Рішення

від 21.07.2020 по справі 620/1174/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2020 року Чернігів Справа № 620/1174/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Скиді В.А.,

за участю представника позивача Петренка Б.М., представника відповідача Нужняка С.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрижень до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису та постанови,

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрижень звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якому просить: визнати протиправними дії Управління Держпраці у Чернігівській області по проведенню інспекційного відвідування на підставі нечинної постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295; визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Чернігівській області про усунення виявлених порушень від 04.11.2019 № 25-01-018/0408; визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 09.01.2020 № 25-01-018/0663/5.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що інспекційне відвідування ОСББ Стрижень проведено Управлінням Держпраці у Чернігівській області у період з 24.10.2019 по 25.10.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, яка на час інспекційного відвідування втратила чинність, тому не підлягала застосуванню до спірних правовідносин. Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-01-018/0663/5 від 09.01.2020 винесена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, якою не передбачено накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування. Також зазначив, що складення цивільно-правових договорів не може бути розцінено як фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору, оскільки відповідні фізичні особи не є працівниками в розумінні трудового законодавства, що свідчить про відсутність в діях позивача порушень частини третьої статті 24 КЗпП України.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки у позивача інспектором Управління Держпраці в Чернігівській області встановлено факт допуску до роботи громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням позивача та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням частини третьої статті 24 КЗпП України. Тому відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України на позивача накладено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій вказав, що в акті інспекційного відвідування від 25.10.2019 № 25- 01-018/0663 відсутнє посилання на Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823. Також заначив, що зі змісту цивільно-правових договорів, що були укладені між ОСББ Стрижень та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , вбачається, що за дорученням замовника вказані особи зобов`язалась на власний розсуд та ризик виконати роботи в обсязі і на умовах, передбачених договором, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати такі послуги, та при виконанні договорів вони не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника, а самі організовують процес надання послуг. Стверджує, що складення цивільно-правових договорів не може бути розцінено, як фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору, оскільки відповідні фізичні особи не є працівниками в розумінні трудового законодавства.

В поданих до суду запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав, що позивачем свідомо перекручуються окремі умови договорів, які притаманні лише трудовим, зокрема, надання послуг за графіком, затвердженим правлінням ОСББ, наявність матеріальної відповідальності виконавця за штатну укомплектованість автомобілів в період їх знаходження на автостоянці, наявність відповідальності за безпідставне залишення робочого місця під час чергування та інші. Також вказує, що перевірка була проведена за присутності представника позивача та акт інспекційного відвідування підписано керівником ОСББ Стрижень без зауважень.

Вислухавши пояснення учасників справи, свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У зв`язку з надходженням листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 30.09.2019 № 13797/05-02 щодо роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів та враховуючи інформацію службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області В. Луцишиної, відповідачем видано наказ від 21.10.2019 № 533 Про проведення контрольного заходу про проведення інспекційного відвідування Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрижень щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин (т.1, а.с. 172-175).

На підставі направлення на проведення контрольного заходу від 21.10.2019 № 947 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Карабан О.Г., у присутності представника ПП Консалтінг-Центр Пасічник Н.О., що надає послуги по супроводу і веденню бухгалтерського та податкового обліку, консультаційно-інформаційні послуги ОСББ Стрижень згідно договору від 08.04.2008 № 2/2008 та додатковій угоді від 01.06.2019 до вищевказаного договору, у період з 24.10.2019 по 25.10.2019, було проведено інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин ОСББ Стрижень за адресою: м. Чернігів, вул. Пушкіна, буд. 34-А, про що складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 25.10.2019 № 25-01-018/0663 (т. 1, а.с. 60-69, 176).

Як вбачається з вказаного акту, під час інспекційного відвідування було встановлено, що позивачем щомісячно укладалися однотипні цивільно-правові договори з громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про надання останніми охоронних послуг. Договори про надання послуг з охорони автомобілів на стоянці по вул. Пушкіна, 34-А в м. Чернігові передбачають умови, які притаманні тільки трудовим відносинам. Зокрема, пункт 1.4. договору передбачає надання послуг за графіком, затвердженим правлінням ОСББ; згідно пункту 1.3.4. договору виконавець здійснює охорону автомобілів на автостоянці, несе відповідальність, в тому числі матеріальну, за їх штатну укомплектованість в період їх знаходження на автостоянці; пунктом 3.4.4. договору встановлена відповідальність за безпідставне залишення робочого місця під час чергування.

04.11.2019 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Карабан О.Г. винесено припис про усунення виявлених порушень № 25-01-018/0408, яким зобов`язано ОСББ Стрижень усунути до 20.11.2019 порушення частини третьої статті 24 КЗпП України (т.1, а.с. 83-89).

Повідомленням Управління Держпраці у Чернігівській області від 27.11.2019 вих. № 10-04/6236 було інформовано позивача про одержання уповноваженою посадовою особою 26.11.2019 акту інспекційного відвідування від 25.10.2019 № 25-01-018/0663, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників ОСББ Стрижень , для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбаченого частиною другою статті 265 КЗпП України (т.1, а.с. 177).

На підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України, за фактичний допуск працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до роботи без оформлення трудового договору, що є порушенням частини третьої статті 24 КЗпП України, 09.01.2020 заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко І.І. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-01-018/0663/5 на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрижень у розмірі 625950,00 грн. (т.1, а.с. 56-57).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення про Державну службу України з питань праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96).

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 1 Положення № 96).

Пунктом 2 Положення № 96 передбачено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідач, Управління Держпраці у Чернігівській області є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Чернігівської області.

Правові та організаційні засади, основні принципи контролю за додержанням законодавства про працю визначаються Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, що ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV.

Згідно з частиною першою статті 12 Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Відповідно до статті 16 Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин).

За приписами абзацу першого пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку № 823 уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

Пунктом 8 Порядку № 823 встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Положеннями пунктів 16-18, 20 Порядку № 823 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

З аналізу викладеного слідує, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.

Твердження позивача, що інспекційне відвідування проведено на підставі скасованої постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування відповідач керувався вимогами Порядку № 823.

Суд зазначає, що складений відповідачем акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 25.10.2019 № 25-01-018/0663 є документом, який лише підтверджує факт проведення перевірки, містить доказову інформацію про виявлені правопорушення та може бути наданий суду під час вирішення спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи, а само по собі його складання за результатами перевірки уповноваженою особою відповідача не може порушувати прав позивача.

Слід зазначити, що форма акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю затверджена наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 № 1338, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 за № 1500/31368. Зміни до зазначеною форми не вносилися, тому в ній міститься лише посилання на Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, який скасований постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі № 826/8917/17.

Доводи позивача про те, що ОСОБА_7 не є уповноваженою особою від позивача є безпідставними, оскільки акт інспекційного відвідуванні підписаний головою правління ОСББ Стрижень без зауважень. Крім того, вказана особа, згідно пояснень представника позивача, є представником ПП Консалтінг-Центр , що надає послуги ОСББ Стрижень по супроводу і веденню бухгалтерського та податкового обліку, консультаційно-інформаційного характеру.

При зверненні до суду з позовом, ОСББ Стрижень не обґрунтував свої позовні вимоги в частині протиправності оскаржуваного припису лише послався на не чинність постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, однак судом вже надана оцінка діям відповідача та встановлено, шо під час проведення перевірки застосовувались положення Порядку № 823.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення .

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Згідно абзацу першого пункту 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 цього Порядку.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (абзац перший-другий пункту 4 Порядку № 509).

Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки порушення законодавства про працю зафіксовані в акті перевірки.

Твердження позивача, що постанова про накладення штрафу винесена через 91 день, тобто поза межами строку розгляду справи, суд вважає безпідставними, оскільки оскаржувана постанова була винесена 09.01.2020, а повідомлення про отримання матеріалів уповноваженою особою для вирішення питання щодо наявності підстав для накладення штрафу датоване 27.11.2019, тобто відповідачем не порушено 45-денний строк визначений пунктом 3 Порядку № 509.

Щодо порушень встановлених під час інспекційного відвідування, суд зазначає наступне.

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у справі, що розглядається, є визначення наявності або відсутності ознак трудових правовідносин між позивачем та працівниками.

Частиною першою статті 3 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу наведених норм слідує, що забороняється, а також є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, факт допущення без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує на підприємстві певну трудову функцію, що у сукупності з іншими притаманними ознаками надає їй статусу працівника підприємства, а підприємство щодо неї є суб`єктом, яке використовує саме її найману працю у розумінні КЗпП України. При цьому, відносини між сторонами фактично є такими, що регулюються законодавством про працю, сторони розуміють цей факт, але жодним чином не оформляють своїх відносин, у першу чергу, з мотивів ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів. Тобто, сфера регулювання статті 24 КЗпП України обмежується випадками, коли між підприємством та фізичною особою мають місце відносини, які по факту підпорядковуються трудовому законодавству, а застосування штрафних санкцій за абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України здійснюється у тому випадку, коли такі відносини не оформлені документами, визначеними КЗпП України.

В свою чергу, загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов`язується на свій ризик, виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною

Замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 854, частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності; за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності, гарантії та компенсації передбачені для працівника, а також обов`язки роботодавця залишаються за його межами.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, виконавець не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Підсумовуючи викладене, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як встановлено судом, ОСББ Стрижень в особі голови правління Петренко Б .М . протягом 2019 року укладало договори про надання послуг з охорони автомобілів на стоянці по вул . Пушкіна, 34-а в м. Чернігів, з наступними громадянами:

- ОСОБА_4 - договір про надання послуг з охорони автомобілів на стоянці № 31/19, термін дії з 01.06.2019 по 30.06.2019 та договір № 34/19, термін дії з 01.07.2019 по 31.07.2019;

- ОСОБА_2 - договір про надання послуг з охорони автомобілів на стоянці № 36/19, термін дії з 17.07.2019 по 31.07.2019;

- ОСОБА_1 - договір про надання послуг з охорони автомобілів на стоянці № 29/19, термін дії з 01.06.2019 по 30.06.2019, договір № 33/19, термін дії з 01.07.2019 по 31.07.2019;

- ОСОБА_3 - договір про надання послуг з охорони автомобілів на стоянці № 28/19, термін дії з 01.06.2019 по 30.06.2019, договір № 32/19, термін дії з 01.07.2019 по 31.07.2019;

- ОСОБА_5 - договір про надання послуг з охорони автомобілів на стоянці № 30/19, термін дії з 01.06.2019 по 30.06.2019, договір № 35/19, термін дії з 01.07.2019 по 31.07.2019 ( т.1, а.с. 96, 97, 100, 103,104, 107, 108, 111, 112).

Зі змісту вказаних договорів слідує, що особи повинні були надати послуги по охороні автомобілів на автостоянці за адресою: м. Чернігів, вул. Пушкіна, 34-а. Надання послуг з охорони здійснюється виконавцем особисто. Виконавець здійснює прийом автомобілів на стоянку відповідно до списку автомобілів та їх власників, наданих правлінням ОСББ (пункт 1.3.1); контролює постановку автомобілів на закріплене за ними місце (п. 1.3.2); контролює виконання власниками автомобілів Правил користування автостоянкою по м. Чернігів, вул. Пушкіна, 34-а, та інформує уповноважену особу правління ОСББ Стрижень про порушення власниками автомобілів вказаних правил (пункт 1.3.3); здійснює охорону автомобілів на автостоянці, несе відповідальність, в тому числі матеріальну, за їх штатну укомплектованість, в період їх знаходження на автостоянці (пункт 1.3.4).

Крім того, в договорах передбачено, що послуги надаються позмінно, згідно графіку, затвердженого правлінням ОСББ (пункт 1.4), а також матеріальну відповідальність охоронців за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно діючим законодавством (пункт 5.1) та відповідальність за безпідставне залишення робочого місця під час чергування (пункт 3.4.4).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_5 пояснили, що чергування по охороні автомобілів на автостоянці проходило по змінно, є місце для відпочинку, залишити робоче місце під час чергування можливості не має, договори цивільно-правового характеру укладають з позивачем кожний місяць на протязі двох років.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між ОСББ Стрижень та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мають ознаки трудових і повинні врегульовуватися за правилами КЗпП України.

Суд зазначає, що не дивлячись на підписання сторонами цивільно-правових договорів, між сторонами існували трудові правовідносини, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 виконували конкретну трудову функцію - охоронця автомобілів, робота мала не індивідуально-визначений характер, а надавалася в процесі виконання трудової функції (тобто не мала кінцевого результату, а носить системний, постійний характер), а саме: здійснення прийому автомобілів на стоянку відповідно до списку автомобілів та їх власників, наданих правлінням ОСББ, контролювання постановки автомобілів на закріплене за ними місце; контролювання виконання власниками автомобілів Правил користування автостоянкою по м. Чернігів, вул. Пушкіна, 34-а та інформувння уповноваженої особи правління ОСББ Стрижень про порушення власниками автомобілів вказаних правил; здійснення охорони автомобілів на автостоянці.

Крім того, особи згідно договорів несли відповідальність, в тому числі матеріальну, за штатну укомплектованість автомобілів, здійснювали свою роботу позмінно, згідно графіку.

Суд зазначає, що юридичні та фізичні особи-підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці та укладаючи з такими особами цивільно-правові договори, замість трудових, позбавляють останніх основних прав та гарантій, встановлених Конституцією (стаття 43-46) та законами України, а саме: на оплату праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, права на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня, на щорічні і додаткові оплачувані відпустки, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.07.2018 справі № 820/1432/17 (провадження №К/9901/15518/18), від 13.06.2019 у справі № 815/954/18 (провадження № К/9901/3195/19), у справі № 1840/2507/18 (провадження № К/9901/10124/19), у справі № 824/896/18-а (провадження №К/9901/10149/19) та від 03.03.2020 у справі № 1540/3913/18, від 16.06.2020 у справі № 815/5427/17 (провадження № К/9901/46142/18).

Таким чином, враховуючи, що позивачем було допущено факти порушення трудового законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач здійснюючи інспекційне відвідування та приймаючи оскаржувані припис та постанову діяв правомірно.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрижень необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрижень (вул. Пушкіна, буд. 34-А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 35385570) до Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису та постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.07.2020.

Суддя В.О. Непочатих