Ухвала

від 29.07.2020 по справі 600/1006/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 липня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1006/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, Шевченківського районного суду міста Чернівці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, Шевченківського районного суду міста Чернівці про зобов`язання вчинити дії.

Позивач просила суд:

- зобов`язати Шевченківський районний суд м. Чернівці видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за штатною посадою судді;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі десяти місячних заробітних плат за штатною посадою судді районного суду.

Ухвалою суду від 21 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у прохальній частині адміністративного позову позивачем не вказано, яку саме бездіяльність кожного з відповідачів вона вважає протиправною, чи які дії (рішення) відповідачів, на переконання позивача, є протиправними) та частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (недоплата розміру судового збору складала 840,80 грн (1681,60 грн - 840,00 грн)).

Також судом було встановлено, що у позивачем у позовній заяві не вказано, і відповідно не надано належних доказів того, коли йому стало відомо про рішення, дію чи бездіяльність відповідачів, з якими він не погоджується в даному позові.

28 липня 2020 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву у новій редакції, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідачів Шевченківського районного суду м. Чернівці та Територіального управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області щодо відмови у видачі наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за штатною посадою судді районного суду, а також про нарахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за штатною посадою судді районного суду;

- зобов`язати відповідача Шевченківський районний суд м. Чернівці видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за штатною посадою судді районного суду, а відповідача Територіальне управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі десяти місячних заробітних плат за штатною посадою судді районного суду.

У позовній заяві, зокрема, зазначено, що про порушення своїх прав, на захист яких спрямований цей позов, позивач дізналась 03 червня 2020 року та 03 липня 2020 року з відповідей відповідачів на її заяви з питання нарахування та виплати вихідної допомоги.

Крім цього, позивач вказувала, що вимогою немайнового характеру є визнання протиправними дії відповідачів щодо відмови у видачі наказу про нарахування та виплату вихідної допомоги. Хоча зазначено двох відповідачів, однак вони вчиняють одну дію, яка стосується невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги, оскільки один відповідач видає відповідний наказ, а другий відповідач вже нараховує і виплачує кошти. Вимога щодо зобов`язання видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги, а також про її нарахування та виплату є способом захисту порушеного права позивача і судовим збором не оплачується. Позивач звертала увагу на те, що вихідна допомога є складовою частиною суддівської винагороди, тобто заробітної плати судді, а відповідно до Закону України Про судовий збір такі вимоги судовим збором не оплачуються. Тому, на думку позивача, судовий збір нею сплачено у відповідності до статті 4 Закону України Про судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 у новій редакції, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір» . Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 у новій редакції, в ній об`єднано дві вимоги немайнового характеру, пред`явлені до двох відповідачів.

Так, однією позовною вимогою немайнового характеру, що пред`явлена до Шевченківського районного суду м. Чернівці, є вимога про визнання протиправною дію щодо відмови Шевченківського районного суду м. Чернівці у видачі наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за штатною посадою судді районного суду та, як наслідок, про зобов`язання Шевченківський районний суд м. Чернівці видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі десяти місячних заробітних плат за штатною посадою судді районного суду.

Другою позовною вимогою немайнового характеру, що пред`явлена до Територіального управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області, є вимога про визнання протиправною дію щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі десяти місячних заробітних плат за штатною посадою судді районного суду та, як наслідок, про зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі десяти місячних заробітних плат за штатною посадою судді районного суду.

При цьому у позовній заяві висловлено незгоду із двома рішеннями відповідачів, оформлених листами Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 липня 2020 року №К-3 та Територіального управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області від 03 червня 2020 року №01.04-861.

Тому при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру по 840,80 грн за кожну, а всього 1681,60 грн.

Натомість позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 840,00 грн, що підтверджується квитанцією №105 від 15 липня 2020 року.

Отже, недоплата розміру судового збору складає 840,80 грн (1681,60 грн - 840,00 грн).

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівецьке УК/м.Чернiвцi/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37978173; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; номер рахунку (IBAN) UA828999980313191206084024002; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Щодо доводів позивача, викладених у позовній заяві у новій редакції, про те, що вихідна допомога є складовою частиною суддівської винагороди, тобто заробітної плати судді, а відповідно до Закону України Про судовий збір такі вимоги судовим збором не оплачуються, то такі суд оцінює критично, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 143 Закону України Про судоустрій і статус суддів (у чинній редакції) судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.

У Рішенні Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013 викладено юридичну позицію, згідно якої за своєю юридичною природою "вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов`язків. Вихідна допомога не належить до таких конституційних гарантій незалежності суддів, як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення суддів, не має постійного характеру та не покриває соціальних ризиків, пов`язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю. У зв`язку з цим парламент повноважний встановлювати вихідну допомогу та визначати її розмір".

Вказана позиція підтримана і у Рішенні Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №2-р(ІІ)/2020.

Отже, вихідна допомога не є складовою частиною суддівської винагороди, тобто заробітної плати судді, про що вказує позивач. А тому її посилання на норми Закону України Про судовий збір (пункт 1 частини першої статті 5 названого Закону) і твердження про відсутність підстав для сплати судового збору за позовні вимоги щодо нарахування і виплати вихідної допомоги - помилкові.

З огляду на викладене, за подання до адміністративного суду даного адміністративного позову позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 у новій редакції без руху.

Керуючись статтями 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, Шевченківського районного суду міста Чернівці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання документу про сплату судового збору.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк