Постанова

від 29.07.2020 по справі 640/3869/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3869/19 Суддя першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Епель О.В., Файдюка В.В.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ортемір до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ортемір (далі - Позивач, ТОВ Ортемір ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2019 року №00002111402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2019 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що надані Позивачем первинні документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій та використання товарів у господарській діяльності підприємства, доказів їх невідповідності вимогам чинного законодавства Відповідачем не надано, а вирок суду стосовно керівників контрагентів не може бути свідченням безтоварності господарських операцій з огляду на те, що правовідносини ТОВ Ортемір і ТОВ Елевтек Груп та ТОВ Аркас-Трейд у ньому не досліджувалися, а обставини у кримінальній справі, встановлені щодо фізичної особи, не можна вважати обов`язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було належним чином враховано фіктивність ТОВ Елевтек Груп та ТОВ Аркас-Трейд , що встановлено вироками судів, які набрали законної сили, та в силу численної практики Верховного Суду вказує на те, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за її формального підтвердження первинними документами. Окремо наголошує, що датований 04.07.2016 року укладений ТОВ Ортемір з ТОВ Елевтек Груп договір поставки містить реквізити рахунку ТОВ Елевтек Груп , відкритого лише 01.08.2016 року, що свідчить виключно про документальне оформлення безтоварних господарських операцій.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 року задоволено клопотання Головного управління ДПС у м. Києві та замінено Головне управління ДФС у м. Києві правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві).

Після усунення визначених в ухвалі від 13.04.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020 року було відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.07.2020 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Ортемір просить відмовити в її задоволенні у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що наявними у матеріалах справи документами і матеріалами підтверджується реальність вчинення господарських операцій, недійсність правочинів між ТОВ Ортемір і ТОВ ТОВ Елевтек Груп з ТОВ Аркас-Трейд прямо законом чи рішенням суду не встановлена, а придбані товари у подальшому були реалізовані третім особам. Окремо звертає увагу, що перед укладенням договорів з вказаними контрагентами Позивач здійснював їх перевірку на сайтах Міністерства юстиції України та Головного управління ДФС у м. Києві. Наголошує, що обставини, встановлені вироком суду щодо фізичної особи, не можуть мати преюдиційне значення для розгляду і вирішення даної справи. Також вказує на неврахуванні Відповідачем принципу індивідуальної відповідальності платника податків.

У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив вимоги скарги задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з викладених у відзиві підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у січні 2019 року працівниками ГУ ДФС у м. Києві на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, наказу від 17.01.2019 року №548 (т. 1 а.с. 110) та повідомлення від 18.01.2019 року №8509/10/26-15-14-02-05 (т. 1 а.с. 111) документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Ортемір з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Елевтек Груп за липень 2016 року, з ТОВ Аркас-Трейд за листопад, грудень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств за 2016 рік.

У ході перевірки встановлено порушення ТОВ Ортемір вимог, зокрема, п. п. 44.1, 44.2 ст. 44, ст. 134 ПК України, п. 5 П(с)БО №11, п. 5 П(с)БО №15, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, всього в загальній сумі 252 169,00 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 252 169,00 грн.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 31.01.2019 року №63/26-15-14-02-05/21639640 (т. 1 а.с. 16-25).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 21.02.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р №00002111402, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 315 211,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 252 169,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 63 042,00 грн. (т. 1 а.с. 15).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного індивідуального акту, суд першої інстанції встановив, що протягом періоду, який охоплювався предметом перевірки, ТОВ Ортемір здійснювало закупки товарів у ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп по безготівковому розрахунку.

Так, Позивачем (Покупець) укладено типові договори з ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп (Постачальники) від 16.11.2016 року № 2016-16.11 (т. 1 а.с. 114-115) та від 04.07.2016 року №07-04/16 (т. 1 а.с. 108-109), за умовами яких Постачальники зобов`язуються поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар, на умовах, передбачених вказаними Договорами.

На підтвердження виконання договірних зобов`язань Позивачем, як встановлено судом першої інстанції, надано копії: рахунків-фактури (т. 1 а.с. 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130), видаткових накладних (т. 1 а.с. 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131), податкових накладних (т. 1 а.с. 132-141), платіжних доручень (т. 1 а.с. 65-82), виписок із банку (т. 1 а.с. 83-89), оборотньо-сальдових відомостей по рахункам (т. 1 а.с. 26-38), актів здачі-прийняття (надання послуг) з перевезень відправлень (т. 1 а.с. 90-95).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що придбані у ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп товари у подальшому реалізовувалися ТОВ Ортемір третім особам, що підтверджується, зокрема, копіями: видаткових накладних (т. 1 а.с. 39-55), довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (т. 1 а.с. 142-157).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстав для визнання безтоварними господарських операцій ТОВ Ортемір з ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп немає. При цьому, суд наголосив на тому, що податковим органом як суб`єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції Позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності ТОВ Ортемір та його контрагентів, що, на його переконання, свідчить про відсутність перешкод для формування даних податкового обліку за наслідками відносин з ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп й попри те, що керівники вказаних товариств визнані винними у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ч. 1 ст. 205 КК України, однак у вироках суду відомості щодо фіктивних правовідносин даних підприємств з ТОВ Ортемір відсутні, а обставини, встановлені у кримінальній справі щодо фізичної особи, не можуть бути обов`язковими щодо юридичної особи.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Приписами ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 (далі - П(с)БО 15, далі по тексту - П(с)БО 15.

Пунктом 15 П(с)БО 15 визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Згідно п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20 (далі - П(с)БО 11), встановлено: якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Так, поточні зобов`язання включають: короткострокові кредити банків; поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані; поточні забезпечення; інші поточні зобов`язання (п. 11 П(С)БО 11). Поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення (п. 12 П(С)БО 11).

Разом з тим, як вірно звернув увагу Апелянт, однак було залишено поза увагою суду першої інстанції, всупереч зазначеним вище вимогам закону та положення, Позивачем не було надано належним чином оформлені первинні документи, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій з ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп та які б давали право на формування даних податкового обліку за результатами господарських відносин з даними підприємствами, оскільки подані на підтвердження виконання умов договорів первинні документи містять недоліки, а саме - підписані особами, щодо яких встановлено відсутність участі у господарській діяльності підприємств.

Так, як вбачається з матеріалів справи, всі документи у період, що був предметом перевірки, підписані від імені ТОВ Аркас-Трейд і ТОВ Елевтек Груп нібито його директорами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно.

Разом з тим, згідно наявного у матеріалах справи вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.04.2018 року у справі №369/2278/18 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України (т. 1 а.с. 187-195), яким останнього визнано винним у скоєнні вказаних злочинів, встановлено факт фіктивності ТОВ Елевтек Груп та зазначено про відсутність участі ОСОБА_2 у господарській діяльності вказаного суб`єкта підприємницької діяльності. При цьому, зі змісту вказаного вироку вбачається, що фіктивність даного підприємства встановлена з 25.07.2016 року.

Судовою колегією враховується, що у згаданому вироку суду встановлено, що ОСОБА_2 став з 24.07.2016 року учасником, а з 25.07.2016 року - директором ТОВ Елевтек Груп , а рахунок даного підприємства у ПАТ Сбербанк № НОМЕР_1 було відкрито останнім 01.08.2016 року. Викладене, у свою чергу, свідчить, що і договір 04.07.2016 року №07-04/16, і складені на його виконання первинні документи, зокрема, рахунки-фактури і видаткові накладні від 05.07.2016 року та від 21.07.2016 року, будучи підписаними ОСОБА_2 , який набув повноважень директора ТОВ Елевтек Груп лише з 25.07.2016 року, свідчать виключно про оформлення у паперовому вигляді операцій, які носять безтоварний характер, а відтак не мають жодного юридичного змісту для формування даних податкового обліку. До того ж, ГУ ДПС у м. Києві в апеляційній скарзі вірно підкреслило про фізичну неможливість зазначення у договорі від 04.07.2016 року №07-04/16 реквізитів банківського рахунку ТОВ Елевтек Груп , який було відкрито лише 01.08.2016 року. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що документальне оформлення первинних документів та поставка у паперовому вигляді товарів до ТОВ Ортемір від ТОВ Елевтек Груп мали місце у період після 01.08.2016 року, а відтак охоплюються періодом, щодо якого вироком суду встановлена фіктивність даного підприємства.

Також матеріали справи свідчать, що, як вірно підкреслив Апелянт, згідно вироку Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2018 року у справі № 757/58449/17-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, яким останню визнано винною у скоєнні вказаних злочинів, встановлено факт фіктивності ТОВ Аркас-Трейд з моменту його створення та зазначено про відсутність участі ОСОБА_1 у господарській діяльності вказаного суб`єкта підприємницької діяльності.

У контексті наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Указаний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено в постанові Верховного Суду України від 26.01.2016 року у справі № 21-4781а15 та у подальшому підтримано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.04.2019 року у справі №815/5845/16, від 16.04.2019 року у справі 804/8168/15 та від 10.10.2019 року у справі №826/5966/16, від 30.06.2020 року у справі № 280/546/19.

При цьому судова колегія вважає за необхідне зауважити, що згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2018 року у справі №808/2459/17, первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, надані на їх підтвердження, підписані посадовими особами контрагентів щодо яких встановлено факт здійснення фіктивної підприємницької діяльності у той самий період, свідчать про нереальність господарських операцій.

Таким чином, беручи до уваги викладене, а також той факт, що надані ТОВ Ортемір первинні документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ Аркас-Трейд і ТОВ Елевтек Груп підписані від імені директорів особами, які не брали участі у господарські діяльності підприємства, факт здійснення фіктивної діяльності яких в указаний період встановлено вироками судів, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість твердження Апелянта про те, що надані Позивачем докази не вважаються належними та такими, що підтверджують факт придбання ТОВ Ортемір товарів у вказаних контрагентів.

Отже, ТОВ Ортемір взяло на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірних контрагентів, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту та валових витрат.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.04.2019 року у справі №804/6171/13-а.

Посилання суду першої інстанції на те, що зміст ч. 1 ст. 205 з урахуванням положень ч. 1 ст. 18 КК України свідчить, що обставини, встановлені вироком суду у кримінальній справі, мають преюдиційне значення лише щодо фізичних осіб, судовою колегією оцінюється критично, оскільки спростовується вищезгаданою практикою Верховного Суду.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що згідно Закону України Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес , який набрав чинності 25.09.2019 року, виключена стаття 205 Кримінального кодексу України.

Водночас, у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Оскільки вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.04.2018 року у справі №369/2278/18 та вирок Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2018 року у справі № 757/58449/17-к, є чинними, тому обставини встановлені у зазначених кримінальних справах повинні враховуватися при розгляді цієї справи.

Наведений висновок щодо застосування положень Закону України Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес викладений у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 826/17813/18.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, вироком у кримінальній справі, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочинів посадової особи контрагента платника податків, дії якого не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій. Господарські операції, за наслідками яких підприємством сформовані витрати та податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних цією ж особою і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №826/14465/13-а.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що формально складені та підписані на папері між ТОВ Ортемір і ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп первинні документи містять всі передбачені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні реквізити.

Однак, у своїй сукупності висновок щодо виключно документального оформлення досліджуваних господарських операцій підтверджується й тим, що, за даними податкового органу, у ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп відсутні трудові і виробничі потужності для виконання господарських зобов`язань перед ТОВ Ортемір .

За таких обставин, на переконання судової колегії, обґрунтована Відповідачем, однак помилково залишена поза увагою суду першої інстанції юридична дефектність первинних документів, свідчить, на думку колегії суддів, про безтоварний та фіктивний характер укладених між контрагентами правочинів.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Отже, встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. У свою чергу, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Таким чином, враховуючи, що Позивачем не було доведено реальності здійснення господарської операції та факту отримання від контрагентів товарів, встановлену невідповідність первинних документів вимогам чинного законодавства, а також встановлені вироками судів, які набрали законної сили, фіктивного характеру діяльності ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп , що несумісна з легальною діяльністю суб`єкта господарювання реального сектору економіки, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у ТОВ Ортемір правових підстав для формування валових витрат за наслідкам відносин з ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп , що свідчить про необґрунтованість твердження суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №826/3632/17.

Судова колегія погоджується з посиланням Позивача на те, що встановлення факту його взаємовідносин з фіктивними суб`єктом господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ Ортемір , однак, відсутність ознак реальності господарських операцій, встановлена вище дефектність первинних документів та їх підписання від імені осіб, щодо яких встановлено, у тому числі вироками судів, факт створення ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп з метою державної реєстрації фіктивного суб`єкта господарювання не може бути підставою для формування даних податкового обліку.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що судом не заперечується факт реалізації Позивачем товарів ТОВ Інфотел Ком`нікейшнз , ПАТ Мегабанк , ТОВ Техніка для бізнесу , ТОВ Інтегратор-Телеком , ТОВ Телеком-Сервіс , ТОВ ДС-Альтернатива , НВФ Спектр , ТОВ Софткомп , ПП Спікерком Плюс , ТОВ Альтаір і К , ТОВ Вікінг Моторз , ТОВ Алюпол , СУПП у формі ТОВ Модерн-Експо , ТОВ Екран . Разом з тим, предметом даної справи є дослідження обставин отримання ТОВ Ортемір таких товарів від ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп , що, як було підкреслено раніше, належними і допустимими доказами не підтверджується.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для формування ТОВ Ортемір даних податкового обліку за наслідками відносин з ТОВ Аркас-Трейд та ТОВ Елевтек Груп у зв`язку з відсутністю доказів реальності господарських операцій та фіктивністю вказаних суб`єктів господарювання, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Окружного адміністративного суду міста Києва про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

В.В. Файдюк

Повний текст постанови складено та підписано 29 липня 2020 року.