Постанова

від 28.07.2020 по справі 160/3661/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3661/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства Аграрне Золото України

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Приватного підприємства Аграрне Золото України , в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14357 від 31.03.2020 про відповідність Приватного підприємства Аграрне Золото України як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ПП Аграрне Золото України з переліку ризикових платників податку на додану вартість; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ПП Аграрне Золото України № 148 від 31.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання. Одночасно позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 заяву Приватного підприємства Аграрне Золото України про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14357 від 31.03.2020 про відповідність Приватного підприємства Аграрне Золото України як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/3661/20.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ПП Аграрне Золото України було направлено до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 148 від 31.03.2020. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 14357 від 31.03.2020 щодо відповідності ПП Аграрне Золото України п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки щодо платника податків наявна інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання у ПП Аграрне Золото України негативних наслідків у вигляді ускладнення господарської діяльності підприємства, спричинення йому та його контрагентам значної шкоди, відшкодування якої буде пов`язано із необхідністю вжиття численних додаткових заходів, тощо.

За висновком суду першої інстанції невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення у справі, для відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, часу та витрат.

Проте суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на приписи чинного законодавства.

За приписами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що суд при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховувати предмет позову, підстави звернення до суду, а також забезпечити дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заява про забезпечення позову, так само як і ухвала суду першої інстанції, не містить належних обґрунтувань, які дають можливість дійти беззаперечних висновків щодо протиправності оскаржуваного рішення та бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Крім того, ані заявник, ані суд першої інстанції не обґрунтували яким чином невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому колегія суддів зазначає, що за приписами пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості призводить до зупинення реєстрації податкової накладної.

Разом з тим, зупинення реєстрації податкової накладної не тягне за собою беззаперечного прийняття рішення про відмову в її реєстрації. Тобто, саме рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не тягне негативних наслідків для платника податків, а тому на вказаній стадії спірних правовідносин права позивача не потребують додаткового захисту.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що питання обґрунтованості та правомірності встановлення рішенням відповідача відповідності платника податку критерію ризиковості є предметом судового розгляду в адміністративній справі № 160/3661/20, а тому забезпечення позову у спосіб, визначений судом першої інстанції, фактично нівелює оскаржуване рішення, що призведе до подальшої реєстрації платником податків податкових накладних без необхідності документального підтвердження здійснених господарських операції, що є втручанням в діяльність податкового органу без установлення в судовому порядку протиправності оскаржуваного рішення, що є неприпустимим.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, яка прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року в адміністративній справі № 160/3661/20 скасувати.

У задоволенні заяви Приватного підприємства Аграрне Золото України про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/3661/20 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 28 липня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 28 липня 2020 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров