Постанова

від 29.07.2020 по справі 160/749/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/749/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Комунального закладу Центр профільного навчання та дитячої творчості Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року (головуючий суддя - Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області

до Комунального закладу Центр профільного навчання та дитячої творчості Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

про повне зупинення об`єкта, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Комунального закладу Центр профільного навчання та дитячої творчості Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі - Відповідач), в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Вільногірськ, вул. Центральна, будинок 31 комунального закладу Центр профільного навчання та дитячої творчості Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 36489080), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Вільногірськ, вул. Центральна, будинок 31 комунального закладу Центр профільного навчання та дитячої творчості Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 36489080), до повного усунення порушень.

В обґрунтування адміністративного позову Позивач, зокрема, зазначив, що актом перевірки комунального закладу Центр профільного навчання та дитячої творчості Вільногірської міської ради Дніпропетровської області щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 24.12.2019 року №53 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312, Правила улаштування електроустановок, Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 №1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року адміністративний позов задоволено (а.с. 33-36).

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, зокрема, виходив із того, що Відповідачем не надано доказів повного усунення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, встановлених в акті перевірки від 24 грудня 2019 року №53.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга, із посиланням на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, містить вимогу про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що Відповідач за рахунок економії коштів, які надходили у незначному розмірі з місцевого бюджету, частково усунув усі суттєві недоліки, зазначені Позивачем у приписі. Увесь можливий обсяг робіт з організації пожежної безпеки та цивільного захисту, який необхідно зробити без відповідних бюджетних субвенцій з місцевого бюджету, було виконано.

Позивач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання свого представника не направив, про причини його неявки суд не сповістив.

За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням думки представника Відповідача, ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи, які не з`явились.

В судовому засіданні представник Відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що у період з 18.12.2019 по 24.12.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено позапланову перевірку комунального закладу Центр профільного навчання та дитячої творчості Вільногірської міської ради Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська обл., місто Вільногірськ, вул. Центральна, будинок 31.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки щодо дотримання Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 24 грудня 2019 року № 53, яким встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312, Правила улаштування електроустановок, Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю .

Відповідно до висновків акту перевірки Відповідачем допущені порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей:

- не забезпечено засобами радіаційного та хімічного захисту, в тому числі засобами захисту органів дихання, працівників КЗ ЦПНДТ за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Центральна, 31 (постанова КМУ від 19.08.2002 р. № 1200, п. 6);

- не оброблено дерев`яні елементи горищних покриттів будівлі КЗЦПНДТ за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Центральна, 31, засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ);

- не підтримується експлуатаційна придатність системи протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту будівлі КЗЦПНДТ за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Центральна, 31 (ППБУ, Розділ V, Глава І.п.1.4);

- допускається встановлення глухих ґрат, які не розкриваються, розсуваються або знімаються на вікнах будівлі КЗЦПНДТ за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Центральна, 31 (ППБУ, Розділ III, Глава 2, п.2.16);

- не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту лінію живлення до побутового кондиціонера в кабінеті танців, незалежно від наявності захисту на загальній лінії, в будівлі КЗЦПНДТ за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Центральна, 31 (ППБУ, Розділ IV, Глава 2, Абзац другий пункту 2.26);

- не приведено у працездатний стан пожежний гідрант на території КЗЦПНДТ за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Центральна, 31 (ППБУ Розділ V, Глава 2, п.2.1, п.п.2).

Відповідно до статті 1 Кодексу Цивільного захисту України встановлено, що Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно зі ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону №877 передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзацом 7 частини 1 статті 6 Закону України №877 підставою для здійснення позапланових заходів визначено доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з п. 6 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 року № 20/2013 Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій , та пунктом 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Згідно з пп. 27 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 №661), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання.

Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст. 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб`єктів господарювання.

Згідно із п.п. 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Отже, державний нагляд (контроль) здійснюється уповноваженим органом щодо суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного розгляду справи не надано доказів повного усунення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, викладених в акті перевірки від 24 грудня 2019 року №53.

Матеріали справи свідчать про те, що Відповідачем вчиняються дії, спрямовані на усунення певних виявлених порушень. Поряд із цим, вказані дії на момент розгляду справи апеляційним судом не призвели до повного усунення загрози життю та здоров`ю людей, яка створюється виявленими Позивачем порушеннями.

За вищезазначених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 24 березня 2020 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу Центр профільного навчання та дитячої творчості Вільногірської міської ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі №160/749/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 29 липня 2020 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова