Ухвала

від 29.07.2020 по справі 600/1065/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 липня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1065/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Шатіс до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Шатіс звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області: №1308878/42303617 від 17 жовтня 2019 року; №41319/42303717/2 від 08 листопада 2019 року; №1303710/4230617 від 09 жовтня 2019 року; №1303709/42303617 від 09 жовтня 2019 року; №1308879/42303617 від 17 жовтня 2019 року; №41318/4230617/2 від 08 листопада 2019 року; №1438765/42303617 від 14 січня 2020 року; №1603595/42303617 від 02 червня 2020 року; №24122/42303617/2 від 12 червня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю Шатіс (код ЄДРПОУ 42303617): №8 датою її фактичного подання 30 серпня 2019 року; №12 датою її фактичного подання 21 серпня 2019 року; №4 датою її фактичного подання 28 серпня 2019 року; №6 датою її фактичного подання 29 серпня 2019 року; №10 датою її фактичного подання 30 серпня 2019 року; №3 датою її фактичного подання 18 листопада 2019 року; №2 датою її фактичного подання 31 березня 2020 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленими статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається із прохальної частини позову, позивач просить суд зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, податкову накладну №12 датою її фактичного подання 21 серпня 2019 року.

Водночас, у позовній заяві зазначив, що в реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних рішенням Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 09 жовтня 2019 року №1303711/42303617 відмовлено, яке, на його думку, є протиправним.

Однак у прохальній частині позову позивач не вказав вимогу про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09 жовтня 2019 року №1303711/42303617.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неузгодженість позовних вимог зобов`язального характеру про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з вимогами про визнання протиправними та скасування рішень.

Крім цього, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнятих Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, а саме: від 17 жовтня 2019 року №1308878/42303617; від 09 жовтня 2019 року №1303710/42303617; від 09 жовтня 2019 року №1303709/42303617; від 17 жовтня 2019 року №1308879/42303617; від 14 січня 2020 року №1438765/42303617; від 02 червня 2020 року №1603595/42303617.

Водночас, позивач також оскаржує рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, які були прийняті Державною податковою службою України (а саме: від 08 листопада 2019 року №41319/42303617/2; від 08 листопада 2019 року №41318/42303617/2; від 12 червня 2020 року №24122/42303617/2).

Однак усупереч вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем у позовній заяві не зазначено як відповідача Державну податкову службу України.

Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Проте, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем не додано у повному обсязі належним чином заверну копію рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02 червня 2020 року №1603595/42303617.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України Про судовий збір . Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати такі рішення:

1) рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17 жовтня 2019 року №1308878/42303617;

2) рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08 листопада 2019 року №41319/42303617/2;

3) рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09 жовтня 2019 року №1303710/42303617;

4) рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09 жовтня 2019 року №1303709/42303617;

5) рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17 жовтня 2019 року №1308879/42303617;

6) рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08 листопада 2019 року №41318/42303617/2;

7) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14 січня 2020 року №1438765/42303617;

8) рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02 червня 2020 року №1603595/42303617;

9) рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12 червня 2020 року №24122/42303617/2.

Водночас, вимоги позивача про зобов`язання Головне управління ДПС у Чернівецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю Шатіс : №8 датою її фактичного подання 30 серпня 2019 року; №12 датою її фактичного подання 21 серпня 2019 року; №4 датою її фактичного подання 28 серпня 2019 року; №6 датою її фактичного подання 29 серпня 2019 року; №10 датою її фактичного подання 30 серпня 2019 року; №3 датою її фактичного подання 18 листопада 2019 року; №2 датою її фактичного подання 31 березня 2020 року, є вимогами зобов`язального характеру, які нерозривно пов`язані з попередніми вимогами про визнання протиправними та скасування рішень.

Отже, позовна заява фактично містить десять вимог немайнового характеру.

Враховуючи наведене, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за десять вимог немайнового характеру в розмірі 21020,00 грн (2102,00*10).

Натомість позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №176 від 23 липня 2020 року.

Отже, недоплата судового збору складає 18918,00 грн (21020,00 грн - 2102,00 грн).

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівецьке УК/м.Чернiвцi/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37978173; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; номер рахунку (IBAN) UA828999980313191206084024002; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Питання щодо строків звернення до суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору досліджувалось Верховним Судом у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 з правовідносин, що є аналогічним відносинам у цій справі.

Так, у вказаній постанові, висновки якої в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує суд, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України) оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 17 жовтня 2019 року №1308878/42303617 та №1308879/42303617.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 04 листопада 2019 року товариством з обмеженою відповідальністю Шатіс подано скарги на зазначені вище рішення.

Відповідно до рішень за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08 листопада 2019 року №41319/42303617/2 та №41318/42303617/2 залишено скарги без задоволення, а рішення комісій регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Тобто, позивачем використано досудовий порядок вирішення цього спору.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування зазначених рішень становить три місяці, який закінчився 09 лютого 2020 року.

Однак до суду із даною позовною заявою товариство з обмеженою відповідальністю Шатіс звернулося лише 24 липня 2020 року (згідно відбитку штампу канцелярії суду).

За таких обставин суд приходить до висновку про пропущення позивачем встановленого частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду з цим позовом у частині вказаних вимог.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині зазначених позовних вимог та доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Шатіс до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та подання заяви про поновлення строку звернення до суду й доказів поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк