Рішення

від 27.07.2020 по справі 183/7573/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7573/18

№ 2/183/341/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Служба термінового кредитування до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

03.12.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Служба термінового кредитування (далі - ТОВ Служба термінового кредитування ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 18.09.2014 року станом на від 19.11.2018 року у загальній сумі 30 111,62 грн., яка складається з: основного боргу у розмірі 900,00 грн.; проценти за договором у розмірі 252,00 грн.; пеня за договором у розмірі 27 180,00 грн.; судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1762,00 з урахуванням комісії банку у розмірі 17,62 грн .

В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що 18.09.2014 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ "Служба термінового кредитування" Кредитний договір №140918-174310 та отримала кредит в розмірі 900,00 грн. Відповідно до п. 3.3. Договору Відповідач зобов`язаний повернути отримані грошові кошти в розмірі 900,00 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 252,00 грн., що разом складає 1152,00 грн., у строк до 01.10.2014 року. За п. 3.1. Договору, проценти за користування кредитом у розмірі 252,00 грн., а саме 14 календарних днів по 18,00 гривень - щоденні нарахування наведені у Розрахунку заборгованості. Згідно з п.6.2. договору у разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми кредиту, до Позичальника застосовуються штрафні санкції у виді неустойки - пені з розрахунку 2 (два)% за кожен день прострочення платежу.

Так, в порушення умов кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим, станом на 19.11.2018 р. за відповідачем існує заборгованість разом із пенею, яка становить: 900+252+27180=28332,00 грн. Зазначену суму заборгованості та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору ТОВ Служба термінового кредитування просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 04 січня 2019 року відкрите провадження по справі за правилами загального позовного провадження (а.с.43-44).

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.49).

Відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання (а.с.51,54), причина неявки не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Служба термінового кредитування та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №140918-174310 (а.с.4-5), за умовами якого відповідач отримала кошти в кредит у розмірі 900,00 грн., на споживчі цілі, строком - до 01.10.2014 року (п.1.2., 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору, відповідач зобов`язана повернути кредит у розмірі 900,00 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 252 грн., що разом складає 1152,00 грн., у зазначений вище строк.

Згідно з п.6.2. Договору, у разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми кредиту, до Позичальника застосовуються штрафні санкції у виді неустойки - пені з розрахунку 2 (два)% за кожен день прострочення платежу.

У пункті 9.2. зазначено, що сторони домовились про договірну позовну давність - 10 років.

Так, із поданого розрахунку заборгованості вбачається, що в порушення умов договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку із чим станом на 19.11.2018 року має заборгованість перед позивачем у загальній сумі 28332,00 грн., яка складається із: суми основного боргу (тіло кредиту) у розмірі 900,00 грн.; проценти за договором у розмірі 252,00 грн.; пеня за договором у розмірі 27180,00 грн. (а.с.8-33).

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було, а неналежне виконання останньою договірних зобов`язань порушує майнові права і охоронювані законом інтереси позивача.

В силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Статтями 1049,1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин передбачено, що зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Тобто, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом та відсотків за його користуванням, відповідач порушує зобов`язання за даним кредитним договором.

Поряд з цим, статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 76 ЦПК України , докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст. 78 ЦПК України , суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасникисправи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В свою чергу, відповідачем по справі суду не надано жодного належного та допустимого в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу на спростування обставин, викладених в позові.

Судом встановлено, що боржник не виконала взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, в результаті чого станом на 19.11.2019 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 1152,00 грн., з яких: 900,00 грн. - сума основного боргу (тіло кредиту); 252,00 грн. - проценти за користування кредитом, яка підлягає стягненню на користь позивача, виходячи з умов самого кредитного договору та вищевикладених норм закону.

Поряд з цим, вирішуючи позов в частині стягнення нарахованої пені у розмірі 27180,00 грн., суд дійшов до наступного висновку.

У відповідності до ч.2 ст.616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів від 12.05.1991р. №1023-XII умови угоди є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону).

Кредитний договір, укладений між сторонами, за своїм характером є споживчим, що підтверджується і тлумаченням Верховного Суду України, наведеному в п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про захист прав споживачів .

В даному випадку, у відповідача заборгованість за тілом кредиту становить 900 грн., при цьому позивач просить стягнути з неї пеню в розмірі 27 180,00 грн., що перевищує суму боргу за тілом кредиту і є очевидним порушенням принципу добросовісності.

У відповідності до ч.3 ст.551 КК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, вимога кредитора про стягнення пені в частині, що значно перевищує заборгованість по простроченому тілу кредиту у зв`язку із порушенням зобов`язання розцінюється судом як зловживання правом, що слугує підставою для часткової відмови в задоволенні позовних вимог щодо нарахування пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за кредитним договором.

Відсутність позову про визнання кредитного договору в цій частині, як оспорюваного правочину, не може бути перешкодою для неврахування інтересів відповідача при вирішенні цього спору.

А тому, в силу ч.3 ст. 551 ЦК України, зменшує розмір пені, що підлягає стягненню до 900 грн., прирівнявши її до суми основного боргу (тіла кредиту).

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність у відповідача боргу перед позивачем на час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню, з відповідача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором №140918-174310 станом на 19.11.2018 року у розмірі 2052,00 грн., з яких: 900,00 грн. - сума основного боргу (тіло кредиту); 252,00 грн. - проценти за користування кредитом, 900,00 грн. - пеня за договором.

Крім того, відповідно до частини першої ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат в сумі 1779,62 грн.: судового збору в сумі 1762,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с.1), та комісії банку в сумі 17,62 грн., оскільки позов підлягає задоволенню частково, суд з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, вважає можливим відшкодувати позивачу сплачений ним судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 127,62 грн. (2052,00 грн. (сума боргу, стягнута судом) * 1762,00 грн. (сума судового збору, сплачена позивачем) / 28332,00 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення).

Комісія банку в сумі 17,62 грн. не входить до судових витрат, які підлягають відшкодуванню в порядку ст.ст. 133-142 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 551, 554, 527,530, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12,13,76-82,89,141,223,263,265,280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Служба термінового кредитування до ОСОБА_1 про стягнення боргу, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Служба термінового кредитування заборгованість за кредитним договором №140918-174310 від 18.09.2014 року станом на 19.11.2018 року у розмірі 2 052, 00 грн. (дві тисячі п`ятдесят дві грн.) , яка складається із: 900,00 грн. - сума основного боргу (тіло кредиту); 252,00 грн. - проценти за користування кредитом, 900,00 грн. - пеня за кредитним договором.

У задоволенні іншої частини вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Служба термінового кредитування судовий збір у розмірі 127,62 грн .

У стягненні комісії банку за сплату судового збору в розмірі 17,62 грн., - відмовити.

Реквізити сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Служба термінового кредитування (код ЄДРПОУ 38415356, юридична адреса: 69037, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, буд.39-А, офіс 27);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В