Рішення

від 21.07.2020 по справі 216/4781/19

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/4781/19

провадження №2/216/1272/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Бутенко М. В.

за участю

секретаря судового засідання Крейса О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Кривий Ріг в Дніпропетровській області позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, Виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу, третя особа: П`ята Криворізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрально-Міського районного суду м Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, Виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу, третя особа: П`ята Криворізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька з поважних причин, оскільки не могла знати про те, що батько мав майно, яке могло бути успадковане (не мала документів про право власності батька на це майно, батьком не складався заповіт на користь позивача, батько не повідомляв позивача про те, що він є власником майна, натомість за життя займав позицію, що він є бідною людиною і не має жодних статків). Просить суд винести рішення, яким визначити позивачу ОСОБА_1 , додатковий строк - 2 (два) місяці з моменту набрання законної сили цим рішенням, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Сторони та їх представники в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача по справі ОСОБА_3 надала на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов.

Представник відповідача - Виконавчого комітету Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надали на адресу суду заяву у якій проти позовних вимог не заперечували, просили справу слухати без участі їх представника.

Представник відповідача - Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради Тімуш К.О. проти позовних вимог не заперечувала, просила справу слухати без її участі, під час винесення рішення покладається на думку суду, просить винести об`єктивне рішення, за умов доведеності усіх обставин справи.

Представник третьої особи: П`ята Криворізька державна нотаріальна контора, в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, просили суд слухати справу за відсутності їх представника.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що в Книзі реєстрації смертей Центрально - Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було зроблено відповідний актовий запис за № 628. (а.с.10)

Померлий ОСОБА_2 був рідним батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , Серія НОМЕР_1 від 02 лютого 1978 року, довідкою про укладання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , №02-05/69 від 29 січня 2008 року, виданою Інгулецьким відділом РАЦС КМУЮ у Дніпропетровській області, де вказано, що дружині було присвоєне прізвище ОСОБА_6 . (а.с.11, 12).

Позивач відноситься до спадкоємців першої черги після смерті свого батька.

На момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , і саме це місце і є місцем відкриття спадщини у відповідності до вимог ст.1221 ЦК України. Разом з ним були зареєстровані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є власниками приміщення, в якому був зареєстрований померлий, але не мали з ним родинних відносин, що підтверджується довідкою з місця реєстрації померлого, наданої відділом реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради № 4287 від 31.05.2019 року, оригінал якої зберігається у матеріалах спадкової справи. (а.с.16)

Після смерті батька позивача відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка загальною площею 6.120 га, кадастровий номер 1225886600:17:001:0296, розташована на території Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, яка належала померлому відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю серія ШР № 9170 від 20.09.2002 року, що підтверджуватися зазначеним Державним актом, оригінал якого знаходиться у позивача по справі ОСОБА_1 , довідкою виконкому Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області №10.06.2019 року № 1315.(а.с.13.14)

З заявами про прийняття спадщини за законом чи заповітом, з заявами про обов`язкову частку на спадщину ніхто до нотаріуса крім позивача не звертався, заповітів та спадкових договорів померлим не складалось, свідоцтва про право на спадщину за законом чи заповітом після померлого спадкодавця не видавалось, що підтверджується інформаційною довідкою, наданою державним нотаріусом П`ятої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про те, що спадкова справа не відкривалась.

Шлюб між батьками позивача: матір`ю ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , було розірвано у 1994 році. З початку 2000 років позивач не спілкувалась з батьком. Коли батько пішов з сім`ї позивача, вихованням та утриманням позивача займалась матір. Позивач підтримувала стосунки з рідним братом батька ОСОБА_10 , який повідомив позивача про смерть батька та який займався його похованням. У червні 2019 року позивачу стало відомо, що її дядько також помер, і вже після його смерті до позивача потрапили документи , які свідчили про право власності батька не земельну ділянку. Ця інформація позивачу була підтверджена виконавчим комітетом Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, на території дії якого і розташована земельна ділянка.

Як особа, що відноситься до спадкоємців першої черги, позивач звернулась до державного нотаріуса П`ятої криворізької державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після померлого спадкодавця ОСОБА_2 , але отримала постанову нотаріуса, що нею пропущений встановлений законодавством строк для прийняття спадщини і не надано документального підтвердження фактичного прийняття спадщини згідно статті 1268 ЦК України, в зв`язку з чим позивачу було рекомендовано звернутися з позовом до суду. (а.с.15).

На підставі ст. 3 Цивільного Процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, тобто, в даному випадку, для вирішення питання про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3, 5 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України.

Відповідно до абз. 8 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В постанові Верховного Суду України 26.09.2012 року по справі №6-85цс-12 зазначається, що правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані ,якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до правової позиції викладеної в Постанові Верховного Суду України від 6 лютого 2013 року у справі 6-167цс 12, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Конкретизації законодавцем, що є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи для вчинення ним дій по поданню до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, до теперішнього часу вчинено не було.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування. Відсутність у позивача інформації про те, що у спадкодавця після його смерті десь залишилося якесь майно, яке може бути успадковане спадкоємцем, можливо вважати достатньо поважною причиною тому, що позивач своєчасно не звернулася з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Крім того, представники сторони відповідача, не проти задоволення позовних вимог позивача, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 197, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст..ст.1220, 1222, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, Виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу, третя особа: П`ята Криворізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк - 2 (два) місяці з моменту набрання законної сили цим рішенням, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя: М. В. Бутенко