю складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативно-габаритних параметрів, якими зафіксовано наступні габаритні параметри: повна маса, тонн: нормативно допустима 44,0, фактична 43,3; осьові навантаження, тон: нормативно допустиме: 11,0, 11,0, 24,0; фактичне 6.1, 8.75, 28.45 (9.65, 9.7, 9.1) (а.с. 41, 45).
Тобто, інспекторами Управління Укртрансбезпеки встановлено порушення транспортним засобом нормативно-габаритних параметрів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, які перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2% (величина похибки).
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на специфіку вантажу і що за рахунок саме його пересипання мало місце перевищення встановлено допустимого осьового навантаження, оскількивкзані доводи не виключають відповідальності перевізника за виявлені порушення.
Пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, визначено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Крім того, згідно чинного законодавства жодним вітчизняним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з ПДР (пункти 2.3а, 2.36; 12.1; 12.5) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів.
Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.
Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.
Також, доводи позивача щодо того, що в квитанції про зважування, що була підставою для винесення оскаржуваної постанови, не вбачається марка та модель транспортного засобу, який зважувався, відомості про особу, яка проводила зважування, тип та характеристики зважувального обладнання, яке було використано, суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним законодавством України не встановлено, що вказані дані повинні бути зазначені в квитанції про зважування. При цьому, в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт відсутні будь-які зауваження водія щодо зважувального обладнання, яке було використано.
В той же час, в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.12.2019 року, зазначено найменування і місце розташування пункту габаритно-вагового контролю (а.с. 45).
Крім того, на підтвердження того, що габаритно-ваговий контроль в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автодороги М 14 (203 км + 500 м), транспортного засобу Renault Magnum, SCHWARZMULLER, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який належить ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, здійснювався належним засобом вимірювальної техніки, відповідачем надано до суду копію свідоцтва ДП Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про повірку законодавство врегульованого засобу вимірювальної техніки від 03.07.2019 року № 908/М, згідно якого за результати повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам експлуатаційної документації фірми-виробника. Свідоцтво чинне до 03 липня 2020 року (а.с. 48).
Так, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно п. 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).
Відповідно до п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 198592 від 23.12.2019 року (а.с. 16).
Згідно п. 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ПП ПІК ТРАНС засобами поштового зв`язку (поштовий ідентифікатор відправлення 6501408158860) направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким повідомлено про необхідність прибуття 17.02.2020 року до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області для участі у розгляді справи та зазначено, що розгляд справи про поуршення відбудеться з 14.00 до 17.00 за адресою м. Одеса, вул. Успенська, 4, 1 поверх (а.с. 43, 49).
При цьому, згідно даних сервісу відстеження офіційного сайту ПАТ Укрпошта щодо ідентифікатору внутрішнього поштового відправлення 6501408158860, міститься запис від 08.02.2020 року відправлення вручено: за довіреністю , що спростовує доводи позивача щодо неповідомлення ПП ПІК ТРАНС про розгляд справи щодо застосування адміністративно-господарського штрафу (а.с. 56).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, винесено постанову від 17 лютого 2020 року № 185592.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов приватного підприємства «ПІК ТРАНС» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, - є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «ПІК ТРАНС» (код ЄДРПОУ 36289459, адреса місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Середня, 61, кв. 1) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17 лютого 2020 року № 185592, - в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2020 |
Оприлюднено | 29.07.2020 |
Номер документу | 90646889 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Левчук О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні