Рішення

від 29.07.2020 по справі 491/365/20

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/365/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гули О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані наступним.

18 лютого 2020 року до позивача надійшло повідомлення від Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , однак за життя ним було складено заповіт, яким він своє майно, яке складається з двох земельних ділянок, заповів йому. Також позивачеві було повідомлено, що вказаний заповіт було складено та посвідчено в Гандрабурівській сільській раді Ананьївського району Одеської області.

Як зазначає позивач, що він в подальшому звернувся до Гандрабурівської сільської ради з метою отримання заповіту.

Після отримання заповіту, позивач отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

Згідно позовної заяви, що після вивчення отриманих документів позивачем встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був зареєстрований та постійно мешкав у с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, яке належало йому на праві приватної власності.

Позивач в позовній заяві зазначає, що заповітом від 22 травня 2014 року ОСОБА_2 вищевказані земельні ділянки заповів йому - ОСОБА_1 . Зазначений заповіт було посвідчено 22 травня 2014 року секретарем Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, та зареєстровано у спадковому реєстрі 27 травня 2014 року за №56127875.

З позовної заяви вбачається, що 19 березня 2020 року позивач звернувся до Ананьївської районної державної нотаріальної контори для подачі документів для оформлення спадщини за заповітом.

Однак, 19 березня 2020 року своїм листом №326/01-16 державний нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки ним пропущено визначений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, та рекомендувала звернутися до суду з відповідним позовом.

Пропущення шестимісячного строку для подання заяви до нотаріальної контори позивач обґрунтовує наступним.

Позивач вказує, що ним дійсно, строк для прийняття спадщини пропущений, однак з поважних причин. Так як, на час відкриття спадщини йому не було відомо про наявність заповіту від імені ОСОБА_2 , яким він свої земельні ділянки заповів йому.

Як зазначає позивач, що він та спадкодавець не є один одному родичами, не мешкали разом, тобто однією сім`єю, просто знаходились у добрих стосунках, однак вказане не свідчить про наявність намірів у спадкодавця своє майно заповісти позивачу, що зумовило виникнення непереборних та об`єктивних труднощів щодо вчинення позивачем певних дій для прийняття спадщини у визначений законом строк з дня її відкриття.

Тобто, на думку позивача та обставина, що йому не було відомо про існування зазначеного заповіту, є поважною причиною пропуску строку та для визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, оскільки про існування заповіту йому стало відомо 18 лютого 2020 року з повідомлення Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, тобто про існування заповіту стало відомо поза межами строку, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини, а тому через те, що йому не було відомо про існування заповіту на його ім`я, він не мав можливості скористатися своїм правом на прийняття спадщини у визначені законом строки.

Також, в позовній заяві позивач зазначає, що інші спадкоємці, які бажають прийняти спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , відсутні, що підтверджується копіями витягів зі спадкового реєстру №59870706 та №59870710 від 19 березня 2020 року, а тому він є єдиним спадкоємцем зазначеного вище майна.

В позовній заяві вказано також, що спадкова справа стосовно спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_2 в нотаріальному органі не заводилась.

Тому, з урахуванням зазначеного в позовній заяві, позивач вважає, що причина пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини є поважною, оскільки обставини, які зумовили її виникнення, не залежали від нього, оскільки він не знав та не міг знати про існування заповіту на його користь, що в свою чергу вказує на об`єктивність причини пропуску, а також на факт виникнення непереборних та істотних труднощів для вчинення ним дій щодо прийняття спадщини, що в свою чергу вказує на відсутність з його боку свідомих та умисних дій, направлених на пропуск строку для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , а тому він вважає, що має право на захист свого цивільного права, а саме права на прийняття спадщини за заповітом, в даному випадку, шляхом визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Після надходження позовної заяви до суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2020 року головуючим суддею у справі визначено - Желяскова О.О. (.с.27).

28 травня 2020 року головуючим суддею було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с.28).

В ухвалі про відкриття провадження роз`яснено сторонам про їхні процесуальні права передбачені Цивільним процесуальним Кодексом України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, що відповідач не скористувався своїм процесуальним правом визначеним ст.178 та ст.193 ЦПК України та не подав до суду у встановлені судом строки відзив на позовну заяву та не пред`явив до суду зустрічний позов.

В подальшому, після проведення головуючим суддею всіх завдань, що визначені в статті 189 ЦПК України, було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29 липня 2020 року, про що було постановлено 30 червня 2020 року відповідну ухвалу (а.с.34-35).

У судове засідання 29 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце проведення був повідомлений належним чином (а.с.38-39). Проте, в матеріалах справи міститься клопотання позивача, що подане ним 29 квітня 2020 року через канцелярію суду, в якому він просить справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.26).

Відповідач Гандрабурівська сільська рада Ананьївського району Одеської області у судове засідання 29 липня 2020 року не з`явилася, про дату, час та місце проведення якого була сповіщена належним чином (а.с.40). При цьому, 16 липня 2020 року до суду надійшла заява від сільського голови Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області Мазуренко П.Я., в якій він просить справу розглянути у відсутність представника сільської ради, позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує (а.с.41).

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення сторін про дату, час та місце розгляду справи, наявність заяв в яких вони висловлюють свою позицію щодо позовних вимог, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників судового процесу.

При цьому, у відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, при розгляді справи встановлено:

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в с.Гандрабури, Ананьївського району, Одеської області, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 6 березня 1996 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.4-5).

Відповідачем у справі є Гандрабурівська сільська рада Ананьївського району Одеської області, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Ананьївський район, с.Гандрабури, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04380940.

Відповідно до положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом особистого майнового чи немайнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Як вбачається з позовної заяви, що позивач звернувся до суду з вимогою про визначення йому додаткового строку для подання заяви до Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області про прийняття спадщини, котре залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с.Гандрабури, Ананьївського району, Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 19 квітня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області (а.с.8).

Відповідно до довідки №642 виданої 28 квітня 2020 року Гандрабурівською сільською радою Ананьївського району Одеської області, спадкодавець ОСОБА_2 , 1938 року народження, мав реєстрацію та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Особи, які мали реєстрацію проживання та постійно проживали разом з ОСОБА_2 по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні (а.с.11).

Судом встановлено, що за життя спадкодавець володів на праві приватної власності земельними ділянками, а саме:

- земельною ділянкою площею 2.0936 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5120281000:01:001:0398, яка розташована на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, що підтверджується копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0004834662020 від 23 квітня 2020 року (а.с.13-15);

- земельною ділянкою площею 2.0679 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5120281000:01:001:0394, яка розташована на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, що підтверджується копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0004834652020 від 23 квітня 2020 року (а.с.16-18).

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу (ЦК) України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, що померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з вимогами ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення його померлим.

Як вже зазначалось та відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 19 квітня 2016 року, спадкодавець ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Зі змісту частини 1 статті 1217 ЦК України вбачається, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В даній справі спадкування здійснюється за заповітом, оскільки в матеріалах справи міститься копія заповіту складеного 22 травня 2014 року за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , в якому він заповідав на випадок своєї смерті, земельну ділянку площею 2,0936 гектара, яка розташована на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, згідно державного акту на землю серії ЯМ №051093 виданого Ананьївською районною державною адміністрацією 12 жовтня 2012 року, та земельну ділянку площею 2,07 гектара, яка розташована на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАХ №459345, виданого Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області 28.03.2014 року, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Вищевказаний заповіт був посвідчений секретарем Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області Улєр Л.Л., та зареєстровано в реєстрі за №16 (а.с.9).

Приписами частини 1 статті 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

З наведеного вбачається, що спадкоємцем вищевказаних земельних ділянок, які заповідав в заповіті спадкодавець ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №59870706, виданого 19 березня 2020 року Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області, заповіт складений 22 травня 2014 року за життя ОСОБА_2 , зареєстрований в Спадковому реєстрі за №56127875, та є чинним (а.с.19).

З копії Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), №59870710 виданого 19 березня 2020 року Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області, вбачається, що в Спадковому реєстрі відсутня інформація, щодо заведення спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину на майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).

Згідно з частино 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини згідно із частино 1 статті 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що у встановлений Законом строк позивач не звернувся до нотаріуса або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про прийняття спадщини.

При цьому, листом за вихідним номером 326/01-16 від 19 березня 2020 року державний нотаріус Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області роз`яснила ОСОБА_1 , що ним пропущений шестимісячний термін для прийняття спадщини, встановлений статтею 1270 ЦК України, в зв`язку з чим не можливо прийняти від нього заяву про прийняття спадщини за заповітом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та рекомендувала з даного питання звернутися до судових органів (а.с.12).

Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З копії повідомлення про відкриття спадщини за заповітом виданої 18 лютого 2020 року Гандрабурівською сільською радою Ананьївського району Одеської області вбачається, що позивача лише 18 лютого 2020 року було повідомлено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , та за життя останній в приміщенні Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області 22 травня 2014 року склав заповіт, який був посвідчений секретарем сільської ради. В вказаному заповіті ОСОБА_2 своє майно, до складу якого входять дві земельних ділянки, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).

З наведеного вбачається, що до 18 лютого 2020 року позивачеві не було відомо про існування заповіту складеного за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №133/1880/18, провадження №61-12000св19, вказав, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс17, і відтворено у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №629/1886/18 (провадження №61-11600св19), від 28 жовтня 2019 року у справі №761/42165/17-ц (провадження №61-49121св18), від 20 листопада 2019 року у справі №209/1795/18 (провадження №61-14842св19), від 21 листопада 2019 року у справі №626/2055/18 (провадження №61-17906св19).

Поважними причинами пропуску строку визнаються зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту (при умові не заведення спадкової справи після смерті спадкодавця та не здійснені повідомлення та виклику спадкоємця за заповітом нотаріусом) тощо.

Дослідивши надані позивачем докази, а саме копію повідомлення про відкриття спадщини за заповітом виданої 18 лютого 2020 року Гандрабурівською сільською радою Ананьївського району Одеської області, суд приходить до висновку, що необізнаність спадкоємця ОСОБА_1 про наявність заповіту складеного 22 травня 2014 року за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , є поважною причиною, пов`язаною з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій визначених в ч.1 ст.1270 ЦК України.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Зі змісту статті 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

У відповідності з частиною 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, має намір прийняти спадщину, зазначив причину пропуску строку, встановленого законом для прийняття спадщини, яка визнана судом поважною, беручи до уваги той факт, що позивач позбавлений в позасудовому порядку реалізувати своє право на спадщину, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом - задовольнити в повному обсязі.

Визнати причину пропуску поважною та визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 6 березня 1996 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач:ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ; Відповідач:Гандрабурівська сільська рада Ананьївського району Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04380940, яка знаходиться за адресою: 66428, Одеська область, Ананьївський район, с. Гандрабури.

Суддя: О.О. Желясков

Рішення набуло законної сили ____