Ухвала

від 29.07.2020 по справі 621/2017/20

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/2017/20

1-кс/621/648/20

У Х В А Л А

іменем України

29 липня 2020 року м. Зміїв

Слідчий суддяЗміївського районногосуду Харківськоїобласті ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна,

у с т а н о в и в:

Слідчий Зміївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , у провадженні якої знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019220300000863 від 29.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, а саме: накласти арешт на житловий будинок площею 38.3 м2 літ.А-1, надвірні будівлі: сарай літ. Б, погріб літ. В на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 ; заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які дії по відчуженню вказаного домоволодіння.

В обґрунтуванняклопотання зазначенопро те,що 28.09.2019,у період часу з 12 год 00 хв до 22 год 00 хв, невстановлена особа, шляхом проникнення через вікно до приміщення домоволодіння АДРЕСА_2 , скоїла крадіжку грошових коштів в сумі 31500 доларів США, планшетного пристрою ТМ «Samsung», двох двигунів від бензокос, сувенірних грошових купюр, ключів від автомобіля та дитячого браслету, що належать ОСОБА_6 .

Відомості за даним фактом було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220300000863, за попередньою правовою кваліфікацією за ч.5 ст.185 КК України.

В ході проведення допитів ОСОБА_6 в якості потерпілого, було встановлено, що на території належного йому домоволодіння АДРЕСА_2 , напередодні скоєння вказаного кримінального правопорушення працювала ремонтна бригада, в числі якої було чотири робітники, а саме чоловіки на ім`я: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які неодноразово проводили ремонтні роботи на подвір`ї та всередині домоволодіння за вищевказаною адресою, володіли знаннями про розташування кімнат всередині житлового будинку, мали інформацію про звичайний уклад життя родини ОСОБА_6 , а також були свідками розмови між ОСОБА_6 та його дружиною, в ході якої останні обговорювали те, що 28.09.2019 вони поїдуть до м. Харків та вдома нікого не буде.

В ході виконання вказаного доручення від о/у СКП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 надійшли рапорти про те, що під час виконання доручення №201 від 30.09.2019 за ЄРДР №12019220300000863 від 29.09.2019 було встановлено осіб, які проводили ремонтні роботи на території домоволодіння, належного ОСОБА_6 за вищевказаною адресою, даними особами є: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_1 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою АДРЕСА_3 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає за адресою АДРЕСА_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає за адресою АДРЕСА_4 .

11.01.2020 було проведено огляд предметів за участю потерпілого ОСОБА_6 , який надав для огляду ксерокопії грошових купюр в валюті доларів США: купюра номіналом 20 доларів США з номером МС44448346А, купюра номіналом 50 доларів США з номером МА26349757А, три купюри номіналом 100 доларів США кожна з номерами JJ17628768А, FВ39200637В, КD89297362А. Ксерокопії вказаних купюр було визнано речовим доказом у кримішльному провадженні та долучено до матеріалів.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_12 пояснив, що 13.05.2020 між ним та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 розрахувався за будинок грошовими коштами в сумі 4000 доларів США купюрами номіналом по 20, 50 та 100 доларів США, які він на даний момент має при собі. У подальшому ОСОБА_12 було власноруч написано заяву про те, що він добровільно надає вказані грошові купюри для огляду. До протоколу допиту свідка ОСОБА_12 було долучено ксерокопію договору купівлі-продажу, укладеного між ним та ОСОБА_5 з приводу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

15.05.2020 в ході проведення огляду місця події, який проводився в приміщенні службового кабінету №307 на третьому поверсі адміністративної будівлі Зміївського ВП ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, м. Зміїву, вул. Донецька, буд. 26, за участю свідка ОСОБА_12 , останній добровільно надав працівникам поліції грошові купюри загальною сумою 4000 доларів США, отримані ним від ОСОБА_5 в якості розрахунку за купівлю будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведення огляду місця події 15.05.2020 було встановлено, що номінал та серійні номери наступних купюр: купюра номіналом 20 доларів США з номером МС44448346А, купюра номіналом 50 доларів США з номером МА26349757А, три купюри номіналом 100 доларів США кожна з номерами JJ17628768А, FВ39200637В, КD89297362А співпадають з номіналом та серійними номерами ксерокопій грошових купюр, наданих потерпілим ОСОБА_6 в ході проведення допиту від 11.01.2020.

Після проведення огляду місця події місцем зберігання грошових купюр: куп.ра номіналом 20 доларів США з номером МС44448346А, купюра номіналом 50 доларів США з номером МА26349757А, три купюри номіналом 100 доларів США кожна з номерами JJ17628768А, FВ39200637В, КD89297362А, загальною сумою 370 доларів США передані на зберігання докамери речових доказів Зміївського ВП ГУНП в Харківській області.

Інші оглянуті в ході проведення огляду місця події від 15.05.2020 куп загальною сумою 3630 доларів США передано на відповідальне зберігання свідку ОСОБА_12 .

Згідно довідки №209233959 від 18.05.2020 з Державного реєстру речов прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме май житловий будинок площею 38.3м2, надвірні будівлі: сарай, погріб, розташов на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу №785, виданого 13.05.2020 приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_13 .

15.07.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину за ч. 5 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна та обрано запобіжни захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий Зміївського ВП ГУ НП в Харківській області надала заяву, в якій на задоволенні клопотання наполягає, просила розглянути за її відсутності.

Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з підстав, викладених у ньому.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, за неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.

З копійвитягу зкримінального провадження№12018220300000863вбачається,що 29.09.2019до ЄРДРбуло внесеновідомості прокримінальне правопорушення,передбачене частиною5статті 185Кримінального кодексуУкраїни,яке виявилосяу наступному:28.09.2019до черговоїчастини ЗміївськогоВП ГУНП вхарківській областінадійшло повідомленняпро те,що уперіод часуз 12год 00хв до22год 00хв, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_5 було скоєнокрадіжку грошовихкоштів,планшетного пристроюТМ «Samsung» SMT-561, двигунів з бензокоси, флеш-носія, сувенірних грошових купюр, ключів від автомобілей та дитячого браслету з приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 1)

Крім того, на обгрунтування клопотання надано наступні докази: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правовпрушення від 28.09.2019; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 30.09.2019; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 від 26.11.2019; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 11.01.2020; проткол огляду предметів від 11.01.2020; постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 11.01.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 15.05.2020; заява ОСОБА_12 ; протокол огляду місця події від 15.05.2020; постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 15.05.2020 (а.п. 2-14, 18)

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до положень частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У відповідності до положення ч. ч. 10, 11 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод говорить, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (див., наприклад, рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov)).

Таким чином, у практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

З наданих слідчим копії договору купівлі-продажу, укладеного 13.05.2020 між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу ОСОБА_13 , зареєстрованого в реєстрі за № 785, інформакції з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щождо суб`єкта, вбачається, що ОСОБА_5 на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 6321786505:00:002:0009 (а.с. 15-17)

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що незастосування арешту саме в такий спосіб, про який просить слідчий, може призвести до знищення, втрати або пошкодження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд визнає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 175 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Зміївського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019220300000863 від 29.09.2019 - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_5 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які дії по відчуженню житлового будинку АДРЕСА_5 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: