Рішення

від 29.07.2020 по справі 633/4/20

ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 633/4/20

провадження № 2/633/52/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року смт. Печеніги

Печенізький районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Смирнова В.А.,

за участю секретаря судового засідання Ріпа І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, третя особа - П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, третя особа - П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора.

Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, прийнятих судом, просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що розташована на території Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області площею 6,9225 гектарів, кадастровий номер 6324680500:04:001:0022 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 782851 виданого Артемівською сільською радою народних депутатів Печенізького району Харківської області 23 серпня 2001 року, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 683, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем всього майна померлого ОСОБА_3 , де б воно не знаходилося та з чого воно б не складалось на території України та за її межами на підставі оформленого заповіту від 16.11.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Варніковою К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4365. Оригінал вищевказаного заповіту було надано нотаріусу, останнім справжність документу перевірено, копія була залучена до матеріалів спадкової справи № 931/2017. Однак, нотаріальною конторою було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій. Підставою відмови стала відсутність у спадковій справі всіх необхідних документів, а саме оригіналу державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 782851, виданого Артемівською сільською Радою народних депутатів Печенізького району Харківської області 23 серпня 2001 року.

Також позивач посилається на те, що в матеріалах спадкової справи міститься заява про прийняття спадщини громадянки ОСОБА_2 , яка жодних документів підтверджуючих право на спадщину нотаріусу не надала.

Позивач вказує, що вимушений звертатися до суду, оскільки не має змоги оформити право власності на земельну ділянку у інший спосіб, так як державний акт на землю було втрачено. У зв`язку з тим, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування.

За клопотаннями представника позивача ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 09 червня 2020 року спадкову справу № 931/2017 було витребувано з п`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори та відомості щодо осіб, які звертались до п`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а також у разі наявності надати належним чином завірену копію спадкової справи.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча про час, день та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача- адвокат Апазіді Костянтин Юрійович у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання, в якому просив провести слухання справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Представник Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до положень ч. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, - визнання права.

За пунктом 3 роз`яснень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином на підставі викладеного та враховуючи, що позивачу з незалежних від нього причин відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд приходить до висновку, що позивачем обраний належний спосіб захисту власних прав.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Харківським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області 21 вересня 2017 року. ( аркуш 6).

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається із права власності на земельну ділянку, що розташована на території Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області, площею 6,9225 гектарів, кадастровий номер 6324680500:04:001:0022 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 782851 виданого Артемівською сільською радою народних депутатів Печенізького району Харківської області 23 серпня 2001 року, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 683, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ( аркуш 9 - 10).

22.08.2017 року одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 931/2017 щодо спадкування майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ( аркуші 111-167).

Наказом Міністерства юстиції України від 19.11.2018 року за № 3623/5 Про перейменування та реорганізацію деяких державних нотаріальних контор , наказом Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 14.05.2019 року за № 1013/к Про призначення працівників державної нотаріальної контори , Одинадцяту Харківську державну нотаріальну контору було реорганізовано шляхом приєднання до п`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори, яка є правонаступником п`ятої Харківської державної нотаріальної контори.

Згідно відповіді п`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини зверталися гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 .

Як вбачаться з матеріалів справи гр. ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, яка зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за номером 2405.( аркуш 112).

Також з матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом та за законом, яка зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за номером 2405. Разом з заявою нотаріусу позивачем було надано оригінал заповіту від 16.11.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Варніковою К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4365. Справжність цього документа перевірено, копія документа знаходиться в матеріалах спадкової справи № 931/2017. ( аркуш 129).

20 березня 2018 року одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою було надано запит за № 1605/02-14 компетентним органам про видачу витягу з ДЗК. 23 березня 2018 року витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку було сформовано, яким підтверджено право власності померлого ОСОБА_3 на земельну ділянку, що розташована на території Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області, площею 6,9225 га, кадастровий номер 6324680500:04:001:0022, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цей витяг було надано державному нотаріусу Степанець О.Б. для залучення до матеріалів спадкової справи № 931/2017. ( аркуші 158 - 159).

Також до матеріалів спадкової справи № 931/2017 було залучено копію державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 782851 виданого Артемівською сільською радою народних депутатів Печенізького району Харківської області 23 серпня 2001 року, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 683.

28 липня 2018 року одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою винесено постанову за підписом Державного нотаріуса одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори Степанець О.Б. про відмову позивачу у вчиненні нотаріальних дій. Підставою винесення цієї постанови, як зазначає державний нотаріус, є відсутність у спадковій справі всіх необхідних документів. ( аркуші 17, 44).

Згідно п. 23 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Дослідивши матеріали справи, вбачається, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом, який має переважне право на спадкове майно, враховуючи вимоги статті 1223 ЦК України, оскільки заповіт дійсний, не оскаржувався та Позивач від спадщини не відмовлявся.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , так як подав до держнотконтори заяву про прийняття спадщини, однак не може оформити свої спадкові права у позасудовому порядку у зв`язку з втратою оригіналу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що розташована на території Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області площею 6,9225 гектарів, кадастровий номер 6324680500:04:001:0022 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 782851 виданого Артемівською сільською радою народних депутатів Печенізького району Харківської області 23 серпня 2001 року, що є підставою для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на зазначене спадкове майно.

Суд не стягує судові витрати з відповідачів в зв`язку з заявою представника позивача про покладення даних витрат на позивача.

Керуючись ст. 1216, 1217, 1235, 1241, 1268, 1269 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку, що розташована на території Артемівської сільської ради Печенізького району Харківської області площею 6,9225 гектарів, кадастровий номер 6324680500:04:001:0022 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 № 782851, виданого Артемівською сільською радою народних депутатів Печенізького району Харківської області 23 серпня 2001 року, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 , в порядку спадкування за заповітом.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 29 липня 2020 року.

Суддя В.А. Смирнов